Виявлено соціальні передумови та механізми сучасних форм нерівності людей у можливості збереження та підтримання здоров'я, а також у доступі до лікувальних послуг. Проведено порівняльний аналіз становища хворих у промислово розвинутих країнах та сучасному українському суспільстві, досліджено можливості та перепони у разі переходу української медицин на ринкові засади. Визначено рівень задоволення працівників великих промислових підприємств медичним обслуговуванням, розглянуто ставлення робітників цих підприємств до можливої трансформації існуючої системи медичного обслуговування.

Розкрито сучасні погляди на психічні розлади в похилому віці (ПВ). Висвітлено організаційні аспекти надання медико-соціальної допомоги людям ПВ з вадами психічного здоров'я. Проаналізовано демографічні зміни в сучасному суспільстві. Розглянуто психологічні особливості людей ПВ, а також загальні принципи їх лікування та реабілітації. Подано інформацію про класифікацію деменцій ПВ, патогенез і фактори ризику хвороби Альцгеймера, діагностичні критерії судинної деменції, генез післяінсультної депресії, параноїдні стани у людей ПВ. Наведено концептуальну модель організації психіатричної допомоги за умов старіння населення України та реформування медичної галузі.

Визначено основні проблеми в організації медико-соціальної допомоги пенсіонерам Міністерства оборони (МО) України, що стало підгрунтям для розробки й обгрунтування комплексу заходів з удосконалення системи лікувально-профілактичного забезпечення. Розроблено Положення щодо порядку проведення диспансеризації МО України, базовим принципом якого є проведення щорічних медичних обстежень, розподіл пенсіонерів на групи здоров'я за наявними хронічними захворюваннями, ступенем рухової активності, здатності до самообслуговування та потреби в медико-соціальній допомозі.

Обгрунтовано систему профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини на принципах системності та функціональної єдності. Розроблено систему визначення основних концептуальних підходів до удосконалення системи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини (ППМД). В основу покладено чотирьохкомпонентний підхід ефективності ППМД, рекомендований ВООЗ Ч профілактика ВІЛ серед жінок, профілактика небажаної вагітності, профілактика передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини, лікування та соціальна підтримка. Міжсекторальність медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим вагітним та їх народженим дітям на всіх рівнях забезпечується введенням до системи нових елементів з наданням їм нових додаткових функцій, а також впровадженням нових організаційних і медичних технологій.

Висвітлено основні методи соціальної медицини (СМ), розкрито їх практичне значення в діяльності лікаря, служб охорони здоров'я. Описано епідеміологічні методи СМ, види епідеміологічних досліджень, особливості їх практичної реалізації. Викладено основи епідеміології інфекційних захворювань, що поширені в Україні, зокрема, респіраторні, кишкові, кров'яні інфекції, зоонози, хвороби зовнішніх покриттів. Проаналізовано стан здоров'я населення в Україні та закордонних країнах, проблеми його вивчення та збереження. Наведено результати відомих історичних та сучасних епідеміологічних спостережень. Визначено фактори ризику, особливості та світовий досвід контролю інфекційних та неінфекційних захворювань: ішемічної та ревматичної хвороби серця, гіпертонії, інсульту, злоякісних новоутворень, цукрового діабету, ожиріння.

Освещены основные методы социальной медицины (СМ), раскрыто их практическое значение в деятельности врача, служб охраны здоровья. Описаны эпидемиологические методы СМ, виды эпидемиологических исследований, особенности их практической реализации. Изложены основы эпидемиологии инфекционных заболеваний, распространенных в Украине, в частности, респираторные, кишечные, кровяные инфекции, зоонозы, болезни внешних покрытий. Проанализированы состояние здоровья населения в Украине и зарубежных странах, проблемы его изучения и сохранения. Приведены результаты известных исторических и современных эпидемиологических наблюдений. Определены факторы риска, особенности и мировой опыт контроля инфекционных и неинфекционных заболеваний: ишемической и ревматической болезни сердца, гипертонии, инсульта, злокачественных новообразований, сахарного диабета, ожирения.

Обгрунтовано шляхи оптимізації роботи відділення медико-соціальної реабілітації територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів (ТЦСОП) з урахуванням існуючих потреб населення похилого віку. Досліджено потреби та захворюваність пацієнтів ТЦСОП, структуру, ресурсне забезпечення та діяльність відділень медико-соціальної реабілітації ТЦСОП. Встановлено факт реального незадоволення потреб у медико-соціальній реабілітації. Доведено необхідність співпраці та розроблено механізми взаємозв'язків персоналу відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП з сімейними лікарями амбулаторій загальної практики сімейної медицини. В результаті даної співпраці створено Київський геріатричний волонтерський інформаційний центр, основними функціями якого є інформування громадян похилого віку про можливість одержання медичних, соціальних і побутових послуг у Києві, впровадження серед населення принципів здорового способу життя й активного довголіття. Розроблено функціонально-структурну модель відділення медико-соціальної реабілітації ТЦСОП, окремі елементи якої запроваджено у практику. Показано соціальну, медичну й економічну ефективність такої моделі.

Висвітлено досвід державного регулювання медико-соціальних проблем інвалідів у зарубіжних країнах; проаналізовано основні механізми вдосконалення державно-управлінської діяльності з організації медичної та соціальної реабілітації інвалідів в Україні.

Мета роботи - визначення причин неефективності чинних демонстраційних формальних правил, що регулюють діяльність у сфері охорони здоров'я, та причин сталості відповідних формальних правил. Показано, що основними причинами негативної динаміки ефективності формальних правил у сфері охорони здоров'я є: тиск з боку окремих зацікавлених груп, маніпулювання суспільними настроями та поширення в даній сфері малоефективних демонстраційних формальних правил. На відміну від демонстраційних формальних правил, що спостерігаються в інших сферах економічного та суспільного життя, демонстраційні формальні правила у сфері охорони здоров'я характеризуються не лише цільовою, але також і значною трансакційною неефективністю. Доведено, що численні демонстраційні формальні правила здатні не лише зменшити ефективність медичної системи та уповільнити темпи інституційних реформ у сфері охорони здоров'я, але й створити умови, що несуть пряму загрозу життю та здоров'ю людини. Показано, що, незважаючи на симетричність витрат, пов'язаних зі зміною демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров'я, відповідні демонстраційні формальні правила можуть зберігатися протягом тривалого часу. Динаміка неефективних демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров'я визначається відсутністю запиту з боку суспільства на подальші інституційні реформи у сфері охорони здоров'я. Останнє обумовлено низьким рівнем загальної освіченості населення, що не дозволяє суспільству оцінити цільову та трансакційну неефективність демонстраційних формальних правил, а також незначним рівнем додаткових трансакційних витрат бюрократичних процедур кожного окремого демонстраційного формального правила. Запропоновано заходи щодо попередження поширення малоефективних демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров'я.