Наведено класифікацію, методи діагностики, лікування та судово-медичної експертизи вогнепальних поранень голови та хребта. Запропоновано техніку хірургічної обробки вогнепальних ран черепа та мозку. Висвітлено питання терапевтичного ведення поранених у череп і мозок у післяопераційному періоді. Наведено характеристику інфекційних та неінфекційних ускладнень вогнепальних поранень. Розглянуто відкриті ушкодження хребта і спинного мозку та поєднані черепно-мозкові поранення. Особливу увагу приділено питанням профілактики та лікування ранніх ускладнень за вогнепальних поранень черепа та головного мозку.

Представлены классификация, методы диагностики, лечения и судебно-медицинской экспертизы огнестрельных ранений головы и позвоночника. Предложена техника хирургической обработки огнестрельных ран черепа и мозга. Освещены вопросы терапевтического ведения раненых в послеоперационном периоде. Приведена характеристика инфекционных и неинфекционных осложнений огнестрельных ранений. Рассмотрены открытые повреждения позвоночника и спинного мозга, а также совместные черепно-мозговые ранения. Особое внимание уделено вопросам профилактики и лечения ранних осложнений при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга.

Описано різні види й ознаки ушкоджень тіла людини тупими предметами та транспортними засобами. Особливу увагу приділено проблемам здійснення судово-медичних експертиз, зокрема, діагностиці ушкоджень, механізму їх формування, визначенню травмуючого предмета. Наведено інформацію про подряпини, вивихи, синці, переломи, ушкодження внутрішніх органів, автомобільні, мотоциклетні та залізничні травми.

Описаны разные виды и признаки повреждений тела человека тупыми предметами и транспортными средствами. Особое внимание уделено проблемам осуществления судебно-медицинских экспертиз, в частности, диагностике повреждений, механизму их формирования, определению травмирующего предмета. Приведена информация о царапинах, вывихах, синяках, переломах, повреждениях внутренних органов, автомобильных, мотоциклетных и железнодорожных травмах.

Наведено випадок потрапляння стороннього тіла (кулі) до ЛОР-органів після поранення з пневматичного пістолета. Описано тактику хірургічного видалення кулі з м'яких тканин за допомогою ультразвукового сканування з використанням феномену перекривання "звукової тіні". Під час захвату стороннього тіла ультразвуковим датчиком перпердикулярно до нього було введено тонкий металевий предмет - голку. Після співпадання тіней від кулі та голки відзначено відповідне місце на шкірі, з якого потім під контролем УЗД виконували пункцію м'яких тканин. Дана методика є ефективною та зручною у використанні.

Приведен случай попадания инородного тела (пули) в ЛОР-органы после ранения из пневматического пистолета. Описана тактика хирургического извлечения пули из мягких тканей с помощью ультразвукового сканирования с использованием феномена перекрывания "звуковой тени". При захвате инородного тела ультразвуковым датчиком перпендикулярно к нему вводился тонкий металлический премет - игла. При совпадении теней от пули и иглы отмечали соответствующее место на коже, из которого затем под контролем УЗД проводили пункцию мягких тканей. Данная методика является эффективной и удобной в использовании.

Дана классификация и раскрыты особенности огнестрельных ранений головы, позвоночника и спинного мозга. Охарактеризованы повреждения головы от выстрелов из гладкоствольного (охотничьего), самодельного, пневматического оружия, сигнальных и строительно-монтажных пистолетов, повреждения пулями специального назначения, атипичными снарядами, а также взрывные травмы.

Наведено ознаки слідів на знаряддях травми та в зоні ушкоджень на одязі і тілі потерпілого, за якими в комплексі є можливим ототожнення предмета, яким нанесено травму.

Описано одну з диференційних ознак пострілу з обрізу рушниці, яка дозволяє індивідуалізувати зброю.

Описано ознаки додаткових факторів пострілу, за якими є можливість диференціювання пострілу з рушниці чи її обрізу.

Викладено основні принципи судово-медичного ототожнення знарядь травми з використанням слідів контактної взаємодії в ушкодженнях і на предметах, якими нанесено травму.

Изучены огнестрельные травмы при поражении из гладкоствольного охотничьего оружия (ружья и его обреза) при выстрелах через преграду. Результаты исследования выявили специфику формирования повреждений при выстрелах картечью через стекло (автомобильное типа "Сталинит", оконное); наличие собственных повреждений как от картечи, так и от стекла, и формирования специфических зон металлизации в области повреждения стеклом. Полученные данные можно использовать для выявления следов преграды в виде стекла и возможности определения его типа, исходя из степени металлизации.

Розроблено критерії визначення пневматичних пошкоджень тіла людини та одягу з бавовняної тканини залежно від дистанції пострілів з пневматичної нарізної гвинтівки. Удосконалено комплекс сучасних методів (макроскопічних, стереомікроскопічних і лабораторних) для ретельного дослідження цих пошкоджень. Визначено кількість накладань свинцю в зоні вхідних пневматичних ран за різних дистанцій пострілів. Детально проаналізовано пробивну здатність і визначено механізми дії куль для пневматичної зброї на різні види мішеней. Виявлено вплив натягу бавовняної тканини на формування вхідних отворів. Розроблено оптимальні схеми опису пневматичних пошкоджень та диференціації їх з вогнепальними.

Вперше наведено якісну та кількісну порівняльну судово-медичну характеристику ушкоджень, заподіяних пістолетними 9-мм боєприпасами "Luger" штатного, експансивного та реактивного видів у незахищені одягом і бронежилетами ділянки грудної клітки, живота та стегна з різних відстаней. Досліджено вплив конструктивних особливостей експансивних і реактивних 9-мм куль на характер ушкоджень, які виникають на біологічних і небіологічних об'єктах для різних дистанцій пострілу. Вперше встановлено закономірності й особливості розповсюдження продуктів пострілу 9-мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного видів та відкладання їх слідів на різних перепонах. Встановлено статистично значимі якісні та кількісні критерії, які дозволяють проводити диференційну діагностику ушкоджень, заподіяних пістолетними 9-мм боєприпасами штатного, експансивного та реактивного видів.

  Скачати повний текст

Розроблено критерії визначення пневматичних пошкоджень тіла людини й одягу з бавовняної тканини залежно від дистанції пострілів з пневматичної нарізної гвинтівки. Розглянуто можливості використання комплексу сучасних методів (макроскопічних, стереомікроскопічних і лабораторних) для вивчення даних пошкоджень. Досліджено накладання свинцю у зоні вхідних пневматичних ран на різних дистанціях пострілів. Деталізовано пробивну здатність і механізми дії куль для пневматичної зброї на різні види мішеней. Виявлено вплив натягу бавовняної тканини на формування вхідних отворів. Розроблено оптимальні схеми опису пневматичних пошкоджень і деференціації їх з вогнепальними.

Уперше в судовій медицині для дослідження екпертного трупного матеріалу використано метод комплексного біофізичного дослідження синців та інтактної шкіри на підставі використання шкали кольорів, принципу інтегральної сфери-резонансу, міжнародної колориметричної теорії, прикладних комп'ютерних програм. Уперше створено математичну модель формування кольору синця, яка адекватно відображає процес розвитку місцевої післятравматичної реакції м'яких тканин. На підставі комплексного візуального, колориметричного, тепловізійного та ультразвукового дослідження синців розглянуто критерії діагностики давності їх виникнення в ході судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб. Запропоновано критерії діагностики ударів м'яких тканин та проведено їх диференційну діагностику з синцями, а також з синцями, що супроводжують переломи кісток та забої органів, та з реактивними змінами шкіри у відповідь на дію механічного фактора у ході судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб. Визначено можливості діагностики синців у стадії, коли не змінюється колір травмованої шкіри. Уперше розроблено комп'ютерну програму "Експертна система судово-медичної діагностики синців", що дозволяє підвищити інформативність та об'єктивність судово-медичної експертизи. За науковими розробками одержано чотири патенти на винахід, два свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію, два свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на комп'ютерну програму "Експертна система судово-медичної діагностики синців" та "Шкала кольорів", яка представлена у монографії "Об'єктивізація визначення кольорів у судово-медичних дослідженнях".

Дисертацію присвячено вивченню морфологічних особливостей ушкоджень тіла людини, які утворюються при пострілах 9 мм еластичними кулями вітчизняного виробництва. В результаті досліджень встановлено, що ушкодження тіла людини, які спричиняються при пострілах 9 мм еластичними кулями, характеризуються комплексом кількісних та якісних морфологічних ознак, які за сукупністю адекватно відображають конструктивні особливості вищевказаних куль та дозволяють встановити їх походження. Аргументовано можливості та складено практичні рекомендації щодо встановлення конструктивних особливостей використаних 9 мм еластичних куль, набоїв, зброї, а також відстані пострілу, виходячи з морфологічних ознак ушкоджень тіла людини та пошкоджень одягу.

За даними Київського міського бюро судово-медичної експертизи за період 2003 - 2009 рр. у відділенні судово-медичної криміналістики були визначено й узагальнено особливості динаміки вогнепальних уражень, у тому числі й набоями, що споряджені еластичними кулями. Визначені морфологічні особливості ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними набоями "Терен 3ФП" і "АЕ 9", що споряджені еластичними кулями, з різних дистанцій у не захищені та захищені одягом ділянки грудної клітки та живота. Вперше проведене рентгенологічне дослідження еластичних куль,якими споряджені 9 мм пістолетні набої "Терен 3ФП" і "АЕ 9" під час пострілів у ділянки грудної клітки та живота. Вперше визначено особливості додаткових продуктів, що супроводжують постріли 9 мм набоями "Терен 3ФП" і "АЕ 9", спорядженими еластичними кулями, з різних дистанцій.

Визначено критерії та розроблено алгоритми судово-медичного оцінювання ушкоджень із пневматичної газобалонної зброї МР-651К. Досліджено частоту й особливості кульових ушкоджень із пневматичної газобалонної зброї й у судово-медичному експерименті визначено проникність куль за різних анатомічних локалізацій ушкоджень. Виявлено кількісні залежності між глибиною ранового каналу та відстанню пострілу залежно від форми кулі, модифікацій зброї та режиму її експлуатації у разі ушкоджень із пневматичної газобалонної зброї. Обгрунтовано алгоритми судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї з урахуванням умов виникнення ушкоджень та розроблено практичні рекомендації.

Встановлено особливості пошкоджень на різних видах тканин (матеріалів) одягу, які утворюються під час пострілів патронами "Оса", "ПНД-9П", "АЛ-9Р". Виявлено характер впливу конструктивних особливостей даних патронів і різних видів тканин на формування пошкоджень одягу. Розглянуто відмінності впливу відстані пострілу на формування даних пошкоджень. Наведено рекомендації щодо проведення судово-медичної діагностики пошкоджень одягу, які утворюються під час пострілів з використанням патронів "Оса", "ПНД-9П", "АЛ-9Р".

Вперше визначені конструктивні особливості шести марок куль з полімерними компонентами вітчизняного виробництва, а на їх підставі удосконалено загальну класифікацію куль для гладкоствольної зброї та класифікацію полімерних компонентів кульових набоїв. Вперше досліджено механізми слідоутворення куль "Бренеке-Silver", "Тахо-12", "Спутник", "Спорт", "Трио" та "Диаболо" з полімерними компонентами на тканинах одягу та тілі людини. Вперше доведено, що сукупність ушкоджень та слідів, які утворюються на перешкодах від дії даних куль, є індивідуальною для кожної марки кулі та відстані пострілу, що дозволило вважати їх діагностичними критеріями. Розроблено блок-схему алгоритму обрання як робочої будь-якої із побудованих математичних моделей для визначення відстані пострілу.

Визначено конструктивні та балістичні відмінності штатних пістолетних боєприпасів ПМ "9,2x18 мм" та тих, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю. Морфометричне та медико-криміналістичне дослідження не біологічних імітаторів (скла товщиною 6 мм) у разі пострілів штатними пістолетними боєприпасами ПМ "9,2x18 мм" і спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, виявило різницю обсягів пошкодження залежно від виду кулі та збільшення дистанції пострілу. Морфометричне та морфологічне дослідження вогнепальних ушкоджень виявили відмінні якісні та кількісні показники серед біологічних об'єктів незахищених перешкодами ділянок тіла, та у разі подолання кулями перешкод зі скла 6 мм під час виконання пострілів штатними пістолетними боєприпасами ПМ "9,2x18 мм" і спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.