Мета дослідження - представити соціологічну концептуалізацію соціально-економічних детермінант інституціоналізації соціальних практик неформальної зайнятості населення. Методологічне забезпечення дослідження грунтується на використанні загальнонаукових методів пізнання соціальних явищ і процесів (аналізу, синтезу, типологізації, моделювання, операціоналізації, інтерпретації, абстрагування, узагальнення й синергії, а також мережевого та структурно-функціонального аналізу). Показано, що економічна адаптація населення відбувається через поширення неформальної зайнятості, яка сформувалася у процесі переходу від командно-адміністративної системи господарювання до ринкових економічних відносин як альтернатива формально-правовим інститутам зайнятості у зв'язку з нестачею робочих місць на ринку праці, неефективністю державного контролю за діяльністю роботодавців, неефективною системою оподаткування й прагненням роботодавців уникнути сплати обтяжливих для них податків, а також соціокультурними традиціями реципрокності, що історично склалися в суспільстві. Неформальні практики становлять унормовану позаправову та нелегальну (тіньову, сіру, приховану) сукупність практичних дій, учинків і добровільних (неформальних) соціально-економічних відносин між суб'єктами трудової діяльності. Результати дослідження можуть бути використані представниками органів державної влади для врегулюванні регіонального ринку праці.

Присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню соціально-психологічних чинників готовності безробітних до зміни професії та перенавчання. Проаналізовано основні підходи до вивчення понять психологічної готовності у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Показано, що структуру психологічної готовності складають такі компоненти: мотиваційний, орієнтаційно-цільовий, когнітивно-компетентнісний, емоційно-вольовий. Побудовано теоретичну модель психологічної готовності безробітних до зміни професії та перенавчання і соціально-психологічних чинників її формування. На основі емпіричного дослідження побудовано типологію безробітних громадян: соціально успішний; невмотивований; дезорієнтований; професійно-орієнтований; емоційно-нестабільний; соціально неуспішний. В її основу покладено соціально-психологічні особливості безробітного відповідно до структури психологічної готовності безробітних до зміни професії та перенавчання, які впливають на професійну успішність особистості. З метою підвищення рівня психологічної готовності безробітних до зміни професії та перенавчання розроблено програму соціально-психологічної підтримки безробітних. Одержані результати довели ефективність програми, що виявилося у зростанні показників кожного з компонентів психологічної готовності.

Розглянуто проблеми молодіжного безробіття, зокрема визначені особливості безробіття серед молоді та причини його виникнення. Доведено, що молодь являє собою особливу категорію, яка потребує державних гарантій щодо працевлаштування. Проаналізовано наслідки безробіття серед молоді. Визначено механізми регулювання проблеми безробіття серед молоді. Увагу приділено відповідності якості освіти молоді та вимог роботодавців до своїх працівників.

Пояснено важливість, причини та наслідки безробіття серед молоді та наведено найбільш загальні способи боротьби з нею. Доведено, що за умов глобальної економічної кризи молодь набагато більше є чутливою до безробіття, ніж доросле населення. Продемонстровано, яким чином безробіття серед молоді має вплив як на економіку сьогодення, так і на майбутній економічний розвиток. Безробіття серед молоді вимагає ретельної уваги, насамперед, тому, що вона породжує ціле покоління розчарованого працездатного населення, що стає чинником ризику для національних економік і всього світу.

Досліджено особливості прояву безробіття в Україні. Розглянуто основні види безробіття, які представлені класифікаційними групами, що охоплюють декілька їх різновидів. Акцентовано увагу на головній проблемі для країни - зростання безробіття серед молоді як жіночої, так і чоловічої статі у віці до 35 років. Показано проблему збільшення навантаження зареєстрованих безробітних на вільні робочі місця і зменшення потреби роботодавців у робочій силі. Визначено масштаби безробіття серед різних вікових груп економічно активного населення в умовах кризового стану економіки в Україні. Обгрунтовано основні складові базового, оптимістичного та песимістичного сценаріїв розвитку виробництва як передумови підвищення зайнятості економічно активного населення, у тому числі молоді. Запропоновано створити державний комітет з працевлаштування молоді.

Досліджено стан державної молодіжної політики в Україні. Розглянуто проблеми молоді в умовах трансформаційних змін. Доведено, що основними соціально-економічними проблемами молоді є: безробіття, низька оплата праці, зростання рівня соціальних відхилень, відставання рівня освіти від рівня, досягнутого найбільш розвиненими країнами; падіння престижу загальної і професійно-технічної освіти. Проведено аналіз рівня безробіття населення України за віковими групами. Запропоновано основні напрямки реформування молодіжної політики як регіонів, так і держави в цілому.

This article shows the reasons, consequences and possibilities of the solutions of young unemployment who are one of the most vulnerable groups of a modern society. The selection of the topic was influenced by the fact that unemployment as such is a matter of all of us and it's a contemporary phenomenon in every single economics. The aim of the article is to define the prognosis of further development in the following period based on the analysis of contemporary state of a selected group of young people in the Slovak Republic endangered by the unemployment, with the help of quantitative prognosis method that is based on the analysis of a processing the historical data in specific relations and their extrapolation for the prognosis period.

Розроблено методологічний підход до оцінки ризику безробіття за групами професій. Обгрунтовано необхідність управління ризиком безробіття, що включає в себе якісний аналіз, кількісну оцінку та врахування його динаміки та ймовірності виникнення при прийнятті рішень. Наведено основні чинники ризику безробіття та його ймовірнісне моделювання. Доведено, що використання ймовірнісного підходу до моделювання ризику безробіття дозволяє розробляти прогнозні оцінки зміни його стану і обирати найбільш прийнятні заходи регулювання соціальних ризиків.

Теоретично обгрунтувано андрагогічні засади професійного навчання безробітних громадян і запропоновано науково-практичні рекомендації з питань застосування андрагогічного підходу в даній сфері. Визначено сутність понять, які поглиблюють розуміння організаційно-методологічного забезпечення реалізації андрагогічного підходу в професійному навчанні безробітних як наукової проблеми. Розкрито особливості застосування активних методів у навчанні безробітних. Розроблено й емпірично обгрунтовано складові програм підвищення кваліфікації фахівців центрів зайнятості у частині розвитку андрагогічної компетентності. Вдосконалено існуючі підходи до розробки навчальних планів і програм для професійного навчання безробітних відповідно до вимог роботодавців та особистих потреб слухачів тощо.

Висвітлено проблему соціально-педагогічної підтримки безробітної молоді у Німеччині з метою запозичення досвіду і впровадження його в українську практику. Визначено сутність поняття "соціально-педагогічна підтримка безробітної молоді". Виявлено взаємодію державних та недержавних організацій у досліджуваній сфері. Розкрито форми і методи соціально-педагогічної підтримки безробітної молоді у Німеччині. Проаналізовано соціально-педагогічну підтримку безробітної молоді у Німеччині й Україні. Обгрунтовано можливості впровадження німецького досвіду у вітчизняну практику.

Виявлено місце досліджень зайнятості в сучасному соціологічному знанні. Запропоновано уточнення теоретико-методологічних підходів до вивчення проблем зайнятості в соціологічному дискурсі. Надано соціологічну інтерпретацію явища неформальної зайнятості. Проаналізовано сучасні механізми державного та соціального регулювання ринку праці. Проведено порівняльний аналіз соціологічних характеристик трудових практик у формальному та неформальному секторах. Досліджено проблеми неформальної зайнятості на ринку праці промислового регіону.

Проаналізовано різні підходи до визначення сутності поняття безробіття, виходячи з того, як це поняття розглядається у різних галузях науки, а саме: в психології, економіці, праві, соціальному забезпеченні.

Висвітлено сучасний досвід психологічної інтерпретації найбільш суперечливого й недостатньо розробленого на рівні наукового аналізу феномену кризового ринку праці - безробіття. Визначено концептуальні основи для подальшої теоретичної верифікації цієї проблеми в зарубіжних психологічних дослідженнях.

Розглянуто шляхи вирішення проблеми бездомності, безробіття та соціальної ізоляції людей крізь призму діяльності благодійних організацій, які в останні роки розширили свою структуру новими одиницями і займаються організацією навчання та психологічною підтримкою людей у складних ситуаціях.

Проаналізовано стан дослідження проблем безробіття, соціально-психологічної адаптації особи до його умов, впливу особистісних і комунікативних чинників на процес такої адаптації. Обгрунтовано методологію та розроблено інструментарій емпіричного дослідження. Розкрито зміст, визначено критерії оцінювання й описано психологічні особливості комунікативних стратегій соціально-психологічної адаптації безробітних. Визначено структуру комунікативної поведінки безробітних, яка зосереджується на просторі між активним орієнтуванням і пасивним узалежненням, екстернальною поступливістю й інтернальною вимогливістю, емоційною та когнітивною саморегуляцією в процесі спілкування. Доведено ефективність таких комунікативних стратегій соціально-психологічної адаптації безробітних як активне орієнтування, асертивне позиціонування, доцільне поєднання емоційної та когнітивної саморегуляції в спілкуванні.

Досліджено розвиток соціальної політики в Німеччині, становлення законодавчої бази підтримки безробітних, у тому числі молоді. Проаналізовано розвиток соціальної педагогіки та соціально-педагогічної підтримки безробітної молоді в цій країні у зазначений період. Виокремлено етапи процесу оформлення концепції соціальної політики, системи її соціального захисту.

Исследовано развитие социальной политики в Германии, становление законодательной базы поддержки безработных, в том числе молодежи. Проанализировано развитие социальной педагогики и социально-педагогической поддержки безработной молодежи в этой стране в указанный период. Выделены этапы оформления концепции социальной политики, системы ее социальной защиты.

The development of social policy ( in Germany, establishment of legal framework supporting the unemployed, including young people are investigated).The development of economic, social, social and educational support to youth the unemployed in Germany during the analyzed period is viewed. The stages of process design concept of social policy, system of social protection are outlined.

Висвітлено теоретико-методичні засади профорієнтаційної роботи з довготривалими безробітними. Розроблено моделі надання профорієнтаційних послуг та психологічної допомоги даній категорії безробітних у системі служби зайнятості. Визначено структурні взаємозв'язки між особливостями психологічного сприйняття ситуації безробіття й актуальністю профорієнтаційних послуг для безробітних, які тривалий час перебувають на обліку в державній службі зайнятості.

Розглянуто феноменологію сприйняття аплікантами ситуації безробіття, зокрема її афективних, аксіологічних, когнітивних та праксеологічних складових.

Розкрито сучасні підходи до організаційно-методичного забезпечення стажування безробітних на підприємствах, в організаціях та установах України. Розкрито питання організації підвищення кваліфікації осіб з інвалідністю шляхом стажування. Надано методику впровадження передвипускної виробничої практики у навчально-виробничий процес професійного навчання безробітних.

Раскрыты современные подходы к организационно-методическому обеспечению стажирования безработных на предприятиях, в организациях и учреждениях Украины. Рассмотрены вопросы организации повышения квалификации лиц с инвалидностью путем стажировки. Приведена методика внедрения передвыпускной производственной практики в учебно-производственный процесс профессионального обучения безработных.

Вивчено життєве самовизначення як стрижневий процес соціального дозрівання суб'єкта на ринку праці через усвідомлення ним своїх можливостей, а також соціальної необхідності, значущих сфер життєдіяльності, що обумовлюють самореалізацію апліканта як особистості.