Виявлено та проаналізовано соціально-економічні, медичні, нормативні та кримінологічні фактори які впливали на криміналізацію діянь у сфері трансплантації органів або тканин людини.

Выявлены и проанализированы социально-экономические, медицинские, нормативные и криминологические факторы, которые влияли на криминализацию действий в сфере трансплантации органов или тканей человека.

Are revealed and analyzed social and economic, medical, normative and criminology factors which influenced on criminology actions in sphere of transplantation of bodies or fabrics of the person.

Розкрито зміст державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров'я. Висвітлено шляхи забезпечення їх ефективного використання та перспективи застосування в системі соціального захисту населення. Узагальнено та викладено сучасні міжнародні вимоги до державних стандартів надання медичної допомоги. Запропоновано шляхи вдосконалення структурно-функціональної організації органів влади щодо здійснення управління стандартизацією в даній галузі.

Раскрыто содержание государственных социальных стандартов в сфере охраны здоровья. Освещены пути обеспечения их эффективного использования и перспективы применения в системе социальной защиты населения. Обобщены и изложены современные международные требования к государственным стандартам оказания медицинской помощи. Предложены пути усовершенствования структурно-функциональной организации органов власти по осуществлению управления стандартизацией в данной отрасли.

Розкрито зміст, структуру та функції соціального страхування. Висвітлено особливості фінансової діяльності фондів соціального страхування на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, на випадок тимчасової втрати працездатності, медичного страхування та пенсійного фонду України. Наведено інформацію про види матеріального забезпечення, послуги, порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам.

Раскрыты содержание, структура и функции социального страхования. Освещены особенности финансовой деятельности фондов социального страхования в случае безработицы, от нещасных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, в случае временной потери трудоспособности, медицинского страхования и пенсионного фонда Украины. Приведена информация о видах материального обеспечения, услугах, порядке назначения и осуществления страховых выплат застрахованным лицам.

Виявлено соціальні передумови та механізми сучасних форм нерівності людей у можливості збереження та підтримання здоров'я, а також у доступі до лікувальних послуг. Проведено порівняльний аналіз становища хворих у промислово розвинутих країнах та сучасному українському суспільстві, досліджено можливості та перепони у разі переходу української медицин на ринкові засади. Визначено рівень задоволення працівників великих промислових підприємств медичним обслуговуванням, розглянуто ставлення робітників цих підприємств до можливої трансформації існуючої системи медичного обслуговування.

Розкрито сучасні погляди на психічні розлади в похилому віці (ПВ). Висвітлено організаційні аспекти надання медико-соціальної допомоги людям ПВ з вадами психічного здоров'я. Проаналізовано демографічні зміни в сучасному суспільстві. Розглянуто психологічні особливості людей ПВ, а також загальні принципи їх лікування та реабілітації. Подано інформацію про класифікацію деменцій ПВ, патогенез і фактори ризику хвороби Альцгеймера, діагностичні критерії судинної деменції, генез післяінсультної депресії, параноїдні стани у людей ПВ. Наведено концептуальну модель організації психіатричної допомоги за умов старіння населення України та реформування медичної галузі.

Визначено основні проблеми в організації медико-соціальної допомоги пенсіонерам Міністерства оборони (МО) України, що стало підгрунтям для розробки й обгрунтування комплексу заходів з удосконалення системи лікувально-профілактичного забезпечення. Розроблено Положення щодо порядку проведення диспансеризації МО України, базовим принципом якого є проведення щорічних медичних обстежень, розподіл пенсіонерів на групи здоров'я за наявними хронічними захворюваннями, ступенем рухової активності, здатності до самообслуговування та потреби в медико-соціальній допомозі.

Обгрунтовано систему профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини на принципах системності та функціональної єдності. Розроблено систему визначення основних концептуальних підходів до удосконалення системи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини (ППМД). В основу покладено чотирьохкомпонентний підхід ефективності ППМД, рекомендований ВООЗ Ч профілактика ВІЛ серед жінок, профілактика небажаної вагітності, профілактика передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини, лікування та соціальна підтримка. Міжсекторальність медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим вагітним та їх народженим дітям на всіх рівнях забезпечується введенням до системи нових елементів з наданням їм нових додаткових функцій, а також впровадженням нових організаційних і медичних технологій.

Розроблено концепцію інституціоналізації медичного страхування, впровадження якої сприяє удосконаленню виробничої медицини. Охарактеризовано інституційний профіль і проаналізовано загальні засади функціонування галузі медицини у сучасному суспільстві у контексті спеціальних і галузевих соціологій, визначено місце у ній виробничої медицини. Розглянуто існуючі в українському суспільстві соціально-економічні та психологічні передумови реформування (модернізації) медичної галузі шляхом впровадження страхової медицини. Визначено чинники, що об'єктивно обумовлюють потребу працюючого населення у медичному страхуванні, а також фактори, що перешкоджають його успішній інституціоналізації, зокрема, за умов удосконалення виробничої медицини. Проаналізовано сучасні концептуальні підходи щодо формування дієвого механізму страхової медицини, зокрема, на промислових підприємствах, у системі соціального захисту населення України. Запропоновано підходи щодо формування у персоналу підприємств позитивного ставлення до страхової медицини як до важливої складової їх соціального захисту. Наведено рекомендації щодо удосконалення виробничої медицини за рахунок впровадження системи медичного страхування.

Висвітлено основні методи соціальної медицини (СМ), розкрито їх практичне значення в діяльності лікаря, служб охорони здоров'я. Описано епідеміологічні методи СМ, види епідеміологічних досліджень, особливості їх практичної реалізації. Викладено основи епідеміології інфекційних захворювань, що поширені в Україні, зокрема, респіраторні, кишкові, кров'яні інфекції, зоонози, хвороби зовнішніх покриттів. Проаналізовано стан здоров'я населення в Україні та закордонних країнах, проблеми його вивчення та збереження. Наведено результати відомих історичних та сучасних епідеміологічних спостережень. Визначено фактори ризику, особливості та світовий досвід контролю інфекційних та неінфекційних захворювань: ішемічної та ревматичної хвороби серця, гіпертонії, інсульту, злоякісних новоутворень, цукрового діабету, ожиріння.

Освещены основные методы социальной медицины (СМ), раскрыто их практическое значение в деятельности врача, служб охраны здоровья. Описаны эпидемиологические методы СМ, виды эпидемиологических исследований, особенности их практической реализации. Изложены основы эпидемиологии инфекционных заболеваний, распространенных в Украине, в частности, респираторные, кишечные, кровяные инфекции, зоонозы, болезни внешних покрытий. Проанализированы состояние здоровья населения в Украине и зарубежных странах, проблемы его изучения и сохранения. Приведены результаты известных исторических и современных эпидемиологических наблюдений. Определены факторы риска, особенности и мировой опыт контроля инфекционных и неинфекционных заболеваний: ишемической и ревматической болезни сердца, гипертонии, инсульта, злокачественных новообразований, сахарного диабета, ожирения.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи оптимізації роботи відділення медико-соціальної реабілітації територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів (ТЦСОП) з урахуванням існуючих потреб населення похилого віку. Досліджено потреби та захворюваність пацієнтів ТЦСОП, структуру, ресурсне забезпечення та діяльність відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП. Встановлено факт реального незадоволення потреб у медико-соціальній реабілітації. Доведено необхідність співпраці та розроблено механізми взаємозв'язків персоналу відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП з сімейними лікарями амбулаторій загальної практики сімейної медицини. В результаті даної співпраці створено Київський геріатричний волонтерський інформаційний центр, основними функціями якого є інформування громадян похилого віку про можливість одержання медичних, соціальних і побутових послуг у Києві, впровадження серед населення принципів здорового способу життя й активного довголіття. Розроблено функціонально-структурну модель відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП, окремі елементи якої запроваджено у практику. Показано соціальну, медичну й економічну ефективність такої моделі.

Розглянуто зміст, структуру та функції соціального страхування. Висвітлено засади фінансової діяльності фондів соціального страхування на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Розкрито особливості формування та використання фінансових ресурсів даних фондів. Увагу приділено проблемам медичного страхування та пенсійного забезпечення в Україні.

Висвітлено досвід державного регулювання медико-соціальних проблем інвалідів у зарубіжних країнах; проаналізовано основні механізми вдосконалення державно-управлінської діяльності з організації медичної та соціальної реабілітації інвалідів в Україні.

Проаналізовано складові функціональності інституту сімейної медицини. За результатами опитування населення з'ясовано, що легітимації інституту сімейної медицини не відбулося. Методом кейс-стаді дослідження визначено структурні чинники дієвості сімейної медицини у м. Комсомольськ, де відбулась успішна інституціоналізація приватної сімейної медицини. За результатами експертних інтерв'ю з сімейними лікарями виявлено відмінне і спільне інституту сімейної медицини в Україні та Польщі, основні проблеми інституціоналізації сімейної медицини в Україні, а також структурні чинники дієвості цього інституту, серед яких виокремлено: організаційні, нормативно-правові, фінансово-економічні, морально-етичні. У роботі використано офіційні статистичні матеріали.

Приведен анализ отечественных учебников для студентов высших медицинских (фармацевтических) учебных заведений относительно освещения понятия "социальная ответственность в фармации".

Мета роботи - розробити та представити функціонально-організаційну систему подолання стигми та дискримінації по відношенню до людей, що живуть з ВІЛ. Інформаційною базою дослідження виступили дані досвіду країн світу в подоланні стигми та дискримінації по відношенню до людей, що живуть з ВІЛ. при виконанні роботи використано такі методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, описового моделювання. Методичною основою дослідження став системний підхід. Розроблена та запропонована комплексна міжсекторальна система зменшення та подолання стигми та дискримінації по відношенню до людей, що живуть з ВІЛ. Система носить державний характер і в своїй діяльності за рівнями управління поділяється на національний, регіональний та місцевий. Стратегічні напрями діяльності, об'єкти, суб'єкти та методи впливу, необхідні ресурси та індикатори моніторингу і оцінки залежать від рівня управління. Висновки: для досягнення позитивних результатів в подоланні стигми та дискримінації по відношенню до людей, що живуть з ВІЛ, необхідні зусилля та ресурси всіх секторів - державного та приватного. У населення країни необхідно сформувати таке відношення до людей, що живуть з ВІЛ та нас оточують, якого вони хотіли б до себе у разі появи особистих проблем.

Упродовж останніх десятиліть триває розширення предметного поля соціології. Одним із таких піонерських та водночас практично орієнтованих напрямів є соціологічна еволюація функціонування системи охорони здоров'я. За умов реформування цієї системи особливого значення набуває сприйняття відповідних управлінських інновацій населенням. Відповідна трансформація політико-управлінських підходів до регулювання сфери охорони здоров'я й фармацевтичного сектору відбувається сьогодні в українському суспільстві. Предметне поле соціологічної евалюації функціонування фармацевтичної діяльності охоплює таке коло питань, як дослідження поінформованості громадян про спосіб організації забезпечення населення лікарськими засобами; виявлення чинників вибору лікарських засобів та впливу механізмів надання фармацевтичних послуг на поведінку споживачів лікарських засобів; оцінка ефективності заходів із реформування фармацевтичного сектору особами й групами, які причетні до цих процесів; з'ясування ступеня задоволеності споживачів лікарських засобів якістю, ціною лікарських препаратів, рівнем фармацевтичних послуг та ін.

Розглянуто соціокультурні чинники споживання лікарських засобів, які стосуються пацієнта та медпрацівника. Проаналізовано релевантний науковий дискурс і досвід емпіричних досліджень, здійснених, зокрема, із використання інструментарію дослідження цінностей Р. Інглегарт, Г. Хофстеде, Ш. Шварц, Г. Айзенка й ін. На підставі вторинного аналізу баз даних дослідження "Eurobarometer" розкрито особливості споживання лікарських засобів населенням країн ЄС та України. З'ясовано, що існують значимі кореляції поміж соціально-економічними, інституційними й соціокультурними показниками, що характеризують якість життя в досліджених суспільствах і практиками (не)належного споживання лікарських засобів. Виявлені результати вказують на соціальну (соціокультурну, інституційну та економічну) укоріненість практик споживання лікарських засобів. Доведено, що найбільш адекватною теоретико-методологічною "рамкою" для пояснення виявлених результатів є неоінституціоналізм, який звертає увагу дослідників на соціальні передумови успішності управлінських інновацій. У процесі реформування сектору охорони здоров'я та інституту фармації, зокрема в сучасному українському суспільстві, зростає актуальність такого дослідження потенціалу заходів із реформування й труднощів на їхньому шляху.

Розглянуто роль системного підходу як методологічної основи дослідження механізмів функціонування публічної політики у сфері протидії стигмі та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД. Показано, що використання системного підходу в процесі досліджень надає змогу розглядати публічну політику у сфері протидії стигматизації та дискримінації ВІЛ-інфікованих як цілісний системний об'єкт з певними властивостями, що складається з багатьох елементів. При цьому складовими елементами цієї системи виступають інструменти публічної політики, стигма та дискримінація, ВІЛ-інфіковані, засоби реалізації протидії стигматизації і дискримінації. Встановлено взаємовідношення та підпорядкованість цих складових елементів. Доведено, що використання системного підходу є необхідною умовою і ключовою ланкою публічної політики при проведенні досліджень щодо з'ясування механізмів функціонування публічної політики у сфері протидії стигматизації та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД.

Розглянуто теоретичні основи досліджень феноменів способу життя та стилю життя. Здійснено ретроспективний аналіз підходів до їх трактування. Показано, що основними маркерами способу життя є види життєдіяльності й способи їх реалізації, що нормуються соціально-політичними, культурними або соціально-економічними конструкціями в суспільстві. Продемонстровано, що спосіб життя відбиває соціально типові практики. Стиль життя є більш індивідуалізованим феноменом, який має особливі прояви в повсякденному житті та вбудовується в соціальний простір кожним індивідом або групою. На основі різноманітних визначень цих понять здійснено їх порівняння. Розглянуто можливості використання зазначених категорій для аналізу феномену індивідуального здоров'я. На основі врахування його особливостей зроблено висновок про превалювання застосування поняття іздоровий спосіб життяі над терміном "здоровий стиль життя". Підкреслено, що їх розмежування може здійснюватися залежно від концепції дослідження з урахуванням континуумів "норма-варіативність", "соціальне-індивідуальне".