Індекс рубрикатора НБУВ: С5*686.2 + С5*4*332.111.3-231.1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*4*332 + С5*424.213.5

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Науковий внесок Ж.-Ж. Руссо у галузі соціології громадської думки не обмежується лише терміном "громадська думка". Змістовний аналіз праць Ж.-Ж. Руссо відкриває інші, малодосліджені аспекти соціології громадської думки, зокрема принципи формування та функціонування загальної волі. З'ясовано розуміння цих принципів у Ж.-Ж. Руссо, а також взаємозалежність суспільних об'єктів у даних процесах, що може допомогти у концептуалізації соціологічних досліджень громадської думки; навести додаткові аргументи на користь досліджень саме соціологічних, а не полінгових; уможливити нові дослідження природи громадської думки та принципів її існування.

Досліджено динаміку ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової служби. Визначено концептуальний підхід до вивчення впливу військового середовища на ціннісно-нормативну систему особистості під час проходження строкової військової служби. Розвинуто систему поглядів щодо її структури та динаміки стосовно типової особистості військовослужбовця строкової служби. Висвітлено соціологічну теорію ідентифікації за умов трансформації даної системи під час зміни соціокультурного середовища. Встановлено основні типи реакції на військово-професійну субкультуру та її представників з боку військовослужбовців строкової служби.

Вивчено особливості функціонування та роль різноманітних видів групових ідентичностей у глобалізаційному соціокультурному просторі співіснування численних суспільних об'єднань. Проаналізовано універсальні засади існування ідентичностей із погляду глобалізаційних та інтегративних засад сучасного соціокультурного буття.

Розглянуто проблему сприйняття картини світу за умов глобальних світових змін, пов'язаних не тільки зі зміною зовнішніх умов людського існування, але значною зміною з перетворенням самої загальнолюдської орієнтованості, яка також змінюється у ході розвитку суспільства, є невичерпною за змістом і перш за все стосується молоді. Досліджено сутність поняття "образ світу". Висвітлено результати вивчення особливостей сприйняття картини світу молоддю України та Литви. Зазначено, що в цьому дослідженні співвідношення "образу світу" і "картини світу" розглядається в контексті об'єктивного й індивідуального. З цих позицій "картина світу" є похідною від глобального "образу світу", який визначає світогляд людини, як зміст і результат її духовної діяльності. Розкрито результати застосування наступних методик дослідження: проективної методи "Символ" Л. А. Снігур, опитувальника "Соціальні аксіоми-82" М. Бонда і К. Леунга, проективної методики "Картина світу" Є. С. Романової. Зроблено порівняльний аналіз особливостей сприйняття картини світу молоддю означених країн за кожною методикою окремо. Констатовано, що базові цінності схожі для студентської молоді обох країн, хоча спрямованість на людство більш виражена в українців. Відзначено відмінності й особливості прояву українських досліджуваних у порівнянні з литовськими досліджуваними в шести блоках соціальних аксіом, в яких репрезентується картина світу "соціальний цинізм", "нагорода за зусилляґ", "соціальна гнучкість", "контроль долі", "релігійність", "гармонія між людьми". Виявлено усвідомленість молоддю глобальних проблем цивілізації в її взаємовідносинах із природою.

Рассмотрена проблема восприятия картины мира в условиях глобальных мировых изменений, связанных не только с изменением внешних условий человеческого существования, но значительным изменением с преобразованием самой общечеловеческой ориентированности, которая также меняется в ходе развития общества, является неисчерпаемой по содержанию и, прежде всего, касается молодежи. Исследована сущность понятия "образ мира". Освещены результаты изучения особенностей восприятия картины мира молодежью Украины и Литвы. Указано, что в этом исследовании соотношения "образа мира" и "картины мира" рассматриваются в контексте объективного и индивидуального. С этих позиций "картина мира" является производным от глобального "образа мира", который определяет мировоззрение человека как содержание и результат его духовной деятельности. Раскрыты результаты применения следующих методик исследования: проективной методы "Символ" Л. А. Снигур, опросника "Социальные аксиомы-82" М. Бонда и К. Леунга, проективной методики "Картина мира" Е. С. Романовой. Сделан сравнительный анализ особенностей восприятия картины мира молодежью указанных стран по каждой методике отдельно. Констатировано, что базовые ценности схожи для студенческой молодежи обеих стран, хотя направленность на человечество более выражена в украинцев. Отмечены различия и особенности проявлений исследуемых в шести блоках социальных аксиом, в которых представляется картина мира "социальный цинизм", "награда за усилия", "социальная гибкость", "контроль судьбы", "религиозность", "гармония между людьми". Выявлена осознанность молодежью глобальных проблем цивилизации в ее взаимоотношениях с природой.

The article presents peculiarities of perception of the modern picture of the world by students' youth of Lithuania and Ukraine; suggests their comparative analysis.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*4*332.1-723.3

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - підвищення рівня соціальної адаптації атлетів спеціальних Олімпіад на підставі визначення особливостей ставлення до них студентської молоді України. Використано матеріали досліджень, проведених у Медичному коледжі ім. Гаврося, Київському національному університеті ім. Шевченка та Національному університеті фізичного виховання та спорту України. Визначено ставлення української студентської молоді до соціальної інтеграції осіб із відхиленнями розумового розвитку; соціальне значення тренувальних, змагальних занять і волонтерських програм спеціальних Олімпіад для представлених осіб.

Досліджено потенціал радіомовлення у висвітленні військового конфлікту в Україні. Визначено, що найбільш характерними для українського радіоефіру є розважальні, соціально-психологічні, культурно-мистецькі, патріотичні (ідейно-пропагандистські), історичні, інформаційно-аналітичні проекти, які демонструють, що можливості радіомовлення роблять подібні передачі ближчими до слухача не лише вдома, а й в окопі чи під час адаптації після участі в бойових діях. Констатовано недостатню увагу радіоорганізацій до тематики АТО й зроблено акцент на потенціалі радіомовлення щодо соціальної адаптації військовослужбовців, а також постраждалих унаслідок військового конфлікту на Сході України та в Криму у повоєнний період.

Наголошено, що Україна переживає період соціокультурних, політичних та економічних трансформацій. Ці процеси неминуче призводять до зміни вербально-поведінкових соціальних практик взаємодії між різними категоріями населення, в тому числі і різних верств населення із психічно хворими. Відокремлено такі закономірності соціокультурних, політичних та економічних трансформацій: диспропорція в процесах трансформації модусу поведінки по відношенню до психічно хворих, а саме випередження соціокультурних детермінант щодо політичних та економічних, поява практики в вигляді необов'язковості медичної допомоги, патерналістська вербально-поведінкова практика взаємодії з психічно хворими через обмеження працездатності та наданні соціальної допомоги, необхідності прийому саме медикаментозного лікування.

Наведено результати застосування критеріїв емпіричної ідентифікації соціального відторгнення в Україні та в європейських країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку та відмінними моделями соціальної політики. Проведено порівняння структури проявів відторгнення. Ідентифікацію соціального відторгнення здійснено на основі підходу, запропонованого Дж. Джоель - Гісбергом і К. Вруманом. Розглянуто два підходи до визначення порогового значення соціального відторгнення, які використовуються в країнах ЄС: один заснований на значеннях показників у країні, другий - у макрорегіоні або всій Європі. У результаті масштабного опитування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) запропоновано адаптацію та підхід до вимірювання соціального відторгнення, розроблений Дж. Джоель - Гісбергом і К. Вруманом. Запропоновано інструмент, розроблений із застосуванням факторіального дизайну опитування, для ідентифікації критеріїв визначення соціального відторгнення різними соціальними групами з метою вивчення узгодженості цих критеріїв з тими, що використовують вчені та державні служби.

Проаналізовано електоральні настрої та електоральну поведінку на основі результатів моніторингу електоральних настроїв та екзит-полів, зокрема, дані опитування на виході з виборчих дільниць (екзит-пол) в день виборів Президента України, моніторинг електоральних настроїв між виборами Президента України та виборами до Верховної Ради України та опитування на виході з виборчих дільниць (екзит-пол) в день парламентських виборів. Здійснено аналіз у розрізі макрорегіонів, залежно від віку та типу поселення виборців.

Здійснено спробу виконати соціально-філософський аналіз феномена інтенційної колективної діяльності як рушія соціокультурної трансформації. Наголошено на тому, що будь-який вид діяльності розглядається як цілеспрямована та невід'ємна риса людини, яка стає основою єднання нації, соціальної групи, колективу, громадської організації та сім'ї, а також виконує функцію рушійної сили цивілізаційного поступу. Запропоновано системний аналіз процесу формування понятійно-категоріальної матриці. Представлено авторську дефініцію інтенційної колективної діяльності, а також методологію інтерсуб'єктивного підґрунтя соціальної взаємодії. Продемонстровано сучасні онтологічні підходи до аналізу колективних сполук. Запропоновано соціокультурну доктрину спільного ціннісно-емоційного простору сумісної життєдіяльності людини з метою запобігання появі деструктивних тенденцій у процесі суспільної взаємодії в умовах глобалізованого соціуму. Зазначено, що подібно до культурного капіталу соціальний капітал не існує поза людиною, але і не може бути атрибутом окремої особистості. Він визначається як здатність спільноти до самоорганізації та сумісних дій на основі довіри між людьми, які визнають єдині суспільні норми і цінності, а сьогодні їх активно починають об'єднувати такі новітні засоби цифрової комунікації, як соціокультурні домінанти колективної діджиталізації соціального капіталу.

Впровадження цифрових технологій, Інтернету та соціальних медіа до сучасного життя дає нову інформацію та джерела даних для вивчення демографічної поведінки. Проведено аналіз демографічних характеристик на основі електронних демографічних даних. Створення електронної демографічної системи є одним з актуальних питань для демографічних досліджень, управління демографічними процесами та вивчення демографічної поведінки. Презентовано міжнародний досвід у сфері електронної демографії, аналізується сучасний стан досліджень у сфері створення єдиного реєстру населення. З метою побудови електронної демографічної системи запропоновано інтегрувати державні реєстри в різних сферах до єдиної платформи через особистий ідентифікаційний номер. Демографічний аналіз може проводитись у соціальних мережах, мобільних телефонах, банківських системах, страхових компаніях за допомогою слідів у різних пошукових браузерах. Проаналізовано дані експерименту щодо демографічних характеристик випускників, які навчалися за кордоном, на основі електронних демографічних даних. Демографічний аналіз проводився відповідно до віку, статі, сімейного стану, рівня освіти, спеціальності, країни навчання та інших показників випускників. Модель K-Means була використана для поділу випускників на різні групи. Випускників, які навчалися за кордоном, можна поділити на вікові групи, а випускників кожного кластеру - обстежити за іншими демографічними показниками. Електронна демографія створює нові можливості для соціальних досліджень та моніторингу даних про населення. Створення електронної демографічної системи дасть змогу проводити статистику населення, онлайн-моніторинг перепису, поглиблений аналіз демографічних процесів та вивчення демографічної поведінки. Громадяни кожного кластеру будуть спроможні проводити різні аналізи за доходами, сферою роботи, освітою та іншими показниками. Дослідження пропонує побудувати електронну демографічну систему на основі єдиного державного реєстру. У майбутніх дослідженнях дані у різних реєстрах будуть усебічно проаналізовані.

У сучасному глобалізованому світі успіх будь-якої діяльності залежить не лише від професіоналізму та особистих якостей окремих працівників, але й від ефективно налагоджених взаємовідносин усього колективу. Вміння менеджера спілкуватися з підлеглими і правильно будувати з ними продуктивні взаємовідносини, бажання членів колективу чути один одного та дбати про успішне виконання поставлених завдань, забезпечують злагоджену роботу, де кожен член команди готовий спрямувати свої здібності та знання на вирішення спільних завдань. Сильна, єдина команда - основа ефективної діяльності як окремих структурних елементів, так і всієї організації в цілому. Саме тому, проблема ефективно налагодженої командної комунікації як ключової умови створення згуртованої та вмотивованої команди надзвичайно актуальна. Аналіз останніх джерел досліджень і публікацій. Проблемі командної роботи присвятили свої дослідження багато закордонних науковців. Зокрема, загальним проблемам командної роботи присвячені роботи Дж. Р. Кемзенбер, К. Левіс-МакКлеар, Д. К. Сміт, М. Тейлор. Основні напрями розвитку малих груп досліджував Б. Тукман. Вивченню основних ролей, які виконують члени у команді в процесі своєї роботи присвячені праці М. Белбіна. Проблемі управління командами в контексті реалізації проєктів присвятили свої дослідження В. Воропаев, Ю. Якутин, Л. Калініченко, В. Занора та багато інших науковців. У більшості сучасних праць, присвячених вивченню командних систем та моделей колективної поведінки розглядаються загальні проблеми управління командами, однак недостатньо висвітлені питання, пов'язані з налагодженням ефективної комунікації задля формування згуртованого та вмотивованого колективу. Предметом дослідження є роль комунікації в командоутворенні як ефективний інструмент формування професійної команди. Мета роботи - визначити особливості, методи та інструменти командної комунікації, які використовуються для передачі повідомлень щодо координації взаємодії, трудових й інтелектуальних зусиль колективу та сприяють згуртованості та вмотивованості членів команди. Результати роботи можуть знайти своє практичне застосування в менеджменті сучасних вітчизняних підприємств та організацій.

Розглянуто сутність громадянської ідентичності, проведено аналіз існуючих методологічних підходів до його дослідження. На основі емпіричних даних здійснено вимір громадянської ідентичності студентів в Україні та запропоновано модель її формування в ЗВО. Надано авторське визначення громадянської ідентичності як усвідомленості формально зафіксованої приналежності індивіда до спільноти громадян певної держави, що має для нього значущий зміст, а також зумовлює його актуальні чи потенційні громадянські практики. Розглянуті фактори макро-, мезо- та мікрорівнів впливу на формування громадянської ідентичності студентів в Україні. Доведено, що освіта діє на мезо- та мікрорівнях. Виявлено низку суперечностей у свідомості студентів щодо їх громадянської ідентичності. На основі ключових принципів (багаторівневість, фасилітаційність, активність, взаємозумовленість, конструктивність, безперервність) розроблено авторську модель формування громадянської ідентичності студентів, що включає чотири етапи: змістовно-статичний, формально-статичний, формально-динамічний та змістовно-динамічний.

Рассмотрена «социальная психология организации» - как процесс социальной деятельности, направленной на осуществление замысла по конструированию и созданию сложных Проектов с использованием социально-психологических технологий. Проанализирована природа и феноменология строения сложных Социальных организаций, их место и роль в жизни человека. Внимание уделено социально-психологическим механизмам регуляции их деятельности. Исследованы проблемы соотношения формальных и неформальных организаций. Дано описание свойств социально-психологического пространства организации. Охарактеризованы параметры информационного и делового обмена в организации. На основе изучения практического опыта создания современных Социальных Объектов и исследования механизмов их жизнедеятельности, комплексно рассмотрена организация как особый вид социально-психологической деятельности, а также способы её Экспертизы и Конструирования разнообразия обликов социально Организованных общностей. Отражена структурная целостность механизмов активизации организационной деятельности и поведения. А также рассмотрена организационная деятельность как мотивообразующий фактор в реализации потребности смысла жизни.