Проведено детальний клінічний аналіз особливостей перебігу анте-, інтра- та раннього неонатального періодів у новонароджених дітей на підставі вивчення акушерського анамнезу матерів. Вивчено чутливість, специфічність та прогностичну цінність перинатальних факторів ризику щодо імовірності виникнення гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у новонароджених. Представлені результати обстеження новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням мозку. Визначено діагностичне значення методу дистанційної реєстрації інтенсивності теплового потоку з поверхні тіла у новонароджених. Оцінено ефективність використання алопуринолу в комплексній терапії гострого періоду гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у новонароджених. Представлені результати нагляду в катамнезі.

Дослідження проводились на 114 доношених новонароджених дітях, у 73 з яких діагностовано гіпоксично-ішемічну енцефалопатію, у 41 - пневмонію на тлі перинатальної енцефалопатії. Групу порівняння склали 15 здорових доношених новонороджених малюків. Усім дітям проведено комплексне клінічне, лабораторне (біохімічне), імунологічне та інструментальне обстеження, визначено фактори перинатального ризику щодо розвитку гіпоксії плода і асфіксії новонародженого. У всіх дітей виявлено клінічні розлади пізньої постнатальної адаптації: порушення приросту маси тіла, зміни рухових реакцій, вроджених рефлексів, м'язового тонусу. Виявлено збільшення вмісту середніх молекул у сироватці крові, підвищення активності плазматичних креатинкінази і лактатдегідрогенази, пригнічення гуморальної та клітинної ланки імунітету. Рівень середніх молекул є більш високим у дітей з пневмонією на тлі перинатальної енцефалопатії за немовлят із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією, що дозволяє використовувати цей показник як критерій приєднання запалення легень до гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Зміни з боку імунної системи полягають у зменшенні частки розеткоутворюючих клітин з еритроцитами барана, теофілінрезистентних розеткоутворюючих лімфоцитів і лімфоцитів розеткоутворюючих клітин з еритроцитами барана, навантажених комплементом, зниженні концентрації сироваткових імуноглобулінів класу G. Доведено, що порушення протиінфекційного захисту у новонароджених із перинатальною енцефалопатією є сприятливою основою для розвитку вторинної пневмонії. У всіх обстежених малюків виявлено підвищену активність

Проведено комплексне клініко-нейрорадіологічне обстеження 4270 новонароджених і дітей грудного віку. Вивчено й уточнено променеву анатомію мозкових структур у віковому аспекті, систематизовано радіоморфометрію. Розроблено оптимальну методику седації немовлят для проведення комп'ютерної томографії (КТ) і магнітно-резонансної томографії (МРТ) - обстежень, що не викликають ускладнень. На підставі верифікації результатів дослідження уточнено радіологічну семіотику різних типів перинатальних мозковосудинних уражень у дітей. Доведено, що для підвищення ефективності діагностики доцільність використання окремого методу променевого обстеження немовлят чи застосування комплексу методів (нейросонографія, КТ, МРТ,) залежить від стадії перебігу перинатального мозковосудинного ураження. Розроблено науково-обгрунтовану тактику променевої діагностики, диференціювання й прогнозу перебігу перинатальних мозковосудинних уражень у новонароджених і дітей грудного віку з визначенням оптимальних строків, послідовності й обсягу нейрорадіологічних досліджень. Обгрунтовано і апробовано оптимальні диференціально-діагностичні програми променевого обстеження немовлят, що підвищує точність діагностики, диференціальної діагностики й клініко-нейрорадіологічного прогнозу виникнення віддалених наслідків перинатальних мозковосудинних уражень.

Розглянуто комплексні, базисні та діагностичні критерії нетравматичного апалічного синдрому (АС) у дітей. Описано зміни біоелектричної активності мозку АС нетравматичної етіології у дітей. На підставі обстеження та лікування 39 дітей різного віку з АС різної давності й етіології уточнено клінику АС , виявлено фактори покращання або погіршення стану. Розроблено полімодальну стимулювальну терапію введення нікотинової кислоти в максимально допустимих терапевтичних дозах і наступної електрокраніопунктури, інфузії інстенону або ніхоліну, корпоральної акупунктури і сенсорної стимуляції, статистично доведено ефективність цієї терапії.

Вивчено клінічну ефективність застосування препарату "Пікамілон" з метою корекції цереброваскулярних порушень у дітей, хворих на бронхіальну астму. Пікамілон - це ноотропний препарат, який сприяє поліпшенню мозкового кровообігу, має антигіпоксантні й антиоксидантні властивості. Ефективність лікування оцінено за даними реоенцефалографії, спірографії, клінічного обстеження хворих. Застосування ендоназального електрофорезу з пікамілоном значно поліпшує стан церебральної гемодинаміки, функцію зовнішнього дихання, сприяє більш ранньому регресу основних клінічних симптомів захворювання, що дає підставу до включення зазначеного методу лікування до програми комплексної терапії дітей з бронхіальною астмою.

Рассмотрен характер изменений в легких при гипоксически-ишемическом поражении. Изучены рентгенограммы органов грудной полости в прямой проекции на вдохе у 46 больных: 26 мальчиков и 20 девочек. Диагноз уточнялся ультразвуковым исследованием сердечно-сосудистой системы. Боковая рентгенограмма органов грудной полости выполнена 7 больным, динамическое исследование - 9. На основании полученных результатов сделано заключение, что рентгеновский метод является основным, позволяющим установить изменения в легких у 2/3 исследованных в виде усиления и обогащения легочного рисунка, интерстициальной формы отечно-геморрагического синдрома и рассеянных ателектазов, а также диагностировать осложнения в виде пневмоний.

Обстежено 115 дітей шкільного віку із синдромом вегетативної дисфункції за допомогою ультразвукової доплерографії та реоенцефалографії. Доведено клінічну ефективність комплексного застосування вінпоцетину та седасену форте в разі вегетативних дисфункцій з порушенням мозкової гемодинаміки.

Вивчено стан церебральної гемодинаміки, виділено та охарактеризовано її конкретні типи. У підлітків з різними типами мозкового кровотоку визначено особливості вегетативного гомеостазу з використанням неінвазивного методу спектрального аналізу хвильової структури ритму серця; нейрогуморальної регуляції на підставі визначення активності реніну плазми, рівня альдостерону, катехоламінів, вазоконстрикторів і вазодилятаторів; ліпідного обміну за даними ліпідного спектра та оксидантно-антиоксидантної системи. Проаналізовано системотвірні патогенетичні взаємозв'язки між гемодинаміко-нейрогуморально-метаболічними показниками та роль кожного з них у формуванні типів церебральної гемодинаміки. Наведено критерії діагностики порушення мозкового кровообігу на ранніх етапах розвитку первинної артеріальної гіпертензії у підлітків.

Представлено дані клінічного обстеження 120-ти дітей із дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Виявлено, що карієс та його ускладнення зустрічаються у 98,33 %, зубощелепні аномалії у дітей із ДЦП визначено у 93,34 % випадків, найбільш поширеними є аномальні види прикусу (40,83 %), патологічні види прикусу складають 52,49 %. Проведене дослідження свідчить про необхідність проведення ранніх профілактичних заходів у даного контингенту хворих.

На основе комплексной сравнительной характеристики клинических проявлений и параклинических показателей, а также их ретроспективного двадцатилетнего катамнестического анализа у 120-ти больных с церебральной резидуально-органической недостаточностью (ЦРОН), которые перенесли в возрасте 9 - 16 лет психозы с преобладающей патологией в аффективной сфере, разработаны методы дифференциальной терапии, медико-социальной реабилитации и профилактики психотических и непсихотических аффективных расстройств у детей и подростков с ЦРОН в рамках периодических и эпизодических психозов, маниакально депрессивного психоза, шизофрении, шизоаффективного психоза, эндореактивной пубертатной депрессии, реактивного депрессивного психоза, симптоматических инфекционных психозов. Показана неоднозначная роль ЦРОН гипоталамической локализации в генезе аффективных расстройств экзогенных и эндогенных заболеваний. Обнаруженные закономерности способствуют раннему выявлению патологии и проведению своевременной дифференциальной терапии в рамках различных нозологично специфических психических заболеваний.

Вперше проведено дослідження рівня концентрації оксиду азоту за сумарним вмістом нітратів і нітритів у сироватці крові у доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи (ЦНС) різного ступеня важкості в динаміці раннього неонатального періоду. Проаналізовано вплив різних системформувальних патогенетичних елементів на ступінь важкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у новонароджених. За даної патології встановлено пріоритетне значення фактора дисоціації оксидантно-антиоксидантної системи з подальшою гіперпродукцією оксиду азоту у формуванні патогенетичної структури мембранних порушень та уточнено механізм виникнення й особливості перебігу метаболічних порушень, які супроводжуються пошкодженням клітинних мембран і виходом у кров значної кількості нейронспецифічних білків, зокрема нейронспецифічної енолази.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.703.0-436.1

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначення оптимальних методів нейровізуалізації під час обстеження головного мозку плода у жінок групи високого ризику щодо народження дитини з патологією центральної нервової системи (ЦНС) і порівняння одержаних результатів нейровізуалізації з даними нейросонографічного обстеження ЦНС плода. Аналіз одержаних результатів свідчить, що діагностика внутрішньоутробних уражень мозку за допомогою методу магнітно-резонансної томографи (МРТ) відкриває широкі можливості для раннього виявлення, встановлення правильного діагнозу та вибору адекватної медичної тактики ведення вагітності та пологів. Завдяки високій чутливості, специфічності та точності, метод МРТ є високоефективним у діагностиці вад розвитку ЦНС, його можна рекомендувати для обов'язкової якісної оцінки патології структур мозку плода у спірних чи сумнівних випадках патології ЦНС, діагностованої за допомогою інших методів пренатальної діагностики. Для кількісної оцінки метаболітів мозку в процесі еволюції ЦНС можна використовувати метод магнітно-резонансної спектроскопії, за допомогою якого можна конкретизувати гіпоксично-ішемічні ураження мозку плода та прогнозувати ступінь асфіксії у новонароджених.

За допомогою допплерографії обстежено 57 доношених новонароджених немовлят віком від 3-х до 24-х днів життя. Зміною швидкостей кровотоку в артеріальних судинах нирок можна визначити поразку ниркової паренхіми. Знання нормальних фізіологічних показників у здорових немовлят необхідно для правильної інтерпретації одержуваних даних. У дітей, які перенесли асфіксію, вірогідно знижується швидкість у екстраренальних судинах і значно збільшується швидкість у інтраренальних судинах.

Вивчено стан церебрального кровотоку у здорових немовлят у динаміці неонатального періоду. Досліджено 65 здорових доношених немовлят за допомогою методу доплерехографії. Одержані дані вказували на зростання інтенсивності мозкового кровотоку, особливо в басейнах середніх мозкових артерій. У той же час рівень кровотоку в базальній і передній мозковій артеріях був найбільш низьким протягом усього досліджуваного періоду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.703-52

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метою даного дослідження було вивчення внутрішньониркової течії крові у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією важкого ступеня тяжкості. За допомогою доплерографії обстежено 22 доношених новонароджених немовлят віком від 1 до 20-ти днів життя. Зміни швидкостей кровоплину в артеріальних судинах нирок можуть визначати поразку ниркової паренхіми. Знання нормальних фізіологічних показників у здорових немовлят необхідно для правильної інтерпретації одержуваних даних. У дітей, які перенесли асфіксію, вірогідно знижується швидкість в екстраренальних судинах і значно збільшується швидкість у інтраренальних судинах.

В динамике раннего неонатального периода проведена сравнительная оценка системы гемостаза у 25-ти доношенных детей с субэпендимальными кровоизлияниями (СЭК), родившихся без признаков асфиксии от матерей с высокой степенью риска и 15-ти здоровых доношенных новорожденных. У детей с СЭК по сравнению со здоровыми детьми выявлена незрелость головного мозга, активация агрегационных свойств тромбоцитов, значительная депрессия протромбинового комплекса факторов свертывания крови, которые синтезируются в печени, повышение активности внешнего пути фибринолиза на фоне гипофибринемии и выраженного снижения антикоагулянтного потенциала крови. Данные изменения сохраняются к концу раннего неонатального периода. Это грозит срывом напряженной системы гемостаза и развитием геморрагических осложнений при различных патологических состояниях, что следует учитывать при лечении и реабилитации новорожденных с СЭК.

Цели исследования - отработка методики проведения и оценка гемодинамики у новорожденных детей с гипоксически-ишемической энцефалопатией (ГИЭ). Обследованы 318 новорожденных методом допплерэхографии в течение неонатального периода. Разработан способ интегральной оценки гемодинамики новорожденных. Полученные результаты свидетельствуют об изменениях в функциональном состоянии сердечно-сосудистой системы у новорожденных с ГИЭ тяжелой степени в течение всего неонатального периода.