Викладено основи предмета, завдань, принципів та методів тифлопсихології. Розглянуто питання впливу зорових порушень на психічний розвиток особистості. Увагу приділено основним проблемам сенсорної організації діяльності особистості за умов зорової депривації.

Изложены основы предмета, заданий, принципов и методов тифлопсихологии. Рассмотрены вопросы влияния зрительных нарушений на психическое развитие личности. Внимание уделено основным проблемам сенсорной организации деятельности личности в условиях зрительной депривации.

Вивчено взаємозв'язки різних характеристик гостроти форменного зору з показниками глибинного зору у дітей з рефракційною амбліопією. У таких хворих з площинним бінокулярним зором ефект бінокулярної сумації - покращання бінокулярної ноніусної гостроти зору у порівнянні з гостротою зору домінуючого ока спостережено тільки за наявності моно- та бінокулярного глибинного зору. Показана можливість використання показників ноніусної гостроти зору для визначення наявності глибинного зору й оцінки ефективнсті різних методів стереоптики.

Изучены взаимосвязи разных характеристик остроты форменного зрения с показателями глубинного зрения у детей с рефракционной амблиопией. У таких больных с плоскостным бинокулярным зрением эффект бинокулярной суммации - улучшение бинокулярной нониусной остроты зрения в сравнении с остротой зрения доминирующего глаза наблюдали только при моно- и бинокулярном глубинном зрении. Показана возможность применения показателей нониусной остроты зрения для определения наличия глубинного зрения и оценки эффективности разных методов стереоптики.

За допомогою реєстрації зорових викликаних потенціалів (ЗВП) обстежено 126 дітей віком від одного до 14-ти років зі спастичними формами дитячого церебрального паралічу (ДЦП). У переважній більшості випадків (84,1 %) у даних пацієнтів виявлялись істотні зміни ЗВП, які свідчили про дисфункції структур зорового аналізатора на різних його рівнях. Проаналізовано кореляцію клінічної картини захворювання з відхиленнями характеристик ЗВП від вікової норми. Показано, що реєстрація ЗВП дозволяє об'єктивізувати оцінку порушень зорової функції у даного контингенту пацієнтів.

Отмечена большая распространенность патологии органов зрения у детей с детским церебральным параличем. Уровень снижения остроты зрения по сравнению с возрастными нормами объясняется рефрактерной амблиопией, дисбинокулярным зрением. Оценена эффективность лечения амблиопии в зависимости от исходной остроты зрения, наличия или отсутствия патологии глазного дна, объема лечебных процедур.

Проанализированы результаты лечения за 2,5 года 215 пациентов (332 глаза) с амблиопией разной степени и этиологии. Пациенты первой группы (103 чел.) получали традиционное комплексное плеоптическое лечение и внутритканевой трансцеребральный пирацетем-электрофорез, пациенты второй группы (112 чел.) получали только традиционное комплексное плеоптическое лечение. Вследствие проведенного лечения у пациентов первой группы отмечено более значимое повышение остроты зрения.

Вивчено залежність реакції зорової системи від способу фотостимуляції (моно- і бінокулярна) та виду паттернів (структуровані і неструктуровані). Обгрунтовано доцільність використання для лікування порушень бінокулярного зору паттернів, що за розмірами відповідають кутовим розмірам макулярної ділянки сітківки і структуровані по всій площі. Показано, що тривалість монокулярних і бінокулярних послідовних образів в 2 і 2,4 раза довша ніж тривалість послідовних образів, викликаних неструктурованими патернами такої ж площі. На підставі отриманих даних вдосконалено методологічний підхід в лікуванні хворих із співдружньою косоокістю, який грунтувався на біфовельній стимуляції фігурними сліпучими полями і був спрямований на відновлення нормосенсорних зв'язків тільки у гаплоскопічних умовах. Розроблено новий спосіб, що полягає у фотостимуляції кореспондуючих макулярних полів сітківок структурованими паттернами. Встановлено, що застосування бінокулярної фотостимуляції структурованими паттернами здійснює одночасний вплив на кілька ланок в патогенезі розладів бінокулярного зору і дозволяє підвищити гостроту зору, збільшити амплітуду акомодації фузії та відновити бінокулярний зір за природних умов.

За результатами клінічного дослідження біоритмів встановлено, що максимум активності зорової системи в амбліопів спостерігається переважно у вечірній час. Описано взаємовідносини між біоритмами зорових функцій та деяких загальносоматичних показників у разі амбліопії. Надано рекомендації щодо вибору часу лікування за різних видів амбліопії. Показано, що проведення комплексного лікування амбліопії з урахуванням біоритмів зорового аналізатора дозволяє достовірно підвищити його ефективність без застосування додаткових методів. Запропоновано модифікований метод лікування, що базується на включенні до стандартного комплексу лікування тренувань ноніусної гостроти на висоті біоритму.

Досліджено значення тренувань акомодаційної здатності в комплексному лікуванні хворих на гіперметропічну амбліопію. Установлено зниження основних показників акомодації (РА, РВА, НТЯЗ) при гіперметропічній амбліопії (рефракційній, анізометропічній та дисбінокулярній). Показана значна ефективність комплексного лікування (засвічування за Кюпперсом, вправи на тестері, КЕМ-стимуляція в поєднанні з розвитком РА) при всіх трьох видах амбліопії в напрямі підвищення коригованої і некоригованої ГЗ, поліпшення функції акомодації. Встановлено, що ізольоване застосування тренувань акомодації при рефракційній та анізометропічній амбліопії не поступається в ефективності комплексному лікуванню, що свідчить про обгрунтованість даного виду лікування.

Дисертацію присвячено питанням підвищеної ефективності лікування амбліопії у дитячому віці. Запропоновано новий метод лікування амбліопії. Він заснований на стимуляції макулярної зони амбліопічного ока за допомогою блискучих ахроматичних і кольорових зернистих зображень ("зернистих фігур"), що утворюються за допомогою спеціального оптичного пристрою. Представлено результати лікування 162 дітей з різними видами амбліопії. Клінічна апробація запропонованого методу лікування показує його високу ефективність: підвищення гостроти зору до 0,4 і вище досягнуто в 72%; повне вилікування амбліопії (гострота зору до 0,8 і вище) досягнуто в 37%; відновлення центральної фіксації досягнуто на 11 очах (з 16 очей, що мали нецентральну фіксацію до лікування). Новий метод може бути використаний самостійно, а також в комбінації з іншими методами лікування амбліопії, такими як Campbell-стимуляція. Метод ефективний, простий, надійний, фізіологічний і може бути альтернативою лазерстимуляції.

З метою підвищення ефективності сучасної терапії амбліопії у дітей обгрунтовано доцільність поєднаного застосування плеоптичного лікування приладом "Амбліокор" і диференційованого призначення вазоактивних і ноотропних препаратів. У дітей з різними видами амбліопії встановлено зниження кровонаповнення ока у 1,8 раза та кровонаповнення мозку у вертебро-базилярному басейні у 1,4 раза у порівнянні з нормою. Виявлено, що зниження кровонаповнення судин ока та мозку розвивається на тлі різного тонусу судинної системи, який у 60 % пацієнтів підвищений на амбліопічних очах та у вертебро-базилярному басейні - на 8 % та 19 % відповідно, у 40 % пацієнтів зі зниженим тонусом ступінь його зниження відповідає 19 % та 14 %. Доведено, що використання модифікованого способу лікування амбліопії сприяє покращенню кровонаповнення ока у хворих з амбліопією незалежно від тонусу судин у середньому у 1,5 раза, мозку у вертебро-базилярному басейні у 1,4 раза, збільшує гостроту зору у середньому на 0,26 (удвічі) зі збереженням досягненого ефекту у 77,4 % випадків протягом 6 - 8-ми місяців спостереження.

Встановлено, що плеоптичне лікування хворих на ДЦП з епілепсією або судомною готовністю виключно методами розвитку розрізняльної здатності сітківки без імпульсної фотостимуляції підвищує гостроту зору у 44,4 % випадків. Лікування амбліопії на фоні оптичної корекції було ефективне у всіх вікових групах, з більшим результатом у дітей старше семи років. Встановлено фактори, які впливають на ефективність плеоптичного лікування у дітей з ДЦП: вихідна гострота зору 0,2 і більше, збережений інтелект, зосереджена увага, відсутність порушень крупної моторики рук, відсутність епілептиформної активності головного мозку.

Исследовано современное состояние вопроса о патологии органа зрения у больных церебральным параличем. Описаны офтальмологические, нейрофизиологические, психологические и другие методы обследования таких больных, у которых наблюдается косоглазие и амблиопия. По данным нейрофизиологических исследований прослежена связь остроты зрения таких больных со структурными и функциональными последствиями ДЦП. Изучена распространенность косоглазия у больных ДЦП и приведены его основные характеристики. Описаны основные методы плеоптического лечения амблиопии и консервативного лечения косоглазия, показана его эффективность. Изучена эффективность хирургического лечения косоглазия у больных с ДЦП в плане достижения ортропии и восстановления бинокулярного зрения.

Висвітлено результати лікування хворих на рефракційну та дисбінокулярну амбліопію. Розроблено новий спосіб поперемінної стимуляції кореспондуючих полів сітківок фігурними "сліпучими" полями, проведено порівняльний аналіз його ефективності з комплексним методом і методом поперемінної світлодіодної стимуляції очей. Наведено результати лікування 109-ти хворих різними методами: 19 хворих на рефракційну та 30 - на дисбінокулярну амбліопію проліковано новим способом, 31 хворий на дисбінокулярну амбліопію - комплексним методом і 29 хворих також на дисбінокулярну амбліопію - методом поперемінної світлодіодної стимуляції сітківок. Показано, що плеоптичний ефект нового способу не поступається комплексному методу та підтверджується підвищенням гостроти зору парного (гіршого) ока на (0,17 ± 0,09) у разі лікування новим способом і на (0,13 ± 0,08) у разі лікування комплексним методом. Порівняльний аналіз ефективності нового методу, комплексного методу та методу поперемінної світлодіодної стимуляції очей, які використовуються під час ікування хворих на дисбінокулярну амбліопію, виявив більш значний ортоптичний ефект після лікування новим способом, що виражається відновленням бінокулярного зору у 50 % випадків, тоді як під час лікування комплексним методом цей показник визначений лише в 38,7 % випадків, а методом поперемінної світлодіодної стимуляції лише у 21 % випадків.

Стверджено, що нова технологія лікування дисбінокулярної амбліопії (методом бінокулярної поперемінної фотостимуляції кореспондуючих полів сітківок структурованим патерном) і відновлення бінокулярного зору дозволяє спростити підхід до лікування таких пацієнтів, зробити його доступним для використання в спеціалізованих кабінетах охорони зору дітей та за домашніх умов.

Утверждено, что новая технология лечения дисбинокулярной амблиопии (методом бинокулярной попеременной фотостимуляции корреспондирующих полей сетчаток структурированным паттерном) и возобновление бинокулярного зрения позволяет упростить подход к лечению таких пациентов, сделать его доступным для использования в специализированных кабинетах охраны зрения детей и в домашних условиях.

Виявлено відмінності морфометричних параметрів центральної зони сітківки між амбліопічним і парним оком у дітей з амбліопією і гіперметропічною рефракцією, що підтверджується більшою товщиною фовеальної зони, макули в 1 мм і в 6 мм від центра по всіх сегментах. Встановлено вірогідно більшу товщину сітківки у фовеа та в макулі по сканам (носовий, скроневий, верхній) на амбліопічному оці порівняно з парним. Взагалі товщина сітківки в зоні макули по сегментам товстіше на 3 мм від центра фовеоли порівняно з зоною в 6 мм від центра фовеоли на амбліопічному та парному очах дітей з амбліопією і гіперметропічною рефракцією.

Выявлены отличия морфометрических параметров центральной зоны сетчатки между амблиопическим и парным глазом у детей с амблиопией и гиперметропической рефракцией, что подтверждается большей толщиной фовеальной зоны, макулы в 1 мм и в 6 мм от центра по всем сегментам. Установлена достоверно большая толщина сетчатки в фовеа и в макуле по сканам (носовой, височный, верхний) на амблиопичном глазе по сравнению с парным. Вообще толщина сетчатки в зоне макулы по сегментам более толще на 3 мм от центра фовеолы в сравнении с зоной в 6 мм от центра фовеолы на амблиопичном и парном глазах детей с амблиопией и гиперметропической рефракцией.

Встановлено більші значення величин площі диска зорового нерва й товщини шару нервових волокон амбліопічного ока в порівнянні з парним. Виявлено вірогідно більші величини товщини шару нервових волокон у нижньому та носовому секторі на амбліопічних очах порівняно з парними. Середня площа диска зорового нерва й товщина шару нервових волокон значно менше у верхньому й нижньому сегментах у здорових дітей, ніж на амбліопічному і парному оці у дітей з амбліопією і гіперметропією. Товщина шару нервових волокон скроневого сегмента у здорових дітей більше на амбліопічному оці й істотно не відрізняється величиною в носовому сегменті на парному оці. Одержані результати свідчать про аномальний постанатальний апоптоз у дітей, хворих на рефракційну і анізометропічну амбліопію з гіперметропічною рефракцією.

Установлены большие значения величин площади диска зрительного нерва и толщины слоя нервных волокон амблиопического глаза по сравнению с парным. Выявлены достоверно большие величины толщины слоя нервных волокон в нижнем и носовом секторе на амблиопичных глазах по сравнению с парными. Средняя площадь диска зрительного нерва и толщина слоя нервных волокон гораздо меньше в верхнем и нижнем сегментах у здоровых детей, чем на амблиопичном и парном глазу у детей с амблиопией и гиперметропией. Толщина слоя нервных волокон височного сегмента у здоровых детей больше на амблиопичном глазу и существенно не отличается по величине в носовом сегменте на парном глазу. Полученные результаты свидетельствуют об аномальном постанатальном апоптозе у детей, больных рефракционной и анизометропической амблиопией с гиперметропической рефракцией.

Мета дослідження - вивчення функціонального стану зорового аналізатора, рівень розвитку зорового сприйняття у слабозрячих дітей і дітей зі значним зниженням зору. Проведене дослідження доводить, що проблема раннього навчання дітей, які мають діагноз амбліопія високого та середнього ступеня, потребує уваги з боку не тільки лікарів, але й педагогів (тифлопедагогів, психологів і батьків. Діти віком 6 - 7 років за наявності значного зниження рівня гостроти зору мають несформовані ще функції зорового сприйняття. Для надання рекомендацій щодо готовності дитини зі значним зниженням гостроти зору (моно- , бінокулярною амбліопією) до шкільного навчання варто визначати, окрім гостроти зору з корекцією, ще й рівень розвитку зорового сприйняття.

Цель исследования - изучение функционального состояния зрительного анализатора, уровень развития зрительного восприятия у слабозрячих детей и детей со значительным снижением зрения. Проведенное исследование доказывает, что проблема ранней учебы детей, которые имеют диагноз амблиопия высокой и средней степени, требует внимания со стороны не только врачей, но и педагогов (тифлопедагогов, психологов, а также родителей). Дети возрастом 6 - 7 лет при наличии значительного снижения уровня остроты зрения имеют несформированные еще функции зрительного восприятия. Для предоставления рекомендаций относительно готовности ребенка со значительным снижением остроты зрения (моно-, бинокулярной амблиопией) к школьной учебе стоит определять, кроме остроты зрения с коррекцией, еще и уровень развития зрительного восприятия.

Описано сучасні уявлення про етіологію та патогенез ДЦП, класифікація, морфологічні зміни в ЦНС, нейрофізіологічні дослідження за ДЦП. Розкрито тему патології органу зору у хворих ДЦП і ефективність лікування косоокості й амбліопії у дітей з цим діагнозом.

Описаны современные представления об этиологии и патогенезе ДЦП, классификация, морфологические изменения в ЦНС, нейрофизиологические исследования при ДЦП. Раскрыта тема патологии органа зрения у больных ДЦП и эффективность лечения косоглазия и амблиопии у детей с этим диагнозом.

Вивчали результати лікування рефракційної амбліопії у дітей за допомогою відео-комп’ютерного аутотренінгу (ВКА) і традиційними методами. Проведення відео-комп'ютерного аутотренінгу з допомогою апарату «Амбліокор» є більш ефективним, ніж традиційне плеоптичне лікування.

Изучали результаты лечения рефракционной амблиопии у детей с помощью видео-компьютерного аутотренинга (ВКА) и традиционными методами. Проведение видео-компьютерного аутотренинга с помощью аппарата «Амблиокор» более эффективно, чем традиционное плеоптичное лечение.

Обстежено 88 дітей з дисбінокулярною амбліопією у віці від 4 до 18 років. Співдружня езотропія визначена у 77 дітей, а екзотропія - у 11. Виписано 33 рецепти на призматичні окуляри, 32 - на сферопризматичні, 12 - на ціліндропризматичні, 11 - на сферо-ціліндропризматичні. Найкращий показник з вирівнювання функції контрастності досягнуто через 6 місяців, тоді як результат через 3 місяці є меншим і в більшості випадків різниця статистично недостовірна. Підсумовано, що призматичні окуляри не мають негативного впливу на контрастність, а навпаки, в процесі лікування підвищують її.

Обследовано 88 детей с дисбинокулярной амблиопией в возрасте от 4 до 18 лет. Содружественная эзотропия определена у 77 детей, а экзотропия - у 11. Выписано 33 рецепта на призматические очки, 32 - на сферопризматические, 12 - на цилиндропризматические, 11 - на сферо-цилиндропризматические. Наилучший показатель по выравниванию функции контрастности достигнут через 6 месяцев, тогда как результат через 3 месяца меньший и в большенстве случаев разница статистически недостоверная. Подытожено, что призматические очки не имеют отрицательного влияния на контрастность, а наоборот, в процессе лечения повышают ее.