Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.452.1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження змісту і структури новин у пресі та на телебаченні України за трьома рівнями: загальнометодологічним, методично-операціональним, а також емпіричним, на якому теоретичні установки й обгрунтовані методичні підходи було реалізовано в процедурах збору, обробки й інтерпретації первинної соціологічної інформації. Виявлено механізми трансформації подій у повідомлення. Розглянуто тенденції гомогенізації змісту повідомлень під впливом комерціалізації й деполітизації новин в Україні.

Охарактеризовано науково-теоретичні засади дослідження онлайн-сторителінгу як нового формату Інтернет-журналістики. Зосереджено увагу на засобах візуального й аудіовізуального контенту в лонгридах і лендингридах. Поняття "лендингрид" витлумачено як новий технологічно модифікований медіа-текст, що постав унаслідок синтезу двох мультимедійних форматів і лонгриду й лендингу. Проаналізовано явище синтезованих мультимедійних проектів, описано потенціал інноваційного синкретичного формату представлення інформації. За допомогою методу контент-аналізу вивчено структурні елементи мультимедійних історій, представлених на Інтернет-ресурсі "Новое Время". Зазначено, що мультимедійний сторителінг цілком задовольняє потреби аудиторії, оскільки подає інформаційний продукт в онлайн-режимі за допомогою різних технологічних каналів.

Висвітлено та проаналізовано різні підходи до поняття інформаційної прозорості. Аналіз існуючих досліджень і публікацій показав, що інформаційну прозорість розглядають як категорію, що характеризує інформацію з точки зору її доступності, видимості, можливості поширення, інформативності, безпечності, цінності для користувача. Оптимальний рівень прозорості визначається в процесі взаємодії між суб'єктами чи об'єктами, які накладають власні обмеження щодо її значення. Серед науковців є і підходи, в яких прозорість розглядають як спосіб регулювання, складову публічного управління, якість та ефективність якого залежить саме від прозорості інформації. Теоретично обгрунтовано значимість розкриття інформації для підвищення якості й ефективності корпоративного управління. Запропоновано власне визначення інформаційної прозорості, встановлено критерії її оптимального рівня. Визначено напрямки та необхідні інструменти розвитку прозорості в системі вищої освіти, обгрунтовано вплив прозорості інформації на забезпечення якості вищої освіти й освітньої діяльності закладу освіти.