На підставі наукового аналізу філософських, соціологічних, культурологічних джерел, а також методичного узагальнення педагогічного досвіду організації дозвілля визначено теоретичні підходи до педагогічного аспекту дослідження діяльності дітей та молоді української діаспори (УД). Розглянуто специфіку організації дозвілля даної категорії населення за умов інокультурного середовища, показано роль культурно-дозвіллєвої діяльності у справі їх прилучення до національної культури. Проаналізовано сутність дозвілля як органічної складової культурного життя УД на різних рівнях теоретичного узагальнення. Розроблено варіативну педагогічну модель організації дозвілля дітей та молоді УД, а також технологію побудови відповідних культурно-дозвіллєвих програм.