Обгрунтовано відмінні характеристики постіндустріального суспільства та визначено передумови розвитку й ознаки економіки знань.

Приведен анализ различных сторон проблемы социальной адаптации личности в условиях информатизации общества.

Наведено аналіз різноманітних сторін проблеми соціальної адаптації особистості за умов інформатизації суспільства.

The paper considered the analysis of the various problem of social adaptation of the personality in conditions of social information influence.

Проаналізовано трансформації громадянського суспільства за умов глобалізації та виявленню особливостей глобального громадянського суспільства. В контексті розгляду громадянського суспільства як особливого способу комунікації, доведено взаємозумовленість існування громадянського суспільства і правової держави, що формуються за умов полісуб'єктного простору. Зроблено висновок, що особливістю функціонування глобального громадянського суспільства є його вплив на внутрішню політику держав.

Досліджено передумови інформаційно-правової концепції мережевого суспільства, визначаються основні її елементи.

Охарактеризовано комунікативний зв'язок художньої літератури та соціуму в просторі сучасного інформаційного суспільства. Зазначено, що сучасні тексти художньої літератури представляють не послідовно розташовані логічно усвідомлювані судження, а певну смислову суму, яка існує в індивідуальному просторі нелінійного часу, що обумовлено впливом особистості інтерпретатора.

Висвітлено основні позиції М. Кастельса щодо розвитку і поширення комп'ютерно-мережевих технологій і їх впливу на спосіб життя людини. Охарактеризовано причини диглосії в Інтернет-середовищі, спричинені цим явищем.

Розкрито особливості зарубіжних моделей соціальної держави, зумовлені процесами модернізації. Типологізовано сучасні соціальні моделі, створено сучасний політологічний концепт моделей соціальної держави. Визначено основні тенденції розвитку соціальної держави за умов сучасних глобалізаційних викликів. На підставі аналізу процесів становлення соціальної держави в Україні окреслено параметри перспективної національної моделі соціальної держави.

Віртуальна реальність стає невід'ємною стороною технологічних, економічних, політичних, соціально-організаційних та інших суспільно значущих процесів. Застосування поняття віртуальної реальності поширюється на такі феномени як "віртуальний уряд", "віртуальний банк", "віртуальні гроші", "дистанційне навчання", "віртуальна політика", "віртуальна економіка", а також "віртуальне суспільство" як таке. Інтернет-комунікація, з одного боку знімає деякі бар'єри, що можуть виникнути в особистісній комунікації віч-на-віч, а отже, полегшує її, а з другого - знижує рівень відповідальності за зміст комунікації, а тому деіндивідуалізує її. Разом з тим, Інтернет-комунікація надає особам широкий спектр соціальної підтримки, якої вони потребують, включаючи, окрім іншого, Інтернет-дискусії та Інтернет-форуми з різноманітних соціальних та екзистенційних питань. Гуманістично орієнтована мобільна комунікація з віддаленим абонентом як правило гуманізує й суспільний простір навколо тут-присутнього комуніканта. Загалом же, віртуальна комунікація сприяє формуванню не лише загальнонаціональних, але й глобальних рухів за справедливість у різних сферах суспільного життя, призводить до позитивних змін у житті суспільства.

За допомогою аналізу досягнень низки країн щодо ставлення їхнього населення до благодійної допомоги із застосуванням методики побудови Світового індексу благодійності, обгрунтовано неспроможність порівняння рейтингових місць країн через (1) різну кількість країн-учасниць у кожній хвилі та (2) відсутність критеріїв належності країни до певного рангу з урахуванням помилки вимірювання. Більш відповідним для порівняння є індекс благодійності (%), згідно з яким країни "Східної Європи, пострадянські", особливо без Росії, демонструють не гірші показники, ніж східні держави Євросоюзу ("Східна Європа, посткомуністичні, ЄС"), і значно кращі, ніж північні ("Північна Європа, пострадянські, ЄС").

Проаналізовано становлення і перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, які є важливою складовою розвитку інноваційного суспільства та зроблено акцент на соціокультурному змісті цього виду технологій. В інноваційному суспільстві створюються сприятливі умови для розвитку нових технологій. Але разом із тим, суспільство змушене швидко адаптуватися до прискорених темпів науково-технологічного розвитку. Слід також підкреслити, що центром соціальних змін стає сфера соціальних технологій, а вплив виробничих - послаблюється. Дослідники все частіше відмічають, що нове суспільство базується на соціальних та інтелектуальних технологіях. Стосовно того, які наслідки слід очікувати в майбутньому від неконтрольованого використання саме інформаційно-комунікаційних технологій, існують різні точки зору. Деякі з них вже проявилися: найгіршим є те, що інформаційно-комунікаційні технології є потужним засобом впливу як на суспільну, так і на індивідуальну свідомість. Наслідки цього впливу ми вже відчули на собі в такій непростій ситуації, яка склалася в нашій країні в останні роки. Безсумнівні успіхи високих технологій зміцнюють нашу віру в їх потенціал щодо покращання якості життя людей. Головне, про що слід пам'ятати: тільки сама людина є творцем власного майбутнього і жодній технології не під силу зробити те, на що здатна людина.

Розглянуто такі соціальні контексти мережевого суспільства: мережева економіка, ринок праці, трансформація соціабельності та комунікації. Отже, мережеве суспільство - це соціальна структура, що грунтується на мережах, приведених у дію інформаційними та комунікаційними технологіями, в основі яких лежить мікроелектроніка та комп'ютерні мережі, які генерують, обробляють та розповсюджують інформацію на підставі знань, акумульованих у вузлах мереж. Динаміка розвитку мережевого суспільства та його аксіосфери у наукових працях М. Кастельса подана крізь призму соціальних контекстів та вимірів соціальних трансформацій. Запропоновано тезу, що потенційними детермінантами ціннісної парадигми мережевого суспільства можуть бути: глобальна мережа, центральний елемент мережевого суспільства, інформаціоналізм, глобалізація, інтерактивний гіпертекст та реальна віртуальність. Встановлено, що у новому соціумі домінує культура реальної віртуальності, яка й формує ціннісне уявлення людини про навколишній світ. Якщо архітектоніка мережевого суспільства подана як мережа, логічно припустити, що і його аксіосфера теж має мережеву архітектоніку. Подальші розвідки у цьому напрямі можуть бути корисними для розв'язання широкого спектра проблем, пов'язаних з онтологічним статусом аксіосфери суспільства постмодерну.

Проаналізовано нову роль суспільних і гуманітарних наук у контексті стимулювання міждисциплінарних досліджень та інноваційної діяльності через Програму ЄС "Горизонт 2020". Визначено основні напрямки розвитку соціально-гуманітарних наук України для активізації інноваційних процесів за умов євроінтеграції. На прикладі функціонування соціально-економічного кластеру у складі національної технологічної платформи "Агропродовольча" досліджено кростематичну функцію соціально-гуманітарного знання в побудові інноваційно-орієнтованого, сталого та інклюзивного суспільства.

Проаналізовано проблеми, що стоять перед громадянським суспільством України в контексті євроінтеграції, з урахуванням думок і поглядів європейських учених і політиків, а саме: формування політичної та правової культури громадян України, які б відповідали вимогам сучасного європейського демократичного суспільства; боротьба проти жорстокого поводження правоохоронних органів із громадянами; захист прав національних меншин; захист прав жінок і дітей; підвищення довіри до судової системи; протидія корупції; подолання екстремізму серед населення; розвиток місцевої та регіональної демократії.

Досліджено соціальну відповідальність як чинник розбудови громадянського суспільства. Аналіз соціальної відповідальності здійснено на основі концепції духовно-практичного освоєння світу в контексті суб'єкт-об'єкт-суб'єктних відносин між суб'єктами діяльності. Доведено, що соціальна відповідальність притаманна індивідові особистісного рівня розвитку сутнісних сил, мотивованого соціальним інтересом. Встановлено, що соціальну відповідальність людина має нести перед суспільством загалом і перед майбутніми поколіннями зокрема. Соціальну відповідальність досліджено у взаємозв'язку з дискурсивно-комунікативними практиками, формуванням громадянських суспільств у Європі та Україні. Обгрунтовано необхідність децентралізації влади та передачі значного обсягу повноважень місцевим громадам, що сприятиме формуванню соціальної відповідальності громадян за процеси самоврядування. Проаналізовано роль таких чинників розбудови громадянського суспільства в Україні, як посилення соціальної відповідальності держави та її органів, політиків і громадських діячів, органів місцевого самоврядування, бізнес-еліти, політичних партій, громадських організацій і християнських церков. Показано, що розбудова громадянського суспільства в Україні можлива лише за наявності критичної маси соціально відповідальних особистостей, подолання кланової та корпоративної вигоди певних соціальних груп і формування соціального інтересу в суспільних суб'єктів.

Проведений аналіз понять та сутнісних характеристик постіндустріального суспільства, котрі породжені новими вимірами антропологічної та світоглядної проблематики. Подано порівняння трактувань інформаційного та постіндустріального суспільства. інформаційне суспільство пропонується розглядати як етап розвитку суспільства, що характеризується всебічною інформатизацією соціальних структур і приходить на зміну постіндустріальному. Виділено ряд ознак, на основі яких постіндустріальне суспільство відрізняється від попередніх етапів суспільного прогресу. Автор наголошує на принципових трансформаціях світоглядного характеру, останні впливають на руйнування класичних суспільних структур та уявлень. Стверджується необхідність розширення та поглиблення антропологічних досліджень, що є зумовлено самою специфікою постіндустріального етапу розвитку.

Розглянуто інформаційне суспільство як феномен сучасної культури. Вивчено проблеми та протиріччя генезису сучасної цивілізаційної ситуації. Проаналізовано вплив глобалізаційних процесів на систему людина - суспільство - природа. Охарактеризовано освіту в контексті сучасних цивілізаційних змін. Обгрунтовано синергетичний і холістичний підходи як методологічну основу модернізації освіти.

Розглянуто одну із основних проблем теорії та філософії права. Мета роботи - зосередити увагу на вирішенні однієї із фундаментальної проблем юридичної науки: захисту прав і свобод людини та громадянина на етапі формування громадянського суспільства. Проаналізовано індивідуальні та соціальні чинники формування громадянського суспільства. Зазначено щодо необхідності захисту прав людини та громадянина в цьому процесі.

Здійснено комплексний соціально-правовий аналіз інноваційного суспільства і розглянуто умови його становлення в Україні. Приділено увагу окремим аспектам законодавчого забезпечення інноваційного розвитку українського соціуму. Досліджено вплив соціальних інновацій, обумовлених соціокультурними умовами, на процес становлення інноваційного суспільства в Україні.

Проведено соціально-філософський аналіз homo virtualis у структурі сучасного суспільства. На основі комплексно-міждисциплінарного підходу досліджено динаміку віртуалізації та детерміновану нею зміну моделей суспільства: від суспільства спектаклю (модель Е. Гі Дебора), крізь симулякризоване суспільство (модель Ж. Бодрійяра) до моделі віртуалізованого суспільства інтерактивного спектаклю. Визначено специфіку та критерії процесу віртуалізації суспільства, проаналізовано симулякризацію та електронну віртуалізацію як механізми трансформації усіх сфер суспільства. За результатами дослідження типологізовано образи суспільства в контексті сучасних теоретичних концепцій. Запропоновано модель сучасного віртуалізованого суспільства інтерактивного спектаклю, яке функціонує за логікою віртуальної реальності та видовищності за допомогою механізмів симулякризації та електронної віртуалізації. Розкрито соціальне значення віртуалізації суспільства, з'ясовано сутність процесів трансформації соціальної структури та стратифікації віртуалізованого суспільства інтерактивного спектаклю. Продемонстровано їх зміщення у бік пластичності, децентралізації, відкритості, симуляції принципів існування та функцій. Запропоновано дефініцію поняття homo virtualis. Виокремлено основні характеристики людини віртуальної, її метаморфози залежно від етапу віртуалізації та відповідної зміни моделі суспільства. Досліджено імідж-ідентичність як спосіб адаптації до мінливої соціокультурної реальності.

Охарактеризовано соціальну державу з позиції системно-функціонального підходу. Сьогодні достатньо відстежено та проаналізовано історію ідеї соціальної держави та висвітлено практику її інституціоналізації та функціонування. Вивчено специфічні риси акумуляції та перерозподілу нею національних ресурсів. Розглянуто досвід реалізації патронажної ролі держави. На цій основі виявлено і плюси, і мінуси, які неминуче супроводжують виконання державою такої ролі. Показано неоднозначні економічні, політичні, етичні, психологічні та інші наслідки її втілення в повсякденне життя. Держава - багатоаспектне утворення. Особливості кожного з аспектів її структури та діяльності, що фіксуються науковою думкою, отримують свої відповідні визначення, які, за прийнятим в науці звичаєм, одночасно стають і номінаціями держави як такої. Наприклад, через позначення тієї або іншої форми правління воно загалом кваліфікується або як республіка, або як монархія. Державу ж, характеристика якої є похідною від констатації властивого їй типу політико-територіального устрою, атестують як унітарну або федеральну. Залежно від ступеня її безпосередньої участі в суспільно-економічних процесах (якщо ступінь брати у крайнощах) вона є інтервенціоністською або оптимальною.