Розглянуто індекс споживчих настроїв як показник соціальних змін. Індекс споживчих настроїв базується на моніторингу громадської думки, є показником сучасного та майбутнього економічного, соціального, політичного стану суспільства. Наведено дані про зміни матеріального положення мешканців Запоріжжя та Запорізької області з 1990 р.

Висвітлено соціально-історичні та правові засади консумеризму (захисту прав споживачів), визначено його передумови та характерні риси, проаналізовано основні історичні етапи розвитку, місце та роль у системі ринкової економіки. Розглянуто систему органів захисту прав споживачів в Україні, зокрема, засобами законодавчого регулювання та інституту президентської влади, органів державного та місцевого самоврядування, громадських організацій (об'єднань). Представлено сучасні концепції формування якості та безпечності товарів. Обговорено особливості цивільно-правового регулювання захисту прав споживачів, відшкодування моральної шкоди. Розглянуто адміністративну, фінансово-економічну, кримінальну відповідальність за порушення законодавства стосовно захисту прав споживачів.

Проаналізовано проблему конструювання рекламною комунікацією соціального статусу у різних груп споживачів. Розглянуто соціокультурний контекст реклами як своєрідного механізму соціального контролю, яка не стільки популяризує споживацькі якості товару, скільки створює певну ієрархію речей та явищ, через їх вторинне означення - вибудову соціальної позиції.

Вихід процесу споживання за рамки економічної сфери зумовив підвищення уваги до проблем споживання серед представників усіх соціальних наук. Споживання стає ядром соціальної структури, домінуючим соціальним процесом, підкорює складники суспільного відтворення: виробництво, обмін, розподіл, проявляючись у всіх соціокультурних практиках. Споживацькі практики виявляються як елемент повсякденності, що розкриває основні способи соціального існування в межах певної культури та історичної епохи. Вивчення споживацьких практик уможливлює розуміння не лише процесу споживання, але і його суб'єктів, а також процесу взаємодії між ними.

ХХI століття позначене проблемою протистояння двох світів. Один створений природою, інший - штучний світ, що утворився в результаті діяльності людини. Мета роботи - аналіз соціально-відповідального споживання як можливого варіанту подолання кризи, викликаної перетворенням технологій на один з визначальних факторів системних змін у сучасному суспільстві. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі дослідницькі завдання: проаналізувати сутність і місце соціальної відповідальності в системі суспільних відносин; розглянути сутність кризи природного-штучного з позиції теорії діалектики; показати взаємозв'язок споживацького способу життя та технократичного суспільства; оцінити перспективи використання соціально-відповідальних видів поведінки для подолання кризи природного-штучного. Методологія дослідження. Різноманітність світу техніки, що постійно оновлюється, її зв'язок із природними та соціальними проблемами вимагає звернення до філософського принципу взаємодоповнюваності. Результати дослідження. До ХХ століття формування штучного цілісного середовища призвело до дестабілізації/деградації природного середовища. Для впровадження принципів соціально-відповідального споживання у повсякденне життя необхідно докласти комплекс зусиль з боку держави, бізнесу та громадянського суспільства. Регулювання державою діяльності компаній має відбуватися на добровільній та обов'язковій основі за допомогою правового регулювання та розробки національних стандартів. З метою переходу бізнесу на стандарти соціально-відповідальної діяльності, необхідним видається підвищення стандартів в галузі виробництва та сфері надання послуг; перегляд бізнес-моделей та процесів виробництва із зверненням до переваг впровадження циркулярної економіки. Для громадянського суспільства під впливом соціальної реклами мають посилюватися антиспоживчі тренди. Обговорення. Зосередженість на прогресі не має зазнавати абсолютизації. Потрібна суспільно корисна мета-ціль, надзавдання, по відношенню до яких прогрес виступає засобом, знаряддям досягнення. Правильна формула - це "нове не заради нового", а "нове для суспільства". Висновки: процесуальність, гнучкість, проникнення в усі сфери людської діяльності сучасних технологій змінюють способи виробництва та способи споживання. Соціально-відповідальне споживання передбачає купівлю, використання та утилізацію продукції, виходячи з бажання споживача мінімізувати або усунути будь-які шкідливі наслідки його вибору і максимально благотворно впливати на суспільство. Соціально-відповідальне споживання комплексно формується шляхом підвищення рівня відповідальної поведінки держави, бізнесу та окремих осіб.