Показана роль эпиданамнеза, анамнеза жизни и болезни как первого шага в постановке правильного диагноза. Рассмотрены анатомо-физиологические особенности детского организма, предрасположенного к развитию инфекционного процесса. Приведены классификации инфекционных заболеваний, используемых в настоящее время в практическом здравоохранении, а также формулировки соответствующего диагноза. Вопросы дифференциальной диагностики основных инфекционных заболеваний решены на основе главных, ведущих синдромов болезней: экзантемы, ангины, острых поражений верхних дыхательных путей, диареи, желтухи, менингита и энцефалита. Каждая нозологическая форма изложена с описанием этиологии, патогенеза и клиники.

Надано огляд літератури з проблеми рентгенологічної діагностики пневмоній у дітей з ВІЛ/СНІД-інфекцією. Наведено епідеміологічні дані щодо СНІДу у дітей у світі та в Україні. Розглянуто особливості рентгенологічної картини за окремих форм пневмоній у разі СНІДу у дітей.

Представлен обзор литературы по проблеме рентгенологической диагностики пневмоний у детей с ВИЧ/СПИД-инфекцией. Приведены эпидемиологические данные по СПИДУ у детей в мире и в Украине. Рассмотрены особенности рентгенологической картины при наиболее частых формах пневмоний при СПИДе у детей.

Основываясь на собственном опыте лечения детей и подростков, инфицированных H. pylori, подчеркнута необходимость санации микросреды больных и одновременного обследования родственников, проживающих вместе с ними, их лечения, а также определения резистентности бактерии к препаратам, которые традиционно применяются в регионе. Такой подход к лечению детей с геликобактериозом позволяет значительно повысить его эффективность. Разработаны региональные стандарты обследования больных и диагностики хеликобактер-ассоциированных заболеваний гастродуоденальной зоны у детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514-46

Рубрики:

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено течение периода ранней неонатальной адаптации с определением специфичных антител класса G и M, проведением полимеразной цепной реакции (ПЦР) в сыворотке крови новорожденных от инфицированных матерей, а также експресс-диагностики изменений, характерных для вируса простого герпеса, в тканях плаценты иммуногистохимическим методом. Выявленная связь между наличием специфических IgM антител, результатов ПЦР, умеренной и высокой степени экспрессии антигена вируса герпеса II типа в клетках децидуальной оболочки дает возможность верифицировать диагноз герпетической вирусной инфекции у новорожденных.

Обстежено 66 новонароджених віком від 5 до 22 діб життя з вродженою хламідійною інфекцією (ХІ) з метою виявлення специфічних клініко-діагностичних критеріїв даної патології у новонароджених в ранньому неонатальному періоді. Встановлено, що комплексна оцінка стану здоров'я дітей в періоді новонародженості не дозволяє виявити специфічних ознак вродженої ХІ, що вимагає подальшого вивчення проблеми та створення алгоритмів інформативно-діагностичних критеріїв цієї патології з метою ранньої верифікації діагнозу, своєчасного лікування і профілактики інвалідизації дітей.

Показаны особенности диагностического поиска при наличии эозинофильного синдрома у детей, проанализированы некоторые интересные случаи с целью выявления типичных ошибок в диагностике и лечении.

У 20 доношенных и недоношенных здоровых новорожденных и 35 детей с бактериальной инфекцией исследованы активность нейтрофилов с помощью нитросинего тетразолия (НСТ)-тестирования, а также степени апоптоза и некроза лимфоцитов в крови. Показана значимость проведения НСТ-теста и определения уровней апоптоза и некроза лимфоцитов при диагностике и оценке степени тяжести бактериальной инфекции у новорожденных детей.

Досліджено проблему підвищення ефективності ранньої діагностки бактеріальної інфекції у новонароджених. Обстежено 111 новонароджених, з них 49 дітей (29 доношених, 20 недоношених) увійшли до контрольної групи, 62 дитини (30 доношених і 32 недоношених) мали клініко-лабораторні ознаки бактеріальної інфекції. Вивчено фактори ризику виникнення бактеріальної інфекції у новонароджених, головними з яких є: підвищення титру антитіл до провідних збудників інфекційних захворювань групи TOPCH, тривалий безводний період, кольпіти (високий ступінь ризику), хронічні запальні захворювання, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода (фактор середнього ризику), прееклампсію, носійство збудників інфекційних захворювань, гострі респіраторні захворювання, які перенесли жінки у період вагітності, загроза переривання вагітності (фактори низького ризику). У новонароджених дітей доведено залежність результатів спонтанного НСТ-тесту від лабораторних умов його проведення. Знайдено та використано оптимальні лабораторні умови (час попереднього термостатування 5 хв., концентрації нітросинього тетразолію та гепарину 0,2 % та 5 ОД/мл у крові відповідно) цього дослідження. У доношених і недоношених дітей проаналізовано основні показники НСТ-тесту (частку активованих нейтрофілів та індекс їх активації, долі нейтрофілів-кілерів (активованих і неактивованих) і ентрофілів-кейджерів, константа швидкості активації нейтрофілів) у разі бактеріальної інфекції. Показано зменшення активності нейтрофілів венозної крові у недоношених новонароджених у порівнянні з доношеними. Доведено підвищення швидкості активації нейтрофілів крові та зменшення вмісту

На підставі обстеження 36 новонароджених із ранньою неонатальною інфекцією та 64 дітей із неінфекційними захворюваннями, які її мімікрують, визначено діагностичну цінність таких показників периферичної крові, як лейкоцитоз і співвідношення молодих форм нейтрофільних гранулоцитів до їх загальної кількості, що перевищувало 0,2, у виявленні інфекційних захворювань у пацієнтів перших двох діб життя. Відзначено, що всі вони асоціюють із вірогідним ризиком наявності неонатальної інфекції, проте характеризуються низькою чутливістю та передбачуваною цінністю негативного результату для того, щоб використовувати їх як самостійні діагностичні тести.

30 children with the serious forms of infectious diseases were surveyed (purulent meningitis, acute meningococcemia, virus encephalitis, acute intestinal infection). In all groups of children, the contents of all fractions of fatty acids were changed. In a blood plasma of the patients of all groups, the contents of oleic and linoleic acids were authentically reduced, and the content of arachidonic acid in comparison with norm was increased. In the membranes of erythrocytes of all groups of patients, the content of polyunsaturated fatty acids was approximately triply increased, a significant rise of the level of linoleic and arachidonic acids was observed; linolenic acid absent in norm was found. The revealed changes in the spectrum of fatty acids of the patients with acute meningococcemia had significant differences in comparison with other groups, which can be used as an additional diagnostic criterion of this form of the disease.

Мета роботи - вивчення поширеності назофарингеального носійства пневмокока та розподілу серотипів, що відповідають за розвиток інвазивних захворювань, залежно від соціальної активності дітей та їх мікросоціального оточення. Обстежено 743 здорові дитини віком від 6 місяців до 4 років 11 місяців 30 днів. Для культивації S. pneumoniae використовували кров'яний і "шоколадний" агар. У випадку негативного результату бактеріологічного дослідження проводилось виділення ДНК з первинного матеріалу за допомогою набору реактивів "ДНК-сорб-АМ" з подальшим проведенням ПЛР у реальному часі. Загальна поширеність носійства S. pneumoniae у дітей становить 53,8 %. Носоглотка 65,1 % носіїв колонізована серотипами, що найчастіше відповідальні за розвиток інвазивних пневмококових захворювань. У "домашніх" дітей поширеність носійства становить 42,1 %; у дітей, що відвідують дошкільні навчальні заклади, - 60,4 %; у вихованців будинків дитини - 95,6 %; у багатодітних сім'ях, де водночас кілька дітей відвідують навчальні заклади, поширеність носійства є найвищою (92 %) і не відрізняється від такої у будинках дитини. Висновки: соціальна активність, а також наявність соціально активних сибсів, істотно впливає на поширеність назофарингеального носійства пневмокока, особливо у дітей до 4-х років. Використання методу ПЛР допомагає підвищити виявлення носіїв пневмокока у 2,5 разу порівняно з бактеріологічним дослідженням.

На підставі анамнестичних, клінічних та лабораторних даних розроблено діагностичні критерії внутрішньоутробних вірусних інфекцій у новонароджених.

З метою вдосконалення ранньої діагностики внутрішньоутробних вірусних інфекцій (ВУВІ) у новонароджених апробовано методи експрес-діагностики, вивчено дані перинатального анамнезу, особливості клінічного перебігу. Розроблено критерії діагностики ВУВІ та алгоритм диференціальної діагностики моно- та мікст-форм інфекцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514-4

Рубрики:

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Останніми роками має місце чітка тенденція до зростання використання психотропних речовин синтетичного походження - канабіноїдів. Наслідки споживання психотропних речовин є дуже тяжкими й небезпечними, тому що вони здатні викликати порушення функцій внутрішніх органів, нервової системи й призводити до стійкої деградації особистості. Низька ціна на синтетичні наркотики, доступність і "реклама" їх використання привертає увагу підлітків. Тому споживання ними синтетичних наркотичних речовин поширюється з великою швидкістю. Як свідчать дані проведеного огляду літератури, у сучасних вітчизняних наукових працях відсутня інформація відносно частоти випадків та особливостей клінічного перебігу отруєнь синтетичною маріхуаною в дітей в Україні. Проте в закордонних публікаціях питанню клінічних ознак і наслідків отруєння синтетичними наркотичними речовинами в дітей приділяється значно більше уваги. На цей час відомі найбільш специфічні клінічні симптоми, що виникають після застосування синтетичних канабіноїдів. Варто відзначити, що симптоми отруєння дітей синтетичними наркотичними речовинами можуть бути різноманітними й непередбачуваними, оскільки препарат, який використовується, є коктейлем різних хімічних агентів. Саме тому відсутність знань у лікарів ненаркологічного профілю щодо клінічного перебігу наркотичного отруєння в дітей призводить до встановлення помилкового попереднього діагнозу, втрати часу для проведення доцільної інтенсивної терапії, значно збільшує фінансові витрати, пов'язані з призначенням дорогих лабораторних та інструментальних методів дослідження, і підвищує ризик летального наслідку. Наведено деякий досвід використання експрес-тесту SNIPER 10 у дітей, які надходили до інфекційного стаціонару.