Запропоновано пояснення явища, як еротетична логіка обумовлює валідну соціологічну інформацію, що одержується шляхом реалізації процедури типу "запитання - відповідь". На базі цього, а також з використанням евристичного потенціалу зазначеної логіки висвітлено бачення логічної природи запитання з урахуванням його нерозривного взаємозв'язку з відповіддю та концепцію запитання. Формалізовано типи помилок формулювання запитання та наведено типологію можливих помилок, виокремлено їх чотири типи. Ряд способів валідизації - граматико-стилістичний аналіз, когнітивний аналіз, логічний аналіз, контент-аналіз з подальшою побудовою матриці випадковостей, методу зіставлення паралельних рядів, аналіз величини невідповіді, аналіз послідовності запитань - апробовані для двох опитувальників.

Розкрито сутність різних видів валідності та запропоновано концепцію теоретичної валідності та відповідних зміщень даних у соціологічному дослідженні. Увагу приділено поняттям "концепт" і "конструкт", ролі теоретичної валідності в інтеграції якісного та кількісного підходів у соціологічному дослідженні, різним рівням теоретичної валідизації, лонгитюдному дослідницькому дизайну. Сформульовано принципи теоретичної валідизації, розглянуто й апробовано її дослідницькі стратегії (узгодження концептів, "обгрунтована теорія", кейс-стаді). Розглянуто особливості теоретичної валідизації вимірювальних шкал.

Розглянуто основні положення теорії соціальних репрезентацій і сфери їх застосування. Наведено приклади досліджень феноменів медіа-комунікації, економічної психології, міжетнічних відносин за допомогою теорії соціальних репрезентацій. Наведено підстави доцільності поєднання підходів теорії соціальних репрезентацій і теорії соціальної ідентичності.

Досліджено окремі проблемні питання використання методу контент-аналізу. Обгрунтовано потребу оновлення основних вимог до контент-аналізу в контексті забезпечення валідності його результатів. Зроблено висновок, що застосування в контент-аналізі якісних складових і його модифікація на цій основі надасть дослідникам можливість вирішувати зовсім нові, складніші завдання, розширити проблемне поле досліджень, одержувати більш глибокі висновки стосовно природи досліджуваних явищ.

Рассмотрены главные принципы теоретической валидизации в социологическом исследовании. К ним отнесены: комплексность, единство качественного и количественного подходов, социально-культурная релевантность, концептуальная представительность и значимость, операционализируемость, междисциплинарность, социально-пространственная и темпоральная упорядоченность, прогностичность. Поскольку тема является новой для отечественной социологии проанализированы подходы к определению теоретической валидности в зарубежной социологии, виды и уровни теоретической валидизации. В контексте проблемы социологического прогнозирования внимание уделено особенностям формулировки социологических законов. При этом акцент сделан на исторической социологии.

Розглянуто особливості та перспективи застосування проективних методів у соціології з урахуванням можливостей забезпечення їх надійності та валідності. Проаналізовано досвід використання цих методів для вирішення різних дослідницьких завдань, виявлено їх переваги та недоліки. Окреслено дискусію про якість інформації та запропоновано авторську схему для встановлення надійності та валідності методу проективного малюнку та незакінчених речень залежно від етапу дослідження. На основі інтерпретативного аналізу завершення речень і виконання малюнків, а також методичного експерименту з кодуванням текстів і зображень, доведено ефективність застосування проективних методів для вивчення образу простору.

Надано головні характеристики якості соціологічного вимірювання та загальну логіку їх перевірки. Виявлено принципову методологічну відмінність між вимірювальними шкалами та індексами. Надійність концептуалізована як відтворюваність вимірювання. Валідність розглянуто в її теоретичній та емпіричній складових. Достовірність інтерпретується як можливість та (або) бажання респондента повідомити інформацію, що цікавить дослідника.