Проаналізовано феномен соціальної злагоди в контексті основних історичних фаз суспільного розвитку та економічних, політичних і соціокультурних особливостей повсякденного життя суспільства. На підставі порівняльного дослідження соціологічних підходів до вивчення соціальної злагоди, враховуючи повсякденну соціокультурну специфіку, сформовано наукове розуміння даного феномену, форм його прояву та детермінуючих факторів. Зазначено, що сьогодні у межах соціальної епістемології, виходячи з макротеоретичної дослідницької перспективи, найбільш аргументованими та розробленими є консенсусні підходи щодо аналізу суспільної життєдіяльності Т.Парсонса та Н.Лумана. Обгрунтовано вирішальне значення для українського суспільства методології дослідження та методики формування консенсуальних ресурсів Т.Парсонса. Запропоновано власну концептуальну модель соціальної злагоди, яка дозволяє виокремити сутнісні характеристики, формотвірні критерії та визначити основні напрямки зміцнення її потенціалу в українському суспільстві.

Досліджено соціальний прагматизм бізнес-комунікацій у сфері підприємництва. Проаналізовано підходи до визначення соціального прагматизму. Обгрунтовано, що соціальний прагматизм у бізнес-комунікаціях є чинником формування комунікативного простору бізнесу за сучасних умов. Виявлено, що бізнес-комунікації відбуваються на мікро-, мезо- і макрорівні комунікативної взаємодії, що дозволило визначити суть і форми соціально-прагматичних комунікативних практик у підприємницькій діяльності. Проаналізовано форми та функції реципрокного обміну у комунікативних практиках у їх взаємозв'язку з соціальною та комунікативною компетентністю актора. Вивчено та проаналізовано бізнес-комунікації на мезорівні соціальної взаємодії у підприємницькій діяльності, що дозволило зробити висновок про необхідність дослідження соціально значущих аспектів бізнес-комунікацій, які є детермінантами комунікативних відносин у підприємництві. Висвітлено взаємозв'язок соціального прагматизму та даної компетентності. Обгрунтовано доцільність використання методів факторного та кластерного аналізу для дослідження бізнес-комунікацій, що дозволяє визначити моделі бізнес-комунікації у підприємницькій діяльності. Виявлено соціально-прагматичні аспекти бізнес-комунікацій і визначено їх вплив на організацію даних комунікацій на мезорівні соціальної взаємодії у підприємництві, створено передумови для формування соціально-прагматичної комунікативної стратегії у бізнесі.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.391 + С5*333.7

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено прояви цивільного колабораціонізму як соціального явища серед населення великого міста під час військової окупації на прикладі Харкова періоду 1941 - 1943 рр. Розроблено теоретичні засади вивчення колабораціонізму. Обгрунтовано доцільність застосування концептуальних розробок феноменології та соціології повсякдення у дослідженні феномену цивільного колабораціонізму. Удосконалено методологію та методику емпіричного вивчення цивільного колабораціонізму на підставі історико-соціологічного підходу та розроблено комплекс якісних методів збору й аналізу даних, за домопогою яких проаналізовано повсякденні події міста та типові прояви поведінки населення як реакції на умови, що швидко змінювались. Виокремлено три умовні періоди окупації, визначено мотиви цивільного колабораціонізму за умов екстраординарного повсякдення.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.7 + С5*333.391

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В контексті рішення завдань гуманізації суспільства здійснюється вивчення можливостей соціального партнерства. На тлі посилення європейського вектору міжнародної інтеграції фіксуються визначні направлення його динаміки. Для подальшого вдосконалення реформ зроблені висновки щодо тенденцій розвитку його форм і механізмів.