Проанализированы теоретико-методологические основы социологических исследований. Определены базовые принципы основных направлений социологии, а также нормативная и интерпретативная парадигмы современных социологических теорий. Разработана методологическая программа проведения социологического исследования и рассмотрены вопросы формулировки гипотез. Охарактеризованы основные методы проведения социологических исследований, определены их возможности, характерные особенности, виды, преимущества, область применения и способы реализации.

Висвітлено роль і місце емпіричного дослідження (ЕД) у соціологічному аналізі. Визначено типи ЕД, наведено технологічну схему підготовки проекту, вибірки та програми. Проаналізовано особливості оформлення анкети та процесу її підготовки. Розкрито зміст понять вибірки, якісних показників інформації. Увагу приділено переходу від об'єкта дослідження до одиниць спостереження (опитування).

Освещены роль и место эмпирического исследования (ЭИ) в социологическом анализе. Определены типы ЭИ, приведена технологическая схема подготовки проекта, выборки и программы. Проанализированы особенности оформления анкеты и процесса ее подготовки. Раскрыто содержание понятия выборки, качественных показателей информации. Внимание уделено переходу от объекта исследования до единиц наблюдения (опроса).

Проаналізовано основні проблеми щодо реалізації працівниками ОВД передбачених законодавством прав, свобод і соціальних гарантій, досліджено їх взаємозв'язок з ефективністю та якістю виконання службових обов'язків і дотриманням прав людини у професійній діяльності. З'ясовано причини виникнення у працівників ОВС відчуття власної соціальної незахищеності, розкрито її вплив на професійну діяльність, зокрема, поширення фізичного та психічного насильства в правоохоронних структурах і формування довіри до держави. Розроблено типологію працівників ОВС за ставленням до своєї організації. Обгрунтовано пропозиції щодо оптимізації управління ОВС з метою покращання ситуації з дотримання прав, свобод і соціальних гарантій працівників міліції.

Проанализированы основные проблемы реализации работниками ОВД предусмотренных законодательством прав, свобод и социальных гарантий, исследована их взаимосвязь с эффективностью и качеством выполнения служебных обязанностей и придерживанием прав человека в профессиональной деятельности. Установлены причины возникновения у работников ОВД чувства собственной социальной незащищенности, раскрыто ее влияние на профессиональную деятельность, в частности, распространение физического и психического насилия в правоохранительных структурах и формирование доверия к государству. Разработана типология работников ОВД по критерию отношения к собственной организации. Обоснованы рекомендации по оптимизации управления ОВД с целью улучшения ситуации по реализации прав, свобод и социальных гарантий работников милиции.

Запропоновано пояснення явища, як еротетична логіка обумовлює валідну соціологічну інформацію, що одержується шляхом реалізації процедури типу "запитання - відповідь". На базі цього, а також з використанням евристичного потенціалу зазначеної логіки висвітлено бачення логічної природи запитання з урахуванням його нерозривного взаємозв'язку з відповіддю та концепцію запитання. Формалізовано типи помилок формулювання запитання та наведено типологію можливих помилок, виокремлено їх чотири типи. Ряд способів валідизації - граматико-стилістичний аналіз, когнітивний аналіз, логічний аналіз, контент-аналіз з подальшою побудовою матриці випадковостей, методу зіставлення паралельних рядів, аналіз величини невідповіді, аналіз послідовності запитань - апробовані для двох опитувальників.

Розкрито сутність різних видів валідності та запропоновано концепцію теоретичної валідності та відповідних зміщень даних у соціологічному дослідженні. Увагу приділено поняттям "концепт" і "конструкт", ролі теоретичної валідності в інтеграції якісного та кількісного підходів у соціологічному дослідженні, різним рівням теоретичної валідизації, лонгитюдному дослідницькому дизайну. Сформульовано принципи теоретичної валідизації, розглянуто й апробовано її дослідницькі стратегії (узгодження концептів, "обгрунтована теорія", кейс-стаді). Розглянуто особливості теоретичної валідизації вимірювальних шкал.

Розглянуто основні положення теорії соціальних репрезентацій і сфери їх застосування. Наведено приклади досліджень феноменів медіа-комунікації, економічної психології, міжетнічних відносин за допомогою теорії соціальних репрезентацій. Наведено підстави доцільності поєднання підходів теорії соціальних репрезентацій і теорії соціальної ідентичності.

Рассмотрены сущность, структура и функции методологии социального познания, методология синергетики и постмодернизма. Дана общая характеристика социологического исследования и его программы. Освещены классические методы социологического исследования. Изложены сведения об опросных и неклассических методах социологии. Внимание уделено вопросам обработки и анализа социологической информации.

Увагу приділено державним і недержавним інструментам соціальної адаптації та інтеграції іммігрантів у приймаючому суспільстві Португалії (2010 - 2015 рр.). Досліджено історію Білоруської Народної Республіки в роки Жовтневої революції 1917 - 1922 рр. Розкрито проблеми формування показників визначення передреволюційного стану суспільства. наведено теоретичні засади профілактики адиктивної поведінки серед підлітків за умов загальноосвітньої середньої школи. Розглянуто сучасні проблеми боротьби з антисемітизмом у Великій Британії. Висвітлено індійсько-саудівські відносини на сучасному етапі.

Стисло викладено теоретичні основи вивчення причинності в соціології. Розглянуто поняття, історичний розвиток та основні етапи вивчення причинності. Акцентовано на єдності причинних дій та метапричинних впливів. Надано аналіз причин мотивації електорального вибору. Значну увагу приділено причині як найважливішому елементу системи детермінуючих факторів. Подано тлумачення біологічного, технологічного детермінізу, а також географічного як фактора причинності в соціології. Акцентовано на економічних детермінантах соціальних явищ і процесів.

Досліджено окремі проблемні питання використання методу контент-аналізу. Обгрунтовано потребу оновлення основних вимог до контент-аналізу в контексті забезпечення валідності його результатів. Зроблено висновок, що застосування в контент-аналізі якісних складових і його модифікація на цій основі надасть дослідникам можливість вирішувати зовсім нові, складніші завдання, розширити проблемне поле досліджень, одержувати більш глибокі висновки стосовно природи досліджуваних явищ.

Рассмотрены главные принципы теоретической валидизации в социологическом исследовании. К ним отнесены: комплексность, единство качественного и количественного подходов, социально-культурная релевантность, концептуальная представительность и значимость, операционализируемость, междисциплинарность, социально-пространственная и темпоральная упорядоченность, прогностичность. Поскольку тема является новой для отечественной социологии проанализированы подходы к определению теоретической валидности в зарубежной социологии, виды и уровни теоретической валидизации. В контексте проблемы социологического прогнозирования внимание уделено особенностям формулировки социологических законов. При этом акцент сделан на исторической социологии.

Розглянуто особливості та перспективи застосування проективних методів у соціології з урахуванням можливостей забезпечення їх надійності та валідності. Проаналізовано досвід використання цих методів для вирішення різних дослідницьких завдань, виявлено їх переваги та недоліки. Окреслено дискусію про якість інформації та запропоновано авторську схему для встановлення надійності та валідності методу проективного малюнку та незакінчених речень залежно від етапу дослідження. На основі інтерпретативного аналізу завершення речень і виконання малюнків, а також методичного експерименту з кодуванням текстів і зображень, доведено ефективність застосування проективних методів для вивчення образу простору.

Надано головні характеристики якості соціологічного вимірювання та загальну логіку їх перевірки. Виявлено принципову методологічну відмінність між вимірювальними шкалами та індексами. Надійність концептуалізована як відтворюваність вимірювання. Валідність розглянуто в її теоретичній та емпіричній складових. Достовірність інтерпретується як можливість та (або) бажання респондента повідомити інформацію, що цікавить дослідника.

Проаналізовано питання теоретико-методологічного та методичного забезпечення соціологічних досліджень актуальних проблем сучасного українського суспільства. Висвітлено методологічні аспекти дослідження інтерсуб'єктивного світу. Розглянуто алгоритми концептуалізації даних в якісній соціології, методологічні засади сучасних соціологічних досліджень довіри. Подано інформацію про методологічні розвідки фундатора української соціології М. Шаповала. Розкрито питання вибудови концептуальної моделі соціальної напруженості в сучасному українському суспільстві. Висвітлено методологічні та методичні проблеми соціологічного аналізу прикордоння як простору міжкультурної комунікації. Увагу приділено методологічній школі В. І. Панітто.