Представлено інформацію про те, як діяти в екстремальних ситуаціях природних екосистем та екосистем, створених у біосфері людиною (урбаекосистем, агробіоценозів). Містяться дані про екологічно небезпечні забруднення урба- та агроекосистем (мутагени, канцерогени, гонадотропи, тератогени, ембріотропи), які, надходячи до організму людини, мають здатність спричинювати кумулятивні шкідливі ефекти не одразу, а через певні проміжки часу.

Розглянуто основні теоретичні та практичні питання екології та соціоекології з залученням найновіших матеріалів. Висвітлено сучасний стан довкілля в Україні, проаналізовано причини та наслідки розвитку негативних екологічних ситуацій. Розкрито методологічні засади та проаналізовано співвідношення - екології та соціоекології, основні напрями та джерела сталого розвитку.

Висвітлено актуальні екологічні проблеми практичної діяльності людини та її здоров'я. Описано основні принципи та форми деградації життєвого середовища людини. Проаналізовано теоретичні основи функціонування системи "природа - суспільство", антропогенний вплив на природу в сучасному світі і стан здоров'я людей. Розглянуто економічні аспекти філософії, культури, моралі, освіти і виховання, бізнесу та ринку, а також правові аспекти взаємодії суспільства та природи.

Освещены актуальные экологические проблемы практической деятельности человека и его здоровья. Описаны основные принципы и формы деградации жизненной среды человека. Проанализированы теоретические основы функционирования системы "природа - общество", антропогенное влияние на природу в современном мире и состояние здоровья людей. Рассмотрены экономические аспекты философии, культуры, морали, образования и воспитания, бизнеса и рынка, а также правовые аспекты взаимодействия общества и природы.

Висвітлено історію формування, теоретичні основи соціології довкілля, методологічні складнощі соціологічного вивчення екологічних проблем і наявний арсенал методів такого вивчення. Увагу приділено предмету соціології довкілля, його особливостям і динамічним змінам у сучасному суспільстві. Надано відомості про соціологічні дослідження деяких екологічних проблем, серед яких - екологія міста, екологічні ризики та катастрофи, глобальні екологічні проблеми. Вміщено матеріал про агентів, структури та процеси економічного реформування суспільства. Розглянуто соціологію екологічної політики, представлену соціальним змістом політичної доктрини "сталого розвитку" й екологічною модернізацією.

Описано найважливіші процеси взаємодії людського суспільства. Розглянуто основи соціальної екології, історію становлення цієї галузі знань. Висвітлено концепцію природознавчого космізму. Проаналізовано глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення, зокрема проблеми охорони флори та фауни, атмосфери від забруднення. Досліджено соціально-екологічні проблеми гідросфери та літосфери, показано вплив діяльності суспільства на них. Розглянуто етичні засади ставлення людини до природи, питання релігії та соціоекології. Показано роль інформації у вирішенні проблем взаємодії суспільства та природи. Розкрито міжнародні аспекти взаємодії суспільства та природи.

Викладено навчальний та методичний матеріал, що забезпечує екологізацію змісту дисциплін соціально-гуманітарного циклу, підготовку фахівця з вищою освітою, а саме: з історії української культури, культурології, історії мистецтва та архітектури, соціології, релігієзнавства, української мови (за професійним спрямуванням). Висвітлено проблему збереження довкілля та культурної спадщини українського народу, необхідності формування екологічної культури людини та соціуму як важливого чинника забезпечення сталого розвитку українського суспільства. Підкреслено, що з врахуванням міждисциплінарних зв'язків подано проблеми збереження та примноження культурної та природної спадщини України. Розглянуто проблеми соціології довкілля. Описано екологічну парадигму розвитку економічної теорії у контексті посилення екологізації економіки. Висвітлено методику розроблення екологічного законодавства.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади соціальної екології, історію становлення та суспільну необхідність її формування, а також основні напрями та джерела сталого розвитку. Проаналізовано проблеми взаємодії суспільства та природи, причини виникнення сучасної глобальної екологічної кризи, запропоновано стратегічні напрями й засоби її подолання.

Висвітлено питання загальної екології та безпеки життєдіяльності людини. Розкрито проблеми екологічної свідомості та культури. Розглянуто екологічне харчування як основу здорового способу життя. Висвітлено особливості фітоергономіки людини. Подано інформацію про екологічні особливості житла, генно-модифіковані організми, електромагнітні випромінювання. Охарактеризовано шляхи запобігання таким шкідливим звичкам, як алкоголізм, наркоманія, куріння.

Розглянуто сутність екології людини як науки, викладено сучасну теорію розуміння феномена людини з екологічних, біологічних, соціальних і філософських позицій. Визначено нові підходи боротьби з хворобами й шляхи оздоровлення та можливості адаптації людини до стресогенних чинників, описано еколого-демографічний стан людства і особливості формування етносу. Висвітлено важливі питання проблем екологічної безпеки людства в умовах сучасної екологічної кризи. Окреслено етапи взаємодії людини і природи, методи досліджень екології людини. Подано інформацію стосовно сучасної теорії про походження людини, філософське і природничо-наукове бачення людини. Репрезентовано людину як основу пізнання її взаємодії з навколишнім середовищем, розкрито сутність біопсихосоціального феномену людини. Увагу приділено вченню Вернадського В. І. і Тейяр де Шардена про ноосферу, філософським і антропософським поглядам про феномен людини. Охарактеризовано людину як індивід, особистість і соціальну істоту.