Центральна проблема статті - перспективи, можливі канали та агенти просування протипандемічних заходів у "ковідний" період. Представлено дослідження колективної свідомості медичних працівників Харківської області щодо оцінок засобів і перспектив боротьби проти пандемії КОВіД-19. Вирішується дослідницьке питання про потенціал специфічних груп як агентів соціального просування вакцинації та інших протипандемічних інструментів; мета статті - охарактеризувати цей потенціал стосовно медичних працівників як особливої групи. Для досягнення мети проведено масове анкетування (n = 797) лікарів та молодшого медичного персоналу. Оцінку перспектив вакцинації здійснювали за допомогою побічного індикатора - оцінки готовності до вакцинації найближчого оточення. Результати дослідження свідчать про те, що близько половини медичних працівників (із вищою освітою, включені до "ковідної" тематики інформаційного простору, упевнені в необхідності масової вакцинації) можуть становити агентне ядро, яке можна задіювати задля інформаційного просування вакцинації й інших протипандемічних заходів.