Розглянуто особливості формування доступного для людей з інвалідністю середовища життєдіяльності.

Розглянуто питання, пов'язані з визначенням поняття "середовище" стосовно галузі архітектури, містобудування. Висвітлено принципи формування життєвого середовища в цілому та предметно-просторового середовища, як об'єкта архітектурно-містобудівної діяльності.

Рассмотрены вопросы, связанные с определением понятия "среды" применительно к архитектуре, градостроительству. Освещены принципы формирования среды обитания в целом и предметно-пространственной среды, как непосредственно объекта архитектурно-градостроительной деятельности.

Досліджено наукові праці, що стосуються візуального аналізу топологічних модальностей та субмодальностей життєвих просторів і середовищ. Досліджено кореляції просторово-середовищних візуалізацій та психологічних характеристик соціальних суб'єктів, а також проаналізовано топологічні модальності та субмодальності візуального простору.

Предложен нечеткий подход к оцениванию индекса устойчивости социальной среды и прогнозирование состояния индекса в следующем году посредством нечеткой Марковской модели. Нечеткие методы применены на основе новой базы показателей, позволяющих отражать не только статику, но и динамику развития социальной среды.

Розглянуто сім'ю як одну із найважливіших сфер людського життя, проаналізовано вплив соціуму на процес становлення особистості сім'янина.

За допомогою анкетування досліджено соціальне середовище, у якому знаходяться абітурієнти, що вступають до ВНЗ. Виявлено 8 компонент. Дві з них: "Сімейні традиції в отриманні вищої освіти" та "Багатодітність батьківської сім'ї" - описували середовище, де відбувався розвиток досліджених. Останні шість: "Життєвий досвід", "Вплив гендеру й місця проживання", "Ступінь ризику не виправдати сподівань", "Батьківський вплив", "Когнітивний аспект інтересу до спеціальності", "Емоційний аспект інтересу до спеціальності", - надавали характеристику актуальним вимогам соціуму до досліджених.

Зазначено, що Лейпцизька хартія, прийнята в травні 2007 р., пов'язана значною мірою з міським плануванням, закликала до розгляду економічного розвитку, соціальної рівноваги, громадської безпеки та здорового середовища проживання в просторовому розвитку. Не тільки джерело злочинності, фізичної та економічної деградації суспільного простору, але й страх перед злочинністю заважає активності міським жителям у повсякденному житті. З точки зору впливу просторового рішення, щоб зменшити або запобігти такі дії можуть мати відношення, наприклад, характеристики матеріалу, текстури і кольору, розташування ділянки та її впливу на громадськість, потенційні можливості для безперешкодного здійснення "дії" злочинцем. Прийняті у відповідь на зниження рівня безпеки, просторові зміни повинні покращити умови життя та потенціал соціального контролю. Фіксовану структуру простору, як правило, тяжко виправити, її можна змінити, головним чином шляхом внесення змін в структуру. У випадку житлового простору слід розглядати дещо іншу структуру соціальних норм і використовувати інші методи профілактики.

Розглянуто особливості та різноманітні теоретичні підходи у дослідженні природного та соціального середовища. Наведено визначення поняття "середовище" як природного та соціокультурного оточення. Визначено та розкрито фактори соціалізації та розвитку особистості.

Раскрыты особенности и различные теоретические подходы к исследованию природной и социальной среды. Приведены обозначения "среды" как природного и социально-культурного окружения. Обозначены и раскрыты факторы социализации и развития личности.

The article consideres some features and various theoretical approaches to research of the natural and social environment. Designations of environment as natural and welfare environment are resulted. Factors of socialization and developments of the person are designated and opened.

На теоретико-методологічних засадах конструктивістського підходу розроблено соціологічну концепцію соціального середовища, схильного підтримувати та формувати установки на політичний екстремізм. Суть концепції полягає у визначенні процесів формування установок на політичний екстремізм як результату соціального конструювання альтернативної реальності. Визначено характеристики соціального середовища, яке підтримує установки на політичний екстремізм і є більш уразливим до впливу агентів радикалізації. Виявлено особливу значущість культурних і соціально-психологічних характеристик соціального середовища, схильного до радикалізації, серед яких: соціальний ізоляціонізм, культурний шок, фрустрація, значущість групи та специфічне сприйняття "уявного іншого".

Увагу приділено питанням соціальної екології та здоров'я. Наведено результати соціологічного аналізу життєвого середовища. Розглянуто соціальну структуру суспільства: соціальну нерівність, мобільність, стратифікацію. Подано інформацію про соціологію арбанізму.

Розглянуто життєве середовище людини на мікро-, мезо- та макрорівнях. Увагу приділено процесам і тенденціям змін у сучасному суспільстві. Розкрито інтегративний характер соціальної взаємодії людей та зв'язок професії з життям суспільства.

Досліджено ризики формування та навчання творчої особистості в соціальному середовищі.