Проаналізовано головні підходи до визначення електоральної поведінки та наголошено на важливості побудови її синтезованої моделі, заснованої на поєднанні макро- та мікрофакторів і на врахуванні умов розвитку демократичних процесів в Україні. Аналіз емпіричних досліджень показує, що в українському науковому теоретизуванні існує брак концепцій, які пояснювали б суть, зміст і чинники впливів на електоральну поведінку в сучасному українському суспільстві, оскільки в цьому річищі й надалі переважають емпіричні розвідки. Отже, постає нагальна потреба у багатофакторному аналізі виборчої поведінки на основі новітніх теоретичних напрацювань та осучаснених методик емпіричних досліджень, які враховували б зміни теоретизування у світовій соціологічній думці сьогодення та пропоновані на їхній базі методичні процедури, адаптовані до українських реалій. Внаслідок опрацювань дотичної наукової літератури міждисциплінарного характеру було виокремлено декілька класичних підходів до трактування електоральної поведінки в соціогуманітарних науках, насамперед, соціології, соціальній психології та економічних науках. Виявлено межі та можливості використання положень цих підходів у сучасних умовах і наголошено на евристичних можливостях теорії дуалізму М. Арчер, модифікованої відповідно до українського підгрунтя. Завдяки цьому запропоновано синтезовану концептуальну модель дослідження електоральної поведінки через синтез макрофакторів і дій агента з виокремленням відповідних понять та їхніх визначень. Зокрема, до особистісних факторів віднесено соціальний статус, соціально-демографічні характеристики, особистісні мотиви, рівень політичної культури, політичну активність, рівень довіри до політичних інститутів, приналежність до релігійної конфесії, політичну соціалізацію. Натомість макрофактори розподілено на три групи: політичні, економічні та культурні. Здійснено деталізацію ймовірної взаємозалежності (кореляції) дії актора (виборця) та макроструктур у контексті сучасного українського суспільства. Запропоновано три типи кореляцій, що пояснюють дію виборців та особливості системи: співвідношення між системами; співвідношення між системами та дією виборців; співвідношення між діями виборців (мікрофактори).