Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-52 + Р733.682.650.11-52

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Трахеїти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше вивчено клініко-анатомічні особливості компресії трахеї (КТ) за природженої та набутої патології вилочкової залози (ВЗ) у дітей. Розроблено діагностичний алгоритм і диференційовану тактику лікування такого захворювання. Удосконалено спосіб консервативного лікування КТ у дітей з тимомегалією, визначено показання до оперативного лікування за даної патології. Досліджено стан прохідної трахеї та фізичний розвиток пацієнтів у віддалені терміни після лікування стиснення трахеї, обумовленого гіперплазією та новоутвореннями ВЗ.

Вивчено клінічні прояви і визначено особливості компресії трахеї у випадку гіперплазії вилочкової залози у дітей. Досліджено 98 дітей з компресією трахеї, обумовленою гіперплазією вилочкової залози. Серед основних методів обстеження використано аналіз клінічних даних, трахеобронхоскопію, ультразвукове дослідження вилочкової залози та органів грудної клітки, оглядову рентгенографію грудної клітки в прямій та боковій проекціях. Виявлено головні клінічні прояви та особливості компресії трахеї у дітей. Компресія трахеї відмічається переважно у дітей першого року життя, проявляється у вигляді експіраторної задишки, стридору, ортопное та дисфагії. Як правило, призводить до неспецифічних запальних бронхолегеневих захворювань, що мають рецидивуючий характер та схильність до хронізації. Гіперплазія вилочкової залози спричиняє переважно ізольовану компресію передньої та/або передньо-бокових стінок нижньої третини трахеї I стадії.

Проведена оценка клинической эффективности и безопасности ректального введения преднизона (препарата Ректодельт 100) в сравнении с применением системного глюкокортикостероида (ГКС) в сочетании с иГКС в комплексном лечении острого стенозирующего ларинготрахеита (ОСЛТ). Преимущества препарата позволяют рекомендовать его для широкого клинического применения при ОСЛТ у детей на всех этапах оказания ургентной медицинской помощи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.640.11 + Р733.682.650.11

Рубрики:

Лярингіти у дітей

Трахеїти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено сезонні та етіологічні особливості стенозувального ларинготрахеїту (СЛТ) та рецидивного стенозувального ларинготрахеїту (РСЛТ) у дітей. Встановлено, що частота випадків СЛТ влітку була меншою, ніж в інші сезони. Не зареєстровано суттєвих відмінностей в частоті випадків РСЛТ навесні та влітку. Частота дебюту РСЛТ влітку була більшою, ніж СЛТ. В етіологічній структурі як СЛТ, так і РСЛТ домінували віруси парагрипу. Частка інших вірусів була суттєво меншою. У хворих з РСЛТ віруси грипу А виявляли частіше, ніж у разі СЛТ. У циркуляції вірусів парагрипу спостерігались "піки" восени та навесні, в циркуляції аденовірусів - навесні. Відмінностей між циркуляцією респіраторно-синцитіальних вірусів у різні сезони не було. Віруси грипу А виявляли в поодиноких випадках і лише в лютому та березні.

Изучены сезонные и этиологические особенности стенозирующего ларинготрахеита (СЛТ) и рецидивирующего стенозирующего ларинготрахеита (РСЛТ) у детей. Установлено, что частота случаев СЛТ летом была меньше, чем в другие сезоны. Не зарегистрировано существенных отличий в частоте случаев РСЛТ весной и летом. Частота дебюта РСЛТ летом была больше, чем СЛТ. В этиологической структуре как СЛТ, так и РСЛТ доминировали вирусы парагриппа. Часть других вирусов была существенно меньше. У больных РСЛТ вирусы гриппа А выявляли чаще, чем при СЛТ. В циркуляции вирусов парагриппа наблюдались "пики" осенью и весной, в циркуляции аденовирусов - весной. Отличий между циркуляцией респираторно-синцитиальных вирусов в разные сезоны не было. Вирусы гриппа А выявляли в одиноких случаях и только в феврале и марте.

Проаналізовано випадки стенозуючого ларинготрахеїту (СЛТ) у дітей, які проживають у Вінниці, віком від 0 до 14-ти років протягом 1995 - 2008 рр. Вивчено сезонні та добові ритми СЛТ у дітей. Встановлено, що сезонна динаміка СЛТ характеризується двохвильовою кривою з найбільшими підйомами в жовтні та березні і значним спадом у липні й серпні. Кількість випадків захворювання в жовтні та березні перевищує таку в липні й серпні в 2,6 разу. Добова циклічність виникнення СЛТ характеризується нічним піком, значення якого в 2,4 разу вище за аналогічний показник в ранковий час. Сумарна кількість випадків СЛТ у вечірній та нічний періоди в 1,7 разу вища, ніж у ранковий та денний. У дівчаток співвідношення максимальної кількості випадків СЛТ за годину до мінімальної становить 5:1 проти 4:1 у хлопчиків.

Мета роботи - вивчити частоту сімейного анамнезу алергії та сімейного анамнезу бронхіальної астми (БА) у дітей зі стенозуючим ларинготрахеїтом (СЛТ) і рецидивним стенозуючим ларинготрахеїтом (РСЛТ) у порівнянні з хворими на БА. За допомогою запитальника вивчено сімейний анамнез щодо випадків алергії та БА серед родичів I - III ступенів спорідненості у 575 дітей зі СЛТ в анамнезі, 60 дітей із БА і 369 дітей без СЛТ і БА в анамнезі (контрольна група). Діти зі СЛТ були розділені на дві групи: 458 дітей із 1 - 3 епізодами СЛТ і 117 дітей з РСЛТ (4 і більше епізодів СЛТ). Частота сімейного анамнезу алергії та сімейного анамнезу БА серед дітей з 1 - 3 епізодами СЛТ перевищувала відповідні значення серед дітей контрольної групи у 1,4 і 3,3 разу, серед дітей з БА - у 3,2 і 7,2 разу. Кількість дітей із сімейним анамнезом алергії та сімейним анамнезом БА серед дітей з РСЛТ перевищувала відповідну кількість серед дітей з 1 - 3 епізодами СЛТ у 1,6 і 2,2 разу. Не виявлено суттєвих відмінностей між дітьми з РСЛТ і дітьми з БА щодо частоти сімейного анамнезу алергії та сімейного анамнезу БА. Зроблено висновки, що сімейний анамнез алергії та сімейний анамнез БА у дітей зі СЛТ зустрічається значно частіше, ніж у дітей без СЛТ і БА. Частота сімейного анамнезу алергії та сімейного анамнезу БА у дітей з РСЛТ істотно перевищує відповідну частоту у дітей з 1 - 3 епізодами СЛТ.

Одним з найважчих ускладнень гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей раннього віку є гострий стенозуючий ларинготрахеїт (круп). Незважаючи на проведені численні дослідження на сьогоднішній день немає чітких обгрунтованих даних, котрі пояснюють вплив порушень функціонування клітинної ланки імунітету на розвиток захворювання, тяжкість перебігу та формування ускладнень крупу. Мета роботи - дослідити стан клітинної ланки імунітету у дітей з гострим стенозуючим ларинготрахеїтом (крупом). Обстежено 52 дитини віком 12 - 36 міс. з діагнозом ГРВІ, круп та гострий ларинготрахеїт, які впродовж 2013 - 2015 рр. перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні. Досліджували симптоми хвороби, показники клітинного імунітету (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+), тяжкість крупу оцінювали за шкалою Chan. У патогенезі розвитку крупу важливу роль відіграє клітинна ланка імунітету. Дисбаланс Th1/Th2 впливає на формування імунологічних реакцій та визначає тяжкість перебігу патологічного процесу. У пацієнтів хворих на ГСЛТ виявлено зниження кількості циркулюючих CD3+ та СD4+, та підвищення кількості клітин неспецифічного захисту. Висновки: встановлено, що у дітей віком 12 - 36 міс., які хворіли на ГСЛТ, порушена адекватна імунна відповідь на патологічний процес, яка полягає у пригніченні T- та B-клітинних ланок імунітету.

Один із найпоширеніших синдромів у педіатрії - стенозувальний ларинготрахеїт (СЛТ), у генезі якого провідна роль належить вірусам, також характеризується певними сезонними ритмами. На відміну від СЛТ, рецидивний стенозувальний ларинготрахеїт (РСЛТ) деякі автори розглядають як поліфакторіальне захворювання, в патогенезі якого мають значення хронічне алергічне запалення з гіперергією дихальних шляхів, імунологічні порушення, генетична схильність і персистенція деяких збудників (вірусів грипу, парагрипу, аденовірусів, респіраторно-синцитіальних вірусів (рс-вірусів), хламідій). Мета роботи - вивчити (за результатами багаторічного спостереження) помісячну динаміку виникнення СЛТ і РСЛТ порівняно з аналогічною динамікою наявності респіраторних вірусів. Проведено аналіз випадків СЛТ (1 - 3 епізоди захворювання) і РСЛТ (4 епізоди захворювання і більше) в когорті дітей 1995 - 1999 років народження за період 1995 - 2008 рр. у м. Вінниці за та кривими наявності респіраторних вірусів не зафіксовано, що свідчить про суттєвий вплив інших чинників на виникнення РСЛТ. Висновки: визначальну роль в генезисі СЛТ відіграють віруси парагрипу. Пік помісячної динаміки випадків РСЛТ (жовтень) збігався з підняттям кривої динаміки вірусів парагрипу.

За статистикою у 1,0 - 5,0 % дітей раннього віку гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) супроводжуються синдромом гострого стенозувального ларинготрахеїту (ГСЛТ), за наявності якого у ранньому дитячому віці значно зростає ризик несприятливого перебігу захворювання. Мета роботи - за результатами ретроспективного дослідження вивчити особливості перебігу ГСЛТ у дітей віком 0,0 - 60,0 міс., ушпиталених у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню впродовж 2013 р. Проаналізовано 391 медичну карту стаціонарного хворого дітей віком 0,0 - 60,0 міс. (117 дівчаток і 274 хлопчики) з діагнозом "гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозувальний ларинготрахеїт". Хворих поділено на три групи, залежно від ступеня важкості стенозу гортані, констатованого на час шпиталізації хворих. Для аналізу відібрано відомості з анамнезу симптомів хвороби, важкості стану на час шпиталізації, показники гемограми, результати бактеріологічного обстеження слизу з ротової частини глотки, наявність і характер ускладнень, лікування, що проводилося. Вік дітей з ГСЛТ, у яких виник стеноз гортані III ступеня, в середньому становив 36,7 +- 5,91 міс. і був достовірно вищим ніж вік хворих, ушпиталених зі стенозом гортані I - III ступеня. Результати бактеріологічного обстеження слизу з верхніх дихальних шляхів виявили практично однаковий спектр виділених мікроорганізмів у хворих I та II груп, у дітей III групи збудники зі слизу виділялись значно рідше. Частота виділення бактерій з верхніх дихальних шляхів не залежала від наявності й типу ускладнень, які виникали у дітей із гострими стенозувальними ларинготрахеїтами. Висновки: респіраторні ускладнення не спричинені наявністю мікрофлори у верхніх дихальних шляхах, а зміни периферійної крові відображають головним чином реакцію дитячого організму на стрес та лікування кортикостероїдами.

Мета роботи - оптимізація діагностики трахеомаляції у дітей на підставі вивчення клінічної картини та результатів інструментального обстеження. У дослідження включено 30 пацієнтів віком від 10 днів до 17 років (21,5 +- 7,3 міс) із первинною трахеомаляцією: ідіопатичною - у 30 % (9/30) пацієнтів, асоційованою з атрезією стравоходу - у 70 % (21/30) пацієнтів. Діагноз базувався на клінічних симптомах, анамнезі, даних трахеоскопії або відеофібротрахеоскопії, комп'ютерної томографії. Основними симптомами трахеомаляції були: стридор (63,3 %), кашель (53,3 %), задишка (53,3 %), рецидиви бронхіту та пневмонії (53,3 %), неможливість екстубації трахеї (50 %), напади задухи (50 %). При трахеоскопії та КТ визначали ступінь і механізм функціонального стенозу трахеї: пролабування передньої стінки трахеї, слабкість хрящового каркасу; розширення, гіпотонія і пролабування мембрани трахеї; комбінація обох механізмів. При ідіопатичній трахеомаляції перший механізм стенозу виявлено у 1 (11,1 %) пацієнта, другий - у 5 (55,5 %) пацієнтів і комбінація обох механізмів - у решти 3 (33,3 %) пацієнтів. У разі трахеомаляції, асоційованої з атрезією стравоходу, перший механізм стенозу визначено у 4 (19,1 %) пацієнтів, другий - у 7 (33,3 %) пацієнтів та комбінація обох варіантів - у 10 (47,6 %) пацієнтів. Найбільшу кількість склали пацієнти, що мали більший за 60 % ступінь обструкції трахеї, тобто III - IV (23/30, 76,7 %). Переважали пацієнти з III ступенем функціонального стенозу (20/30, 66,7 %). Зроблено висновки, що трахеомаляція є рідкісною та небезпечною для життя вадою розвитку і проявляється варіабельними за тяжкістю симптомами обструкції дихальних шляхів. Дихальні розлади пов'язані з функціональним стенозом трахеї внаслідок її нестабільності та патологічної рухливості. Поєднання сучасних ендоскопічних і променевих методів дослідження, зокрема динамічної відеофібротрахеоскопії та комп'ютерної томографії з контрастним підсиленням, є найбільш інформативним способом діагностики трахеомаляціїу дітей.

Цель работы - изучение частоты случаев стенозирующего ларинготрахеита (СЛТ) и рецидивирующего стенозирующего ларинготрахеита (РСЛТ) у детей в зависимости от концентрации загрязнителей атмосферного воздуха. Проведён анализ концентраций взвешенных веществ, диоксида серы, оксида углерода, диоксида азота, фтористого водорода, аммиака, формальдегида в г. Винница в течение 1508 дней (2000 - 2004). За период наблюдения изучено количество обращений за неотложной медицинской помощью детей в возрасте 0 - 14 лет по поводу СЛТ (1 - 3 эпизода заболевания) и РСЛТ (4 и >> эпизодов заболевания). Установлено, что уровень загрязнения атмосферного воздуха в Виннице был стабильно высоким в основном за счёт формальдегида, фтористого водорода и взвешенных веществ. Было зарегистрировано 1178 случаев СЛТ и 72 случая РСЛТ. Количество ежедневных случаев СЛТ колебалось от 0 до 6, случаев РСЛТ - от 0 до 2. Среднесуточные и максимальные разовые концентрации диоксида азота и фтористого водорода в воздухе были выше в дни с эпизодами СЛТ, чем в дни без эпизодов СЛТ. Средние за период наблюдения концентрации диоксида азота и фтористого водорода превышали предельно допустимые среднесуточные концентрации. Средние из максимальных разовых за период наблюдения концентраций диоксида азота и фтористого водорода не превышали предельно допустимые максимальные разовые концентрации. Установлены прямые корреляции слабой степени между эпизодами СЛТ у детей и среднесуточными и максимальными разовыми концентрациями диоксида азота и фтористого водорода в воздухе. Не выявлено корреляций между СЛТ и загрязнением атмосферного воздуха взвешенными веществами, диоксидом серы, оксидом углерода, аммиаком и формальдегидом. Не выявлено различий в средних и максимальных разовых концентрациях загрязнителей воздуха между днями с эпизодами РСЛТ и без эпизодов РСЛТ. Выводы: установлена связь между СЛТ и загрязнением атмосферного воздуха диоксидом азота и фтористым водородом. Не выявлено связи между РСЛТ и загрязнителями атмосферного воздуха.

Ентерогенні кісти являють собою природжену ваду розвитку первинної кишки у вигляді об'ємного утворення округлої чи овальної форми, яке лежить паравертебрально, вздовж або позаду стравоходу, або кістозного подвоєння кишкової трубки, розташованого в середостінні та заочеревинно. У світовій літературі існують поодинокі публікації з проблеми виявлення і хірургічного лікування ентерогенних кіст межистіння у новонароджених дітей, причому вони стосуються пізнього неонатального періоду. В Україні подібні публікації взагалі відсутні. Наведено клінічний випадок першої в Україні успішної хірургічної корекції симптоматичної ентерогенної кісти межистіння у новонародженої дитини раннього неонатального періоду. Кісту правої легені було діагностовано на пренатальному УЗД у терміні 38 тиж гестації у відділенні медицини плода ДУ "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України". Дівчинка З., народжена в акушерських клініках інституту в терміні гестації 40 - 41 тиж у стані тяжкої асфіксії, з оцінкою за шкалою Апгар 5/4 бали. З другої доби життя на тлі консервативного лікування загальний стан дитини погіршився за рахунок наростання компресії трахеї, стравоходу, правих головного бронха та легені, неможливості адекватного самостійного дихання, навіть через інтубаційну трубку. На третю добу життя було проведено екстрену операцію: правобічну торакотомію, видалення кістозного утворення межистіння, з декомпресією дихальних шляхів і стравоходу. Наведений клінічний випадок є прикладом вірно обраної тактики для ведення таких складних пацієнтів, що надало змогу врятувати життя дитині й одержати надалі хороші функціональні результати.

Запропоновано шляхи поліпшення ефективності діагностики, анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії компресійних уражень дихальних шляхів у дітей із вродженими вадами серця шляхом ретроспективного аналізу досвіду лікування таких пацієнтів, розробки та впровадження нового діагностичного та лікувального алгоритмів. Проаналізовано результати лікування 170-ти пацієнтів дитячого віку, прооперованих в ДУ ''Центр дитячої кардіології та кардіохірургії'', які мали компресії дихальних шляхів та вроджені вади серця і судин. В результаті проведеної наукової роботи визначено особливості клінічного перебігу лікування у дітей із вродженими вадами серця та супутніми компресійними ураженнями трахеобронхіального дерева на різних рівнях, фактори ризику подовженого перебування у відділенні інтенсивної терапії та подовженої штучної вентиляції легень. Розроблено та впроваджено в практику клініки діагностичний алгоритм та алгоритм лікувальної тактики у відділенні інтенсивної терапії, застосування яких дозволило підвищити виявлення компресійних змін трахеобронхіального дерева у дітей із вродженими вадами серця та знизити показник летальності у післяопераційному періоді.