У ході дослідження в результаті застосування сучасних неінвазивних методів розроблено інструментальні критерії виявлення ранніх функціональних порушень кардіоваскулярної та гепатобіліарної систем у дітей із вродженою та набутою патологією сполучної тканини.

На основании комплексного анализа данных кардиоинтервалографических (КИГ) и реоэнцефалографических (РЭГ) исследований 37-ми здоровых детей и 63-х детей, страдающих бронхиальной астмой (БА), выделены наиболее информативные показатели, которые характеризуют особенности реакции сердечно-сосудистой системы при проведении активной ортостатической пробы: показатель вегетативной реактивности и индекс реактивности сосудов. Сделан вывод, что соотношение значений этих показателей позволяет охарактеризовать степень напряжения регуляторных механизмов и состояние адаптационных систем организма, определяющие адекватность контроля вегетативной сферы, с выделением следующих градаций: оптимальный уровень, компенсированные адаптационные нарушения (напряжение и перенапряжение регуляторных механизмов) и декомпенсированные нарушения адаптации (истощение регуляторных механизмов и срыв адаптации). Среди клинически здоровых детей выявлена группа риска (около 30 %) с признаками снижения адаптационных возможностей организма. Показано, что группы здоровых детей и детей, страдающих БА, различаются по представленности различных типов ЭЭГ покоя и вариантов ЭЭГ-реакций на гипервентиляционную пробу; качественные и количественные характеристики ЭЭГ-активности у детей, несмотря на индивидуальную вариабельность, отчетливо коррелируют с состоянием адаптационных процессов. Обсуждена целесообразность комплексного подхода к оценке адаптационных возможностей детского организма на основании показателей КИГ, РЭГ и ЭЭГ.

Досліджено морфофункціональні особливості серцево-судинної системи (ССС) в дітей дошкільного віку з різними показниками артеріального тиску (АТ) з метою виявлення факторів ризику розвитку гіпер- і гіпотензивних станів та розробки алгоритму скринінгового обстеження серцево-судинної системи для виявлення дітей групи ризику стосовно розвитку даної патології. Вивчено показники морфофункціонального стану ССС дітей дошкільного віку, виявлено регіональні особливості АТ та розроблено відповідні перцентильні номограми залежно від віку та статі. Вивчено взаємозв'язки між морфофункціональним станом ССС, антропометричними показниками, даними соціометричного обстеження. Виявлено відмінності цих показників залежно від величини АТ, а також показників капіляроскопічної картини нігтьового ложа залежно від показників АТ. Виділено фактори ризику, що сприяють розвитку змін АТ у дошкільників. Запропоновано критерії первинного прогнозу розвитку гіпер- та гіпотензивних станів, наведено алгоритм скринінгового обстеження морфофункціонального стану дітей віком 3 - 7 років для виявлення ранніх змін з метою формування груп диспансерного спостереження та профілактики розвитку зазначених станів.

Виділено етапи становлення гемодинаміки у доношених новонароджених, а саме: період первинної адаптації та період стабілізації. Розроблено критерії оцінки гемодинамічних показників правого шлуночка (ПШ) як єдиного морфофункціонального блоку (притічної частини ПШ та вихідного тракту ПШ) у доношених немовлят за умов перебудови з внутрішньоутробного до позаутробного типу кровообігу у нормі та за патології. Надано порівняльну оцінку об'ємних параметрів і функцій правих відділів серця у різні вікові періоди (протягом перших 14-ти діб, 1-го місяця) у здорових новонароджених і новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію. Виявлено фізіологічну динаміку показників діастолічної функції серця у доношених новонароджених у процесі перебудови кровообігу. З'ясовано, що у процесі адаптації гемодинаміки діастолічна функція серця має значення параметрів, що відповідають здоровим дітям більш старшого віку. Установлено патогенетичну роль дисфункції ПШ у розвитку постгіпоксичної дезадаптації серцево-судинної системи.

З використанням кількісних методів аналізу електроенцефалографії (ЕЕГ), кардіоінтервалографії (КІГ) та реоенцефалографії (РЕГ) одержано нові дані про онтогенетичні особливості електричної активності мозку, церебральну гемодинаміку та вегетативну реактивність у дітей різного віку у нормі та деяких патологічних станах (за наявності бронхіальної астми (БА) у фазах загострення та ремісії). Вперше на підставі результатів комп'ютерного періодометричного аналізу ЕЕГ з використанням нових оригінальних програмних засобів одержано кількісні параметри, які характеризують часову структуру ЕЕГ-активності дітей шкільного віку та запропоновано об'єктивну класифікацію ЕЕГ-патернів, яка відображає вікові закономірності формування корово-підкоркових взаємовідносин в онтогенезі. У здорових дітей виділено та описано п'ять типів ЕЕГ, продемонстровано зміну їх представленості залежно від віку та ступеня вираженості адаптаційних порушень. Обгрунтовано можливість використання періодометричних показників для характеристики динамічних змін ЕЕГ під час проведення функціональних проб та за умов розвитку патологічного стану (у пацієнтів з БА у фазах ремісії та загострення). Вперше встановлено кореляцію характеристик ЕЕГ-активності та реактивності серцево-судинної системи у дітей у різних фізіологічних та патологічних станах. Запропоновано якісні та кількісні критерії, що дозволяють комплексно та динамічно оцінювати рівень адаптаційних можливостей дитячого організму на підставі використання простих, безпечних та високоінформативних методів апаратурного дослідження (ЕЕГ, КІГ та РЕГ).

Наведено основні випадково виявлені порушення на ЕКГ-спокою в дітей, у яких в анамнезі не встановлено клінічних ознак ураження серцево-судинної системи. Показано, що необхідно більше уваги приділяти виявленню змін на ЕКГ-спокою у дітей, детально трактувати ці порушення використовуючи сучасні методи обстеження, а також лікувати і спостерігати для попередження негативних наслідків.

Незважаючи на безсумнівні досягнення в лікуванні захворювань серцево-судинної системи, розробку нових досконалих технологій діагностики та лікування, проблема раптової зупинки серця навіть у розвинених країнах дотепер залишається не вирішеною. Близько 13 % випадків смерті від усіх причин відбувається раптово, причому 88 % із них зумовлені серцевими причинами. Мета дослідження - застосування електрокардіографічного дослідження в студентів для попередження небажаних кардіоваскулярних подій. Результати роботи доводять, що електрокардіографічне дослідження надає змогу виявити порушення функціональної роботи серця навіть за відсутності скарг. Це сприяє правильному призначенню медичної групи для занять із фізичного виховання й за необхідності - спостереженню на диспансерному обліку в кардіолога. Висновки полягають у тому, що доцільним є проведення електрокардіографічного дослідження всіх підлітків, незалежно від наявності чи відсутності скарг, із метою своєчасного виявлення патологічних змін структур серця, правильного вибору дозування фізичних навантажень і попередження небажаних кардіоваскулярних подій, а за наявності показань - ехокардіоскопії.

Мета роботи - оцінити функціональний стан серцево-судинної системи в дітей із бронхіальною астмою (БА) за даними електрокардіографії. Під спостереженням на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному відділенні КУТОР Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні знаходився 51 хворий із БА протягом 2012 - 2013 рр. Верифікацію діагнозу БА проведено відповідно до наказу МОЗ України від 08.10.2013 р. № 848. Стан серцево-судинної системи вивчено за даними електрокардіографії. Оцінку проведено за формою зубця P, комплексу QRS, зміщення інтервалу ST, характеристик зубця T. Функцію зовнішнього дихання досліджено за допомогою методу спірографії на апараті Spirotab III S/N 304662. Тип порушень зовнішнього дихання оцінено на підставі показників життєвої ємності легень, форсованої життєвої ємності легень, об'єму форсованого видиху за 1-шу секунду (ОФВ1) та індексу Тіффно. У пацієнтів із БА у фазі загострення з високою частотою зафіксовано зміни на електрокардіограмі (96,1 %), серед яких переважно зміни гіпоксичного характеру (80,4 %), порушення провідності (39,2 %), ознаки перевантаження правих відділів серця (33,3 %). Висновки: існує залежність між ступенем порушення функції зовнішнього дихання і частотою електрокардіографічних змін гіпоксичного характеру, що діагностуються під час загострення та узгоджуються з наростанням тяжкості перебігу БА.

Мета роботи - оцінка стану серцево-судинної системи у практично здорових підлітків. Проаналізовано результати обстеження 670 практично здорових підлітків віком 16 - 17 років з огляду на уразливість дітей цього віку щодо синдрому раптової серцевої смерті. Для вивчення стану серцево-судинної системи виконували електрокардіографічне та ехокардіоскопічне дослідження. Дані підлягали статистичній обробці з використанням Microsoft Excel-10. Виявлено порушення ритму серця та провідності майже у третини обстежених, причому найчастіше ЕКГ-зміни спостерігали у пацієнтів чоловічної статі (64,3 %). Це свідчить про потребу в ретельному обстеженні стану серцево-судинної системи підлітків, попри відсутність кардіальних скарг. Висновки: різноманітні варіанти порушень ритму серця і провідності є чинником ризику формування систолічної дисфункції міокарда, аритмогенної кардіопатії, раптової серцевої смерті. Тому підлітки в разі виявлення означених змін на ЕКГ потребують добового моніторингу ЕКГ, артеріального тиску, стрес-тестів, комплексного клініко-інструментального дослідження щоб ретельно оцінити стан серцево-судинної системи та за потреби цілеспрямовано призначити терапію, регулювати рівень фізичних навантажень, проводити диспансерне спостереження, а в деяких випадках вносити корективи під час вибору професії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410-434

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ