Рассмотрена сущность техники как социального явления. Проанализированы существующие определения техники, ее материальная и идеальная составляющие. Исследованы функциональная структура техники, ее генезис и развитие. Рассмотрено технику как подсистему социальной системы. Даны характерные особенности технических наук. Раскрыт вопрос технического устройства и потребностей человека.

Обгрунтовано ідею функціонування техніки як засобу буття людини, проаналізовано суперечності відповідності техніки сучасній людині на межі третього тисячоліття. Зроблено висновок, що техніка стає органічною "субструктурою" культури у випадку узгодження з природою свідомості та створення нових форм реалізації свободи.

Обоснована идея функционирования техники как способа существования человека, проанализированы противоречия соответствия техники современному человеку на пороге третьего тысячелетия. Сделан вывод, что техника является органичной "субструктурой" культуры в случае согласования с природой сознания и создания новых форм реализации свободы.

It is substantiated the idea of technology as a means of human being disclosure, creation of freedom fields, the controversies of technology granted to mankind on the eve of the third millennium being analyzed. It is concluded that technology becomes an organic "substructure" of culture there and when it is matched with the nature of conscience and created novel forms for realization of freedom and man's capabilities.

Розкрито питання зв'язку технічного прогресу з правовим регулюванням суспільних відносин за сучасних умов розвитку Української держави. Увагу приділено спеціалізації різних правових інститутів у зв'язку з виникненням суспільних відносин під впливом інноваційних процесів.

Представлено існуючі у світовій науці напрями дослідження широкого кола соціальних проблем, пов'язаних із розвитком нанотехнологій. За даними першого в Україні експертного опитування керівників підприємств, що займаються нанотехнологічною діяльністю, проаналізовано соціальний потенціал розвитку вітчизняного наносектору.

Досліджено особливості розвитку високих технологій в епоху інформаційно-технологічної революції. Високі технології є тими динамічними галузями, для яких є характерним швидке моральне старіння. Цим частково пояснюється їх широке розповсюдження і багатоманітність. Очевидним є і те, що розвиток високих технологій призводить до змін не тільки в економічній, але й перш за все у соціокультурних сферах, адже сучасні високі технології орієнтовані на покращання якості життя людей. Цілком аргументованою є позиція тих дослідників, які стверджують, що поява означених технологій створила низку проблемних ситуацій: проблемою є виявлення місця й значення мегатехнологій як фундаментального чинника соціального розвитку. Стосовно того, які негативні наслідки слід очікувати в майбутньому від неконтрольованого використання цих технологій, існують різні (іноді цілком протилежні) точки зору. Не викликає сумнівів і те, що сучасна техніка, високі технології об'єктивно сприяють покращанню життя людей. Але в той же час справедливими є вимоги фахівців щодо введення обов'язкового контролю за ними з боку громадянського суспільства, яке покликане усувати нелегітимне функціонування тих високих технологій, які можуть нести загрозу самому його існуванню. Мова йде, перш за все, про особисту відповідальність творців цих технологій та про попереднє з'ясування мети, заради якої вони будуть використані. Саме тому формування нових видів високих технологій за умов інформаційно-технологічної революції слід розглядати як складний соціокультурний феномен, який ще потребує дослідження й розкриття механізмів функціонування та впливу на соціум, культуру й людину.

Отмечено, что стремление человека к организации и порядку рассматривается как проявление технического аспекта его существования. При этом техника характеризуется как свойство, присущее всему повторяющемуся и стандартизованному, в том числе культуре, труду и государственному устройству. Техника, присутствия в культуре, постепенно вытесняет культуру, превращая человека в механизм и лишая его духовного измерения. Развитие культуры связано с трудом, который является основой функционирования общества. В современном мире компьютерная техника изменила характер труда. Однако, усилив процессы информатизации и глобализации общества, компьютерные технологии, вопреки ожиданиям, не ослабили социальные противоречия и не повлияли на преобразование форм государственной власти.

Наведено історію формування соціального інжинірингу як нової філософської галузі та методологічної платформи. Виявлено, що світова історія соціального інжинірингу формувалася у США у період так званої Прогресивної ери. Досліджено оригінальну концепцію гуманітарного інжинірингу польсько-американського ученого А. Коржибського. Відкрито нові факти в історії соціальної інженерії, що значно розширює горизонти розуміння цієї унікальної методологічної системи наукових досліджень. Автор встановлює смислові зв'язки між поняттями "соціальний інжиніринг" і "гуманітарний інжиніринг" та пропонує власні дефініції зазначених термінів.

Досліджено процес формування філософії технології ("philosophy of technology") як особливої наукової парадигми. Зосереджено увагу на проблемі таксономії цієї філософської галузі, що репрезентує динаміку поглядів на технологію як унікальний соціокультурний феномен. Розвідка вводить до контексту вітчизняної науки про соціальні комунікації методологічні розробки світових дослідників філософії технології: Дж. Агассі, Г. Бьома, М. Вартофського, К. Мітчема, Ф. Раппа, Е. Фінгера, концепції яких досі залишалися поза увагою українських учених.

Окреслено майбутні перспективи розвитку соціальної реальності виходячи з умов Четвертої промислової революції, яка характеризується дедалі більшою прискореністю використання цифрових технологій. Показано, що вирішення проблем, які формуються в часи цифрової трансформації, пов'язуються підпорядкуванням цифровізації пріоритетам суспільних цінностей та соціальній справедливості завдяки соціалізації.

Висвілено результати форсайт-дослідження світових прогностичних інституцій щодо визначення глобальних технологічних трендів у 2022 р., сформовано попередній перелік проривних технологій на основі їх узагальнення. Стисло описано суть вдосконаленого методу визначення перспективності технологій, який базується на математичних розрахунках без використання експертної оцінки. Наведено практичні результати застосування вдосконаленого методу у вигляді оцінок перспективності технологій за показниками бібліометричного аналізу та аналізу Інтернет-запитів.