Висвітлено основні властивості та закони самоорганізації. Проаналізовано стан невизначеності. Розкрито анатомію моралі. Викладено концепцію влади. Досліджено проблему розвитку науки і техніки в інформаційному суспільстві.

Розкрито суть основних понять теорій ймовірності та кваліметрії, математичної статистики, розглянуто їх сучасні особливості. Проаналізовано закони розподілу ймовірностей випадкових величин. З використанням кваліметричного підходу наведено методи соціологічних і соціально-психологічних досліджень. Розглянуто специфікацію показників якості та типології шкал вимірювання.

Раскрыто содержание основных понятий теорий вероятности, квалиметрии, математической статистики, рассмотрены их современные особенности. Проанализированы законы распределения вероятностей случайных величин. С учетом квалиметрического подхода приведены методы социологических и социально-психологических исследований. Рассмотрена спецификация показателей качества и типологии шкал измерения.

Рассмотрены методологические и методические проблемы применения математической статистики в эмпирическом социологическом исследовании. Освещены сущность выборочного метода и показана его роль в социологии. Проанализированы особенности применения средних величин в социологии, табличного и графического представления эмпирических данных, геометрического представления экспериментальных данных. Изложены примеры вычисления среднего арифметического, средней гармонической и средней геометрической, медианы. Раскрыта сущность понятий социологических индексов и шкал, гнездовой (серийной) выборки, множественной регрессии, регрессионного и корреляционного анализа.

Обобщены представления о виртуальном пространстве с точки зрения классических теорий пространства на базе социологии. Выделены специфические черты и особенности виртуального пространства как пространства социального взаимодействия.

Розглянуто статистичні методи аналізу соціо-економічних і соціо-психологічних систем і процесів. Розкрито послідовність і організацію статистичного дослідження, особливості формування та перетворення статистичних даних і їх графічного зображення. Висвітлено проблеми аналізу рядів розподілу, обчислення статистичних характеристик, планування та проведення експерименту. Подано інформацію про табулювання та подання даних, класифікацію рядів розподілу, спрощений метод обчислення середньої арифметичної, властивості дисперсії, поле кореляції, коефіцієнт кореляції Пірсона. Увагу приділено питанням регресійно-кореляційного та дисперсійного аналізу, статистичній теорії вибіркового методу, етапам економіко-математичного моделювання.

Висвітлено теоретичні та методичні основи використання статистичних методик для математичної обробки психологічних і соціологічних даних. Надано класифікацію задач психологічних і соціологічних досліджень і методів їх вирішення. Розглянуто функціонально-орієнтовані статистичні критерії дослідження ознак: непараметричні критерії розбіжностей ознак для незв'язаних вибірок, критерії оцінки достовірності зсувів в значеннях досліджуваної ознаки або критерії змін, критерії погодження розподілу. Описано методи статистичної обробки експериментальних даних.

Розроблено типологію моделей (інформаційно-аналітичних технологій) для комплексних міждисциплінарних досліджень. Виокремлено концептуальну сутність, проаналізовано методологічні засади та визначено теоретичні координати соціологічного аналізу соціальної реальності. Досліджено генезу теорій інтелекту та феномен інформаційного метаболізму соцієтальної психіки. Визначено системно-методологічні та когнітивні аспекти моделювання. Обгрунтовано застосування інформаційного підходу як загальнонаукового методу до моделювання соціальної реальності. Досліджено особливості експлікації феноменів суб'єктивної реальності. Проаналізовано моделі національного менталітету та інтегрального соціального інтелекту української нації.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5 в641.0

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: ДС51302 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено концептуальну модель соціального включення, що має на меті пояснити фундаментальні властивості та відмінності сучасних процесів модернізації українського та інших європейських суспільств і отримати точнішу порівняльну оцінку розвитку європейських країн. На теоретичній основі підходу збільшення спроможності (Sen, 1999), моделі модернізації та поширення емансипаційних цінностей (Welzel, 2003, Inglehart, 2010), теорії громадянської сфери (Alexander, 2006) і моделі соціальної якості (van der Maesen, 2005; Abbott, 2012), дослідження виявило інваріантні характеристики суспільства модерну та процесу модернізації і продемонструвало, що постсоціалістичні суспільства Східної Європи, зокрема Україна, можуть розвиватись шляхом, що є подібним до західноєвропейських країн. Емпірична база дослідження включає інтегровані дані Всесвітнього дослідження цінностей / World Values Survey (2, 3, 4 та 5-тої хвилі: WVS1989-1993, WVS1994-1999, WVS1999-2004, WVS2005-2007) і Європейського дослідження цінностей / European Values Study (2, 3 та 4-тої хвилі: EVS1989-1993, EVS1999-2001, EVS2008-2010), Індекс людського розвитку Програми розвитку ООН (1990–2014), дані Світового банку (1996 –2014) і Міжнародного валютного фонду (1990 – 2014), Індекс конкурентоспроможності (World Economic Forum 2007 – 2014). Побудовану концептуальна модель соціального включення спрямовано на оптимізацію наявних теоретичних та методологічних підходів до порівняння різних форм модерну, оцінки розвитку суспільств у глобальній світовій системі і вивчення інституціональних та соціокультурних вимірів модернізації українського суспільства. Ця модель дає змогу обґрунтовати інклюзивний характер модернізації європейських суспільств, подолати обмеження провідних міжнародних індексів для порівняльного аналізу країн і краще оцінити перспективи і перешкоди розвитку України на шляху європейської інтеграції.

Висвілено результати форсайт-дослідження світових прогностичних інституцій щодо визначення глобальних технологічних трендів у 2022 р., сформовано попередній перелік проривних технологій на основі їх узагальнення. Стисло описано суть вдосконаленого методу визначення перспективності технологій, який базується на математичних розрахунках без використання експертної оцінки. Наведено практичні результати застосування вдосконаленого методу у вигляді оцінок перспективності технологій за показниками бібліометричного аналізу та аналізу Інтернет-запитів.