Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.101.1-52 + Р733.457.465.305.61-52

Рубрики:

Перитоніти у дітей

Динамічна непрохідність кишечнику у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.305.6-5 + Р733.457.465.101.1-5

Рубрики:

Ілеус (непрохідність) кишечнику у дітей

Перитоніти у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі застосування інтраопераційного ультразвукового опромінення очеревини та поєднаного впливу еферентних методів розроблено новий метод лікування дітей, хворих на гострий апендикулярний перитоніт. Наведено клініко-імунологічну характеристику особливостей перебігу гострого перитоніту у дітей. Вивчено стан імунологічної реактивності та неспецифічної протиінфекційної резистентності дитячого організму залежно від поширення запального процесу. Визначено інформативність показників імунограми за даної патології. Доведено ефективність комплексного лікування гострого перитоніту апендикулярного генезу з застосуванням гіпербаричної оксигенації, плазмаферезу, інтраопераційної ультразвукової обробки очеревини.

Визначено ознаки посттравматичного перитоніту (ПТП), що маскують його прояви під інші нозологічні форми. Встановлено функціональні й анатомо-морфологічні зміни у дітей, хворих на ПТП різного походження. Обгрунтовано показання до призначення методів лікування ПТП залежно від причини його виникнення, функціональних та анатомо-морфологічних змін у черевній порожнині. Розроблено та впроваджено спосіб консервативного лікування дітей з ПТП на підставі медикаментозного зниження інтенсивності портального кровообігу. Запропоновано й апробовано нову методику лікування ПТП у дітей, що спряє елімінації патологічних сполук з черевної порожнини без її дренування. Проведено кореляцію між групами експериментальних моделей і клінічними групами пролікованих дітей з ПТП, зроблено прогнозування перебігу даної патології залежно від характеру одержаної травми та проведеного лікування. Встановлено морфологічні характеристики оцінювання динаміки перебігу та наслідків ПТП в експерименті. Доведено ефективність консервативних, органозберігальних та органозамінних методів лікування у разі абдомінальної травми у дітей, оцінено їх клінічну ефективність.

Доведено, що заочеревинне введення гентаміцину призводить до суттєвого підвищення його концентрації у тканинах пухкого та щільного запалення, а використання гальванізації підвищує нагромадження препарату у тканинах пухкого запалення. Розроблено комплексну програму відновлювального лікування дітей з апендикулярним перитонітом шляхом етапного використання природних і преформованих фізичних чинників за умов стаціонару, поліклініки та на етапі санаторно-курортного лікування.

Вперше доведено можливість прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень на основі біохімічного маркера запалення (прокальцитоніну) у дітей з апендикулярним перитонітом. Виявлено кореляційну залежність підвищення рівня прокальцитоніну (понад 2,0 нг/мл) від розвитку внутрішньочеревних ускладнень. Розроблено та впроваджено спосіб прогнозування несприятливого післяопераційного перебігу за апендикулярного перитоніту в дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.101.1-59

Рубрики:

Перитоніти у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Несмотря на широкую палитру исследований, посвященных перитониту, нельзя считать все вопросы данной проблемы полностью решенными и, прежде всего, в лечении детей. По мнению многих авторов существенного прогресса в решении проблемы перитонита в детском возрасте можно достичь путем использования четкого алгоритма восстановительного лечения в послеоперационном периоде. Медицинская реабилитация как совокупность лечебно-восстановительных мероприятий при аппендикулярном перитоните предусматривает максимально полное восстановление дееспособности организма, ослабленного патологическим процессом, на всех этапах возможного влияния: стационар, поликлиника, санаторий. При этом, повышение качества лечения наблюдается при сочетании использования естественных и преформированных физических факторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.101.1-53

Рубрики:

Перитоніти у дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати досліджень мікрофлори очеревинної порожнини у дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження, та визначено чутливість виділених клінічних штамів бактерій щодо антибіотиків.

Проаналізовано результати лікування 70 дітей з перитонітом апендикулярного генезу. Дітей було розподілено на 2 групи: I групі (39 дітей) - проведено санацію та дренування черевної порожнини традиційними способами; II групі (31 дитина) - бездренажну методику оперативного лікування поєднано з санацією черевної порожнини озонованим фізіологічним розчином NaCl. Доведено ефективність бездренажного способу, який надає змогу зменшити кількість ускладнень до 9,68 %.

Проведений аналіз результатів лікування місцевого апендикулярного перитоніту у дітей показав, що диференційоване комплексне відновлювальне лікування за розробленою програмою на стаціонарному етапі сприятливо впливає на перебіг захворювання, а саме приводить до скорочення часу купірування основних клінічних ознак у післяопераційному періоді на 2 - 3 доби; зниження кількості ускладнень у післяопераційному періоді, покращання "добрих" результатів лікування хворих основної групи (89,5 % дітей проти 57,8 % у контрольній групі) і зниження "незадовільного" результату лікування серед дітей РГ до 2,8 %, порівняно з 15,5 % у дітей контрольної групи.

Проблема диагностики и лечения острого аппендицита у детей, несмотря на значительные успехи, всегда оставалась актуальной в неотложной хирургии. Цель исследования - изучение результатов лечения деструктивных форм острого аппендицита у детей, оперированных лапароскопическим методом. При отсутствии противопоказаний оперировано лапароскопическим методом 1344-х детей с деструктивными формами острого аппендицита. Минимальная травматизация брюшины, уменьшение контакта отростка с окружающими тканями значительно снизили процент осложнений до 0,4 %. Применение и развитие методик лапароскопической аппендэктомии с уверенностью можно использовать при осложненных формах острого аппендицита, поскольку лечение аппендикулярного перитонита предполагает применение широкого операционного доступа. Вот почему предложено считать лапароскопическую аппендэктомию у детей методом выбора при лечении деструктивных форм острого аппендицита, осложненного перитонитом.

Висвітлено питання діагностики та лікування гострого апендициту (ГА) у дітей, однак рання діагностика, особливо у дітей раннього віку, залишається складною проблемою в дитячій хірургії. Мета роботи - аналіз причин незадовільних результатів лікування різних форм ГА у дітей. Проведений ретроспективний аналіз діагностики та лікування 1034 дітей, які були госпіталізовані у відділення екстреної хірургії ВОДКЛ за період з 2015 по 2018 рр. з діагнозом ГА. З них 938 дітей було прооперовано з приводу різних форм ГА та його ускладнень. З приводу періапендикулярного абсцесу було прооперовано 69 (7,4 %) дітей: 42 (61 %) хлопчиків і 27 (39 %) дівчаток. У віці від 3 до 9 років включно прооперовано 12 (17 %) дітей, у віці від 10 до 17 років - 57 (83 %) дітей відповідно. У 96 (10,2 %) дітей діагноз ГА був під питанням, а згодом виключена гостра хірургічна патологія. За останні чотири роки з ускладненими формами ГА було прооперовано біля 76 дітей, як з приводу періапендикулярного абсцесу, так і з приводу дивертикуліту, апоплексії яєчника, первинного перитоніту, перекруту кісти яєчника. Встановлено, що пізня госпіталізація дітей з діагнозом "гострий апендицит" у лікарняні заклади була пов'язана із соціально-економічними труднощами сільського та міського населення, недооцінкою загальноклінічних симптомів ГА лікарями первинної ланки та хірургами районних поліклінік і стаціонарів. Усе це призводило до тактики необгрунтованого спостереження та проведення консервативного лікування при невстановленому діагнозі, особливо у дітей ранньої вікової групи. Було складніше проводити диференціальну діагностику ГА у дітей з атиповим розташуванням апендикулярного відростка. Усі ці чинники призводили до важких ускладнень ГА у дітей із частим виникненням періапендикулярних абсцесів, що склало майже 30 % від усіх прооперованих дітей. Висновки: висока частота діагностичних помилок на догоспітальному етапі у дітей із підозрою на ГА зумовлює необхідність покращення знань з питань надання невідкладної допомоги дітям сімейних лікарів, педіатрів та хірургів загальної хірургії. Основним методом ефективного лікування дітей з ГА є комплексне лікування в умовах хірургічного стаціонару дитячої лікарні.

Лечение перитонита у детей остается одной из самых сложных и актуальных проблем современной хирургии и интенсивной терапии. Особое внимание уделяется терапии, направленной на удаление из организма медиаторов воспаления, токсичных субстанций и продуктов тканевого метаболизма. Гемосорбция (ГС) - метод экстракорпоральной гемокоррекции, основанный на элиминации из крови пациента токсичных субстанций эндогенной или экзогенной природы путем экстракорпоральной перфузии цельной крови через специальный сорбент. Однако до настоящего времени отсутствуют чёткие клинические и лабораторные критерии начала, продолжения и окончания использования операции ГС. Цель работы - объективизировать критерии стратификации детей с аппендикулярным перитонитом к операции селективной ГС с использованием сорбента "Гемо-протеазосорб". Ретроспективный анализ данных 60 пациентов с аппендикулярным перитонитом. Использован дискриминантный анализ. Разработаны критерии стратификации пациентов для проведения операции ГС с использованием различного комплекса клинических и лабораторных показателей. Выводы: предлагаемая методика позволяет стратифицировать пациентов с аппендикулярным перитонитом к проведению операции ГС. Использование данного метода позволяет контролировать результаты операции ГС и принимать решение о ее продолжении в комплексном лечении или о прекращении. Для использования методики в других лечебных учреждениях необходимы исследования с целью валидизации полученных результатов с учетом конкретных возможностей данного лечебного учреждения, применяемых сорбентов, типа используемой аппаратуры. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинской декларации. Протокол исследования утвержден Локальным этическим комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей.