Широке використання лікарських препаратів спричинило появу такого захворювання, як "медикаментозна хвороба". Розглянуто основні клінічні прояви медикаментозної хвороби, патофізіологічні основи її розвитку та вплив різноманітних факторів, таких як взаємодія ліків між собою, з їжею та організмом хворого, особливості дитячого організму, які здатні вплинути на розвиток небажаних реакцій на прийом ліків і спричинити медикаментозну хворобу.

Гострі отруєння в дитячому віці займають провідне місце серед усіх нещасних випадків. Для підлітків більш типовим є навмисні отруєння. Найчастіше це медикаментозні отруєння, обумовлені широким вибором ліків і їх легкою доступністю. Описано випадок гострого отруєння амлодипіном у дитини, яка прийняла 90 мг амлодипіну одномоментно з метою суїциду. На момент надходження пацієнтки в лікарню стан її був вкрай тяжкий за рахунок симптомів загальної інтоксикації та розладів гемодинаміки, зокрема значно зниженого артеріального тиску. У наступні дні у пацієнтки, найімовірніше, розвинувся некардіогенний набряк легень зі значною кількістю випоту в плевральну порожнину, що потребувало проведення 4 плевральних пункцій та додаткової медикаментозної терапії. Поступово стан дитини покращився, і пацієнтка була виписана додому в задовільному стані на 20-й день від початку лікування після консультації дитячим психіатром. Амлодипін, як і інші дигідропіридини, є сильним судинорозширюючим засобом. Капілярна вазодилатація, що призводить до надмірної легеневої капілярної транссудації, лежить в основі механізму некардіогенного набряку легень, що, найімовірніше, спостерігався у нашої пацієнтки. Враховуючи популярність амлодипіну як ефективного антигіпертензивного препарату, можна припустити, що в майбутньому такі отруєння можуть зустрічатися в клінічній практиці лікарів. Саме тому медики повинні бути поінформовані про клінічні симптоми отруєння амлодипіном, тяжкі ускладнення, що можуть розвиватися у випадку передозування, та про ефективні засоби лікування таких отруєнь.