Індекс рубрикатора НБУВ: С5*425.83

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено роль і значення соціальної інфрастуктури туризму як чинника економічного та соціального процвітання суспільства. Проаналізовано основні фактори, що визначають потенційні можливості розвитку туризму. Обгрунтовано необхідність планомірного розвитку соціальної інфраструктури туризму як формуючого чинника.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*328.934 + С5*425.83

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*425.83

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено світовий досвід надання допомоги біженцям, основні міжнародно-правові документи з цієї тематики, особливості функціонування національних систем захисту біженців деяких зарубіжних країн. Розглянуто проблеми надання допомоги біженцям в Україні, запропоновано способи їх вирішення.

Освещены мировой опыт оказания помощи беженцам, основные международно-правовые документы по этой тематике, особенности функционирования национальных систем защиты беженцев некоторых зарубежных стран. Рассмотрены проблемы оказания помощи беженцам в Украине, предложены способы их решения.

Зважаючи на політичні та економічні аспекти, розглянуто явище міжнародної імміграції на прикладі США, Великої Британії, Німеччини та Франції, які створили свою економіку, в основному, за рахунок іммігрантів.

С позиции политических и экономических аспектов рассмотрено явление международной иммиграции на примере США, Великой Британии, Германии и Франции, которые создали свою экономику, в основном, за счет иммигрантов.

From a stand of political and economical aspects the phenomenon of international immigration on an example of USA, Great Britain, Germanium and Francium is reviewed, which one have created the economics extremely at the expense of the immigrants.

Приведены результаты изучения правовых и гуманитарных проблем реинтеграции ранее депортированных в Крыму. Проанализированы кампании по принятию репатриантами и членами их семей гражданства Украины по упрощенной процедуре. Приведены социально-демографические и социально-профессиональные характеристики репатриантов. Освещены основные положения методического отчета о проведении социологического отчета в рамках данного исследовательского проекта.

На підставі узагальнення спеціальної літератури, преси, архівних та офіційних документів України, Грузії, Туреччини, статистичних матеріалів розглянуто історію месхетинських турків та особливості їх міграції в Україну. Висвітлено трагічні події в Узбекистані 1989 - 1990 рр., а також проблеми реабілітації та організації добровільної репатріації в 1990-х рр. Проаналізовано сучасне становище біженців турків-месхетинців в Україні.

На основе обобщения специальной литературы, прессы, архивных и официальных документов Украины, Грузии и Турции, а также статистических материалов рассмотрены история месхетинских турков и особенности их миграции в Украину. Освещены трагические события в Узбекистане 1989 - 1990 гг., а также проблемы реабилитации и организации добровольной репатриации в 1990-х гг. Проанализировано современное положение беженцев турков-месхетинцев в Украине.

Здійснено комплексний аналіз соціально-політичної інтеграції української етнічної групи у поліетнічне канадське суспільство. Визначено причини та характер еміграційного руху українців за океан. Розглянуто іміграційну політику Канади щодо українських поселенців. Розкрито соціально-економічні аспекти інтеграції, визначено освітній рівень канадців українського походження. Висвітлено історію становлення підприємницької діяльності серед поселенців. Визначено роль етнічних організацій в інтегративних процесах і показано участь представників української етнічної групи в політичному та державному житті Канади.

Осуществлен комплексный анализ социально-политической интеграции украинской этнической группы в полиэтническое канадское общество. Определены причины и характер эммиграционного движения украинцев за океан. Рассмотрена иммиграционная политика Канады относительно украинских поселенцев. Раскрыты социально-экономические аспекты интеграции, определен образовательный уровень канадцев украинского происхождения. Освещена история становления предпринимательской деятельности среди поселенцев. Показана роль этнических организаций в интегративных процесах и участие представителей украинской этнической группы в политической и государственной жизни Канады.

Проаналізовано сучасні західні та вітчизняні теоретико-методологічні підходи до визначення понять "ідентичність" та "ідентифікація". Досліджено структуру, форми та механізми конструювання ідентичності. На підставі процесів глобалізації, міграції та маргіналізації розглянуто соціокультурний простір як поле розгортання ідентифікаційних практик, вкорінених у розмаїття сфер життєдіяльності людей. Особливу увагу приділено зміні статусу національної держави, перспектив існування національно орієнтованих цінностей. Висвітлено проблему розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

Проанализированы современные западные и отечественные теоретико-методологические подходы к определению понятий "идентичность" и "идентификация". Исследованы структура, формы и механизмы конструирования идентичности. На основе процессов глобализации, миграции и маргинализации рассмотрено социокультурное пространство как поле разворачивания идентификационных практик, укорененных в разнообразие сфер жизнедеятельности людей. Особое внимание уделено изменению статуса национального государства, перспектив существования национально ориентированных ценностей. Освещена проблема собственной национальной глобализационной стратегии.

Досліджено проблему взаємозв'язку національного та універсального у працях вчених української еміграції, визначено особливості їх підходів у трьох еміграційних періодах досліджень. Зазначену проблему проаналізовано на тлі суспільного буття людини стосовно її ролІ як суб'єкта і об'єкта історичного розвитку, а також - в контексті часових (історичних) та просторових (регіональних) особливостей національної ідентифікації. Обгрунтовано тенденції щодо універсальності української самосвідомості.

Розкрито зміст поняття "біженець", встановлено права та обов'язки вимушених мігрантів. Проаналізовано історичні та політико-правові передумови становлення та розвитку міжнародно-правових норм, що стосуються визначення статусу та захисту прав біженців. Вперше обгрунтовано пропозицію про необхідність укладання спеціальних міжнародних договорів про статус жінок та дітей біженців як найбільш вразливих і найменш захищених осіб. З'ясовано функції та роль представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у формуванні законодавства України про захист прав біженців. Обгрунтовано основні критерії та принципи встановлення міжнародно-правового статусу біженців, досліджено проблеми контролю за дотриманням їх прав і наведено шляхи розв'язання спірних питань. Проаналізовано зв'язок Конвенції ООН про статус біженців 1951 р. та Протоколу до неї 1967 р. з державним законодавством України. Досліджено практику Європейського суду з прав людини щодо захисту прав біженців та осіб, що шукають притулку. Наведено загальну характеристику вітчизняного законодавства про біженців у контексті його узгодження з нормами міжнародного права. Розроблено рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного Закону України "Про біженців" та інших нормативно-правових актів з метою їх подальшого удосконалення та узгодження з відповідними нормами міжнародного права.

Висвітлено сучасні теоретико-методологічні підходи до визначення ідентичності та ідентифікації, структуру і механізми конструювання національної ідентичності, сучасний стан національного самовизначення українців. Розглянуто соціокультурний простір України в контексті розгортання ідентифікаційних практик та процесів глобалізації і міграції. Обгрунтовано визначальну роль української державності й соціокультурних чинників у формуванні української національної ідентичності. Увагу приділено проблемі культурно-цивілізаційної ідентифікації українців, доцільності розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

Освещены современные теоретико-методологические подходы к определению идентичности и идентификации, структура и механизмы конструирования национальной идентичности, современное состояние национального самоопределения украинцев. Рассмотрено социокультурное пространство Украины в контексте развертывания идентификационных практик и процессов глобализации и миграции. Обоснована определяющая роль украинской государственности и социокультурных факторов в формировании украинской национальной идентичности. Внимание уделено проблеме культурно-цивилизационной идентификации украинцев, целесообразности разработки собственной национальной глобализационной стратегии.

Проаналізовано національну ідентичність, визначено її зміст і розкрито структурно-функціональну роль у націєтворчому процесі в широкому контексті політичних, економічних і соціокультурних трансформацій глобалізованого світу. Обгрунтовано, що глобалізація як якісно новий етап природно-історичного розвитку людства послаблює національні структури на різних рівнях їх вияву: державному, національно-етнічному, індивідуальному, змінює спосіб ідентифікації подій і явищ учасниками глобального суспільства. Зазначено, що національна ідентичність за умов глобалізації стає динамічнішою, ніж у традиційному суспільстві, змінюється її структура та внутрішній зміст. Доведено, що національне як альтернатива глобалізації проявляється в множинній, гібридній та одночасно фрагментованій ідентифікації індивідом себе з національно-культурними світами, які межують і взаємодіють між собою. У контексті становлення глобального комунікативного простору, процесів глобальної міграції та маргіналізації розглянуто ідентифікаційні практики, окреслено перспекиви національних держав і національного суверенітету за умов глобалізаційних трансформацій, досліджено формування транснаціональних (наднаціональних) ідентичностей. Визначено чинники та механізми формування і трансформації української національної ідентичності у глобалізованому світі, з'ясовано детермінанти оптимізації процесів націєтворення, а також проаналізовано ідентифікаційні практики в культуротворчому просторі української діаспори. Сформульовано й аргументовано положення щодо необхідності для України розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

Висвітлено проблему національного та соціального сирітства як одного з негативних наслідків трудової міграції (ТМ) українців. Наведено результати комплексного дослідження української ТМ до країн ЄС і Росії. Визначено педагогічні передумови новітньої української еміграції та шляхи запобігання їй. Охарактеризовано основні моделі сприйняття еміграції в студентському середовищі. Увагу приділено питанням соціально-психологічної адаптації дітей трудових мігрантів. Розкрито компенсаторні можливості загальноосвітнього закладу щодо психолого-педагогічного патронажу соціальних сиріт.

Освещена проблема национального и социального сиротства как одного из негативных последствий трудовой миграции (ТМ) украинцев. Приведены результаты комплексного исследования украинской ТМ в страны ЕС и Россию. Определены педагогические предпосылки новейшей украинской эмиграции и пути ее предотвращения. Охарактеризованы основные модели восприятия эмиграции в студенческой среде. Уделено внимание вопросам социально-психологической адаптации детей трудовых мигрантов. Раскрыты компенсаторные возможности общеобразовательного заведения по психолого-педагогическому патронажу социальных сирот.

Досліджено питання, пов'язані з феноменом туризму як соціоетичного чинника за умов нестабільного, перехідного суспільства. Соціально-філософсько проаналізовано туризм як соціальний інститут. Визначено основні аксеологічні екзистенціали туризму: "благо" (добро), "свобода", "спілкування", "відповідальність". Показано, що туризм своїми культурними засобами та соціальними орієнтаціями є одним із вагомих чинників узгодження суспільних та індивідуальних інтересів, запровадження коеволюційного типу взаємин суспільства та природи, мінімізації суспільного зла, впровадження антикризової стратегії сталого розвитку, забезпечення миру на Землі. Розкрито концептуальну сутність та основні форми прояву "відповідального туризму" в сучасних соціальних практиках.

Наведено результати соціально-філософського дослідження туризму як способу подолання людиною меж повсякденного буття. Запропоновано визначення понять "туризм", "повсякденність", "туристична активність". Проведено аналіз туризму як одного з шляхів подолання одноманітості повсякденності та способів збагачення життєдіяльності людини новими смислами, показано його позитивний вплив на розвиток її духовності та світогляду. Визначено соціокультурну детермінацію туристичної активності людини. Розглянуто напрямки та перспективи розвитку туризму як соціального інституту за умов глобалізації. Зроблено висновок про посилення впливу туризму на життєдіяльність індивіда у XXI ст., реалізацію його творчого потенціалу, розширення меж індивідуальної свободи. Розкрито специфіку розвитку туристичної активності українців, визначено її спрямованість та фактори оптимізації.

Вперше застосовано інтеграційний підхід до вивчення туристичних практик на підставі синтезу теорії практик, соціокультурного та соціально-конструктивістського підходів, що дозволило розглядати туристичні практики як систему узвичаєвих у повсякденності способів колективних чи індивідуальних дій та комунікацій, опосередкованих певним соціокультурним змістом. Введено до наукового обігу та запропоновано визначення понять "туристична репрезентація", "туристична повсякденність", "туристичне спостереження". Розроблено модель туристичної репрезентації, використання якої дозволяє порівнювати особливості конструювання туристичних практик на різних рівнях їх відтворення у часі та просторі. Виявлено, що туристичні практики українців відрізняються меншим постматеріалізмом у порівнянні з європейцями.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження феномену еміграції. Охарактеризовано соціально-економічні та політичні фактори еміграційного процесу. Розкрито сутність еміграції, досліджено генезу та механізм її функціонування в різні історичні періоди, розроблено понятійний апарат, здійснено класифікацію просторової мобільності людей. Охарактеризовано рушійні сили й особливості еміграції в різних типах суспільства, у тому числі за умов сучасної трансформації українського суспільства. Розкрито підходи до розуміння феномену еміграції в історії філософії. Увагу приділено етноекзистенційним аспектам проблеми еміграції, зокрема, впливу ментальності етносу на формування еміграційного потенціалу, взаємодії людини та суспільства, феномену внутрішньої еміграції, міфологізації свідомості емігрантів та моральним аспектам проблеми. Визначено засоби та способи стабілізації еміграційного процесу в сучасній Україні. Запропоновано цілісну наукову концепцію еміграції, яка сприятиме більш глибокому та всебічному розумінню специфіки просторової мобільності людей, що спричиняється протиріччями та проблемами суспільно-економічного розвитку, а також специфічними етноекзистенційними факторами.

Обгрунтовано феномен міжнародного туризму (МТ) як прояв пізнавально-мандрівної сутності людини як істоти мікрокосмічної та політичної. Зазначено, що засобами МТ людина найбільшою мірою проявляє соціально-духовний потенціал, оскільки має можливість всебічно розгорнути атрибутивні складові субстанційної сутності - мову, народ, суспільство, державу, націю. Обгрунтовано доцільність суттєвого оновлення існуючого законодавства як основи соціально-філософських визначень наведених атрибутивних характеристик людини. Визначено детермінанти розвитку МТ, їх зміст як фактор детермінації свідомості законодавців і туристів.