На основе использования результатов, полученных в теории организации, теории систем, экономике, синергетике, биологии и социологии предложена авторская концепция сущности процесса возникновения и развития организаций как неотъемлемой части эволюции природы и общественных отношений. Не отрицая роли отдельных индивидов при организации деятельности, предложена идея о природной предопределенности появления отдельных видов организаций с определенной структурой и функциями.

Статтю присвячено аксіологічному аспекту проблеми життя людини в системі суспільних відносин. Роль ціннісних орієнтацій у даному процесі розкрито шляхом звернення до таких феноменів, як оцінка, цінності, система цінностей, вибір та ціннісні орієнтації. Такий підхід забезпечує розуміння проблеми сенсу життя людини.

Висвітлено методологічні засади дослідження маргінальної особистості в соціальній філософії. Розкрито сутність маргінальної особистості та проаналізовано особливості її соціальної частини. Визначено основні частини соціального механізму розвитку маргінальної особистості, описано культурологічний характер процесу її розвитку, етапи маргіналізації українського суспільства та його основних маргінальних груп.

Освещены методологические основы исследования маргинальной личности в социальной философии. Раскрыта сущность маргинальной личности и проанализированы особенности её социальной части. Определены основные части социального механизма развития маргинальной личности, описаны культурологический характер процесса её развития, этапы маргинализации украинского общества и его основных маргинальных групп.

Розглянуто проблеми людського буття з урахуванням конкретно-історичних і соціокультурних обставин реальної української дійсності ХХ ст. Висвітлено місце мрії у бутті, специфіку української національної мрії, особливості втілення соціокультурних мрій в утопічних побудовах. Визначено динаміку взаємодії особистості та нації на шляхах історії, наведено культурно-антропологічну типологію сучасного українського суспільства, а також засадничі риси розвитку національної культури. З використанням філософсько-антропологічної методики проаналізовано тенденції розвитку українського суспільства. Наведено перспективні напрями розвитку сучасної філософської думки.

Досліджено механізм політичної самоідентифікації особистості за умов формування плюралістичного суспільства. Акцентовано увагу на ролі психологічного процесу ідентифікації індивидів із незалежними від держави та конкурентними соціальними утвореннями в життєдіяльності громадянського суспільства. Розроблено й обгрунтовано комплексну модель політичної самоідентифікації та самоідентичності особистості. На підставі аналізу емпіричних даних виявлено домінантні типи ціннісно-ідеологічних ідентичностей у сучасному українському суспільстві.

Исследован механизм политической самоидентификации личности при условии формирования плюралистического общества. Акцентировано внимание на роли психологического процесса идентификации индивидов с независимыми от государства и конкурентными социальными образованиями в жизнедеятельности гражданского общества. Разработана и обоснована комплексная модель политической самоидентификации и самоидентичности личности. На основании анализа эмпирических данных обнаружены доминантные типы ценностно-идеологических идентичностей в современном украинском обществе.

З використанням засобів теоретичного моделювання розкрито циклічність механізму самотворення залежно від інноваційних періодів модульно-розвиваючого метапроцесу, послідовності психомистецьких технологій розвивальної взаємодії, етапів перебігу вчинку, окремої ієрархії соціальних установок та відповідних рівнів самоспричиненої суб'єктності. Доведено, що змістова квінтесенція самотворення Я-концепції полягає у внутрішній синхронізованій зустрічі освоєних особою вітакультурних форм активності та актуалізованих образів суб'єктивної реальності. Значну увагу приділено вивченню виявлених складових - носіїв духовності, принципів та параметрів самоосягнення Я-духовного в експериментально втіленому соціокультурному просторі освітнього закладу.

На основании средств теоретического моделирования раскрыта цикличность механизма самообразования в зависимости от инновационных периодов модульно-развивающего метапроцесса, последовательности психоизобразительных технологий развивающегося взаимодействия, этапов протекания поступка, отдельной иерархии социальных установок и соответствующих уровней самообусловленной субъектности. Доказано, что содержательная квинтессенция самообразования Я-концепции заключается во внутренней синхронизированной встрече освоенных личностью витакультурных форм активности и актуализированных образов субъективной реальности. Значительное внимание уделено изучению выявленных составляющих-носителей духовности, принципов и параметров самопостижения Я-духовного в экспериментально воплощенном социокультурном пространстве образовательного заведения.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*4*122.6 + С5*5*332.1-723.4*122.6

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены антропологические измерения средневековой философии в контексте парадигмальных перемен современного мировоззрения, проблемы современной молодежи в контексте поисков новых ценностных ориентаций в ХХІ ст. Раскрыты метафизические истоки социокультурной динамики. Проанализированы гуманистические ценности эпохи Ренессанса как главные ориентиры мировоззрения Леонардо да Винчи, учение И.Канта как "незавершенный проект модерна" в философской рефлексии немецкого философа Юргена Хабермаса. Рассмотрены вопросы герменевтического изучения беллетристики как средства формирования ценностных ориентиров студенчества. Изложены психологические аспекты формирования творческой личности ХХІ в., описаны особенности процесса диагностирования уровня дезадаптации младших школьников.

На підставі порівняльного аналізу японської та євроамериканської соціокультурних моделей, з урахуванням типологічної спільності культур країн, а також специфічних особливостей розвитку японського етносу наведено японську модель для визначення японської специфіки у взаємопов'язаних аспектах життєдіяльності суспільства, зокрема, світогляді, формах поведінки, міжособистісних стосунках, формах культури та організації суспільства. Розкрито онтологічні засади методологічного релатумізму.

На основе сравнительного анализа японской и евроамериканской социокультурных моделей, с учетом типологической общности культур стран, а также специфических особенностей развития японского этноса приведена японская модель для определения японской специфики во взаимосвязанных аспектах жизнедеятельности общества, в частности, мировоззрении, формах поведения, межличностных отношениях, формах культуры и организации общества. Раскрыты онтологические основы методологического релатумизма.

Висвітлено проблеми життєдіяльності людини (ЖЛ) у соціально-філософському контексті. Розглянуто філософську рефлексію мисленнєвих моделей життя як передумову формування даної проблеми, гуманізацію суспільного капіталу як інтегральний фактор оптимізації розвитку ЖЛ, взаємозв'язок традицій і новаторства як закономірність еволюції ЖЛ. Охарактеризовано докатегорійний період становлення та розвитку змісту поняття "життя". Визначено критерії оптимізації розвитку ЖЛ, розкрито сутність феномену ЖЛ.

Освещены проблемы жизнедеятельности человека (ЖЧ) в социально-философском контексте. Рассмотрены философская рефлексия умственных моделей жизни как предпосылка формирования данной проблемы, гуманизация социального капитала как интегральный фактор оптимизации развития ЖЛ, взаимосвязь традиций и новаторство как закономерность эволюции ЖЧ. Охарактеризован докатегорийный период становления и развития содержания понятия "жизнь". Определены критерии оптимизации развития ЖЧ, раскрыта сущность феномена ЖЧ.

Розглянуто теоретичні засади професійного самовизначення (ПС) особистості, викладено традиційні та інноваційні підходи щодо вирішення даної проблеми. Наведено сучасні інноваційні технології ПС у відповідності з соціальними типами особистості (СТО), запропоновано тестові методики визначення СТО, оцінки його сильних і слабких сторін і вибору виду робіт і професій з очікуваним діловим успіхом.

Рассмотрены теоретические основы профессионального самоопределения (ПС) личности, изложены традиционные и инновационные подходы к решению данной проблемы. Приведены современные инновационные технологии ПС в соответствии с социальными типами личности (СТЛ), предложены тестовые методики определения СТЛ, оценки его сильных и слабых сторон и выбора вида работ и профессий с ожидаемым деловым успехом.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*5*332.1-723.4

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено соціально-філософські та культурологічні аспекти усвідомленого саморозвитку особистості. Розкрито сутність, зміст, основні функції самовиховання та самовдосконалення. Охарактеризовано моделі саморозвитку в певному етнокультурному просторі в різні історичні епохи. Наведено бібліографічний покажчик літературних джерел, опублікованих за останні сто років українською та російською мовами з проблем саморозвитку особистості.

Освещены социально-философские и культурологические аспекты осознанного саморазвития личности. Раскрыты сущность, содержание, основные функции самовоспитания и самоусовершенствования. Охарактеризованы модели саморазвития в определенном этнокультурном пространстве в разные исторические эпохи. Приведен библиографический указатель литературных источников, опубликованных за последние сто лет на украинском и русском языках по проблемам саморазвития личности.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*351 + С5*5*332.1-727

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати соціально-психологічного дослідження проблем політичного вибору особистості, сфери соціально-політичної свідомості та чинників, що зумовлюють її прояви в інтеграційних процесах, які відбуваються у суспільстві. Описано психологічні механізми, які забезпечують включення особистості в процеси соціальної життєдіяльності, громадської участі, соціально-психологічної ідентифікації. Розглянуто особливості інтеграційних процесів в освітньому середовищі, розкрито їх вплив на формування політичної культури. Значну увагу приділено вивченню самоврядування та процесів розвитку громадської активності молоді. Визначено соціально-психологічні ознаки середнього класу як суб'єкта політичного вибору, проаналізовано його вплив на інтеграційні процеси у суспільстві. Наведено дані комплексних емпіричних досліджень щодо застосування мобілізаційних технологій у молодіжних організаціях політичного спрямування.

Освещены результаты социально-психологического исследования проблем политического выбора личности, сферы социально-политического сознания и факторов, определяющих ее проявления в интеграционных процессах, происходящих в обществе. Описаны психологические механизмы, обеспечивающие участие личности в процессах социальной и общественной жизнедеятельности, социально-психологической идентификации. Рассмотрены особенности интеграционных процесов в образовательной среде, раскрыто их влияние на формирование политической культуры. Значительное внимание уделено изучению самоуправления и процессов развития общественной активности молодежи. Определены социально-психологические признаки среднего класса как субъекта политического выбора, проанализировано его влияние на интеграционные процессы в обществе. Приведены данные комплексных эмпирических исследований по применению мобилизационных технологий в молодежных организациях политической направленности.

Процес побудови "образу Я" як компонента соціального світу розглянуто не з позицій протиставлення суб'єкта і об'єкта, а як їх взаємодію в побудові образу світу і власного "образу Я" (теорія соціальної ідентифікації). Зроблено спробу інтерпретувати цей підхід щодо соціально-психологічного дослідження проблем професійної ідентифікації сучасної молоді.

Проаналізовано динаміку ціннісних орієнтацій молоді, виявлено певну ієрархію пріоритетів та сучасні цінності молодого покоління. Виконано порівняльний аналіз сучасних цінностей з цінностями 1960-х та 2000-х років.

Зазначено, що первинна соціалізація максимально визначатиме зміст і спрямованість особистісного розвитку індивіда. Тим більше, що за умов сучасних соціокультурних і парадигмальних трансформацій, плюралізації соціального фундаменту, процесу флуктуаційних змін проблеми формування особистісної ідентичності надзвичайно актуалізуються.

У контексті традиційної парадигми природного та міграційного рухів та інноваційного підходу проведено комплексний аналіз процесу відтворення населення з урахуванням оцінки стратегій реалізації життєвого потенціалу різними соціальними групами. У соціологічному аспекті уточнено зміст поняття "відтворення населення", розглянутого як функціональну цілісність соціальної системи. Здійснено класифікацію сучасних теоретико-методологічних положень щодо вивчення взаємозв'язку суспільного розвитку та відтворення населення. Акцентовано увагу на факторах макросередовищного та інституційного впливу та основних принципах конструювання соціальної реальності. Розглянуто закономірності відтворення населення та показано обумовленість вибору стратегії реалізації життєвого потенціалу соціальних суб'єктів. Встановлено особливості впливу ціннісно-нормативних конструктів та ідентифікаційних практик, інтегрованих у стратегії реалізації життєвого потенціалу як латентних механізмів відтворення населення. Розроблено систему показників та індикаторів, які характеризують соціальні аспекти процесу відтворення населення в об'єктивному та суб'єктивному вимірах. Запропоновано показники реалізації соціально-економічного, соціально-політичного, соціально-культурного та демографічного потенціалів, а також комунікації та інтеграції. Обгрунтовано тезу про зв'язок стратегій реалізації життєвого потенціалу та динаміки регіональних відтворних систем. Досліджено зміни транснаціональних макрорегіональних структур та показано зв'язок трансформації загальнонаціональних державних інтересів та

Досліджено динаміку ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової служби. Визначено концептуальний підхід до вивчення впливу військового середовища на ціннісно-нормативну систему особистості під час проходження строкової військової служби. Розвинуто систему поглядів щодо її структури та динаміки стосовно типової особистості військовослужбовця строкової служби. Висвітлено соціологічну теорію ідентифікації за умов трансформації даної системи під час зміни соціокультурного середовища. Встановлено основні типи реакції на військово-професійну субкультуру та її представників з боку військовослужбовців строкової служби.