Досліджено проблеми соціального пізнання у теоретичній спадщині українських соціологів: М.Ковалевського, М.Грушевського, М.Хлебнікова та С.Дністрянського. Проаналізовано вплив соціально-політичної ситуації в Україні у XIX ст. на формування соціальної думки. Основну увагу приділено соціологічному неокантіанству, націології, а також передумовам виникнення української соціології.

Книга являє собою збірник соціологічних, історичних і політологічних праць одного з провідних західних соціологів ХІХ-ХХ ст. М.Вебера (1864 - 1920). Обгрунтовано Веберове бачення предмета та методу соціології, змісту окремих соціологічних категорій, проблем ціннісного підходу в соціології. Представлено роботи М.Вебера в галузі соціології релігії, у яких розкрито вплив релігійної етики на господарську поведінку людей і суспільне життя загалом. Включено праці вченого, які присвячено аналізу специфіки економічних відносин в античному світі та соціальних причин занепаду античної культури, а також роботи, де аналізується політика як різновид професійної діяльності, взаємозв'язок між політикою й етикою, осмислюються перспективи розвитку західної демократії.

Рассмотрены предмет истории социологии как науки, ее методологические проблемы. Охарактеризованы особенности социально-психологических идей Г.Тарда, формальной социологии Г.Зиммеля, понимающей социологии М.Вебера, социологизма Э.Дюркгейма, социологической концепции В.Парето, эмпирической социологии, а также социологические проблемы психоаналитической концепции З.Фрейда.

Підсумовано та переосмислено результати дослідження в галузі етнології та соціології, а також досвід європейської філософії, антропологічної та соціологічної традиції з метою створення теорії практичної дії та її ментального первня - практичного глузду.

Подведен итог и переосмыслены результаты исследования в отрасли этнологии и социологии, а также опыт европейской философской, антропологической и социологической традиции с целью создания теории практического действия - практического сознания.

Освещены теории анархизма и концепции, обосновывающие право личности на лидерство в ходе общественных преобразований в современных условиях. В контексте идей Н.Бердяева рассмотрены анархизм как явление уникальное в аспекте западноевропейских событий, но совершенно естественное и логичное на фоне российской жизни, русский раскол как основное явление русской истории. Показано, что интеллектуальная традиция русского анархизма и субъективной социологии может стать предметом глубокого изучения в контексте поиска основ нового миропорядка в ХХІ в.

Проаналізовано внесок Близького Сходу та Центральної Азії в основні напрямки антропологічних досліджень. Розглянуто іслам, юдаїзм і християнство як світові рухи в їх різних проявах на Близькому Сході. Визначено вплив ісламу на течії соціальної думки у даному регіоні, масової вищої освіти, процеси розвитку засобів масової інформації та суттєвого покращання можливостей подорожей і швидкого зв'язку на розуміння населенням питань релігії та політики. Висвітлено уявлення людства про їх культурні та особисті ідентичності.

Проанализирован вклад Ближнего Востока и Центральной Азии в основные направления антропологических исследований. Рассмотрены ислам, юдаизм и христианство как мировые движения в их различных проявлениях на Ближнем Востоке. Определено влияние ислама на течение социальной мысли в данных регионах, массового высшего образования, процессов развития массовой информации и существенного улучшения возможностей путешествий и быстрой связи на понимание населением вопросов религии и политики. Освещены представления человечества об их культурной и личной идентичности.

Освещены вопросы теории и практики социологии, рассмотрены социальный статус и стиль жизни личности, проанализированы проблемы демократизации в условиях посттоталитарной аномии. Раскрыта роль измерения в социологии и принципы применения тестов в массовых опросах. Исследованы процессы постсоветской деинституционализации и становления новых социальных институтов в украинском обществе. Показаны возможности применения шкалы социальной дистанции в исследованиях национальной толерантности в Украине, приведены результаты эпидемиологического мониторинга здоровья и самочувствия населения, описаны основные этапы и тенденции трансформации украинского общества: от "перестройки" до Оранжевой революции. Разработана технология социологического исследования, рассмотрены основные положения кодекса профессиональной этики социолога.

Викладено питання соціальної думки (СД) з часів стародавнього світу до сьогодення. Розкрито зміст поняття СД, умови її становлення та розвитку у зв'язку зі змінами соціально-економічних і політичних умов. Показано роль соціальних поглядів періоду раннього Просвітництва, охарактеризовано постать О.Конта як засновника соціології, висвітлено соціологічні погляди Е.Дюркгейма. Наведено основні напрями сучасної західної соціології, проаналізовано особливості формування та розвитку СД у Росії, Україні у 1890-х - на початку ХХI ст.

Изложены вопросы социальной мысли (СМ) с древнейших времен до настоящего времени. Рассмотрены содержание понятия СМ, условия ее становления и развития в связи с изменениями социально-экономических и политических условий. Показана роль социальных взглядов периода раннего Просвещения, охарактеризована личность О.Конта как основателя социологии, освещены социологические взгляды Э.Дюркгейма. Приведены основные направления современной западной социологии, проанализированы особенности формирования и развития СМ в России, Украине в 1890-х - в начале ХХI в.

Уперше в Україні наведено системний аналіз основних (феміністичного, соціобіологічного, психоаналітичного) напрямків і тенденцій соціологічної думки ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено західні соціологічні ідеї останніх років у методологічному та соціокультурному аспектах, особливості розвитку української соціологічної науки. Показано місце символічного інтеракціонізму й етнометодології, теорії соціального обміну в соціології ХХ ст.

Впервые в Украине приведен системный анализ основных (феминистического, психоаналитического, социобиологического) направлений и тенденций социологической мысли ХХ - начала ХХІ вв. Освещены западные социологические идеи последних лет в методологическом и социокультурном аспектах, особенности развития украинской социологической науки. Показано место символического интерракционизма и этнометодологии, теории социального обмена в социологии ХХ в.

Висвітлено життєвий і творчий шлях Н.Паніної - видатного українського соціолога, доктора соціологічних наук, головного наукового співробітника Інституту соціології НАНУ. Наведено бібліографічний опис друкованих праць Н.Паніної, спогади друзів і колег з багатьох країн світу, відгуки про її життя та творчість у ЗМІ. Викладено інформацію про щорічний конкурс на здобуття медалі з премією ім. Н.Паніної "Кращому молодому соціологу України", започаткованої Соціологічним центром ім. Н.Паніної під егідою Соціологічної Асоціації України.

Освещен жизненный и творческий путь Н.Паниной - выдающегося украинского социолога, доктора социологических наук, главного научного сотрудника Института социологии НАНУ. Приведены библиографическое описание изданных трудов Н.Паниной, воспоминания друзей и колег из многих стран мира, отзывы о ее жизни и деятельности в СМИ. Представлены материалы о ежегодном конкурсе на получение медали с премией им. Н.Паниной "Лучшему молодому специалисту Украины", учрежденного Социологическим центром им. Н.Паниной под эгидой Социологической Ассоциации Украины.

Розглянуто етичні принципи та методологію досліджень М.Кона - професора університету Д.Гопкінса (США), одного з провідних соціологів сучасності, які дають грунтовне уявлення стосовно розвитку за останні сорок років досліджень зв'язків соціальних структур і особистісних якісних показників людей у галузі соціології особистості (соціологічної соціальної психології). Наведено результати аналізу природи та напрямів впливів у взаємозв'язках між умовами праці та психологічною діяльністю, здійсненого на підставі даних лонгітюдного опитування, проведеного у США у 1974 р. Показано роль професійної самостійності у впливі соціальної стратифікації на цінності, орієнтації та когнітивну діяльність з використанням лонгітюдних даних і методу лінійних структурних рівнянь.

Рассмотрены этические принципы и методология исследований М.Л.Кона - профессора университета Д.Гопкинса (США), одного из ведущих социологов современности, которые дают представление о развитии за последние сорок лет исследований связей социальных структур и личностных качественных показателей людей в области социологии личности (социологической социальной психологии). Приведены результаты анализа природы и направлений влияния на основе взаимосвязей между условиями труда и психологической деятельностью, осуществленного с учетом данных лонгитюдного опроса, проведенного в США в 1974 г. Показана роль профессиональной самостоятельности при влиянии социальной стратификации на ценности, ориентации и когнитивную деятельность с использованием лонгитюдных данных и метода линейных структурных уравнений.

З урахуванням світового досвіду висвітлено базові положення соціально-історичної антропології, показано місце у системі наукового знання. Розглянуто предмет і завдання науки антропології, методи дослідження, школи та напрямки, теорії антропогенезу (походження людини) та соціогенезу (еволюція доісторичного суспільства), походження мови, культури та мистецтва. Увагу приділено типології суспільств. Розкрито генезу світогляду й історичного мислення.

С учетом мирового опыта освещены базовые положения социально-исторической антропологии, показано ее место в системе научного знания. Рассмотрены предмет и задания науки антропологии, методы исследования, школы и направления, теории антропогенезы (происхождения человека) и социогенезы (эволюция доисторического общества), происхождения языка, культуры и искусства. Внимание уделено типологии обществ. Раскрыта генеза мировоззрения и исторического мышления.

Розкрито суть поняття ринку на великому часовому проміжку в його найширшому контексті, розглянуто генезис і розвиток ідеї ринку як принцип суспільного устрою. Доведено, що лібералізм не є ідеологією, яка легітимізує капіталізм зразка ХІХ ст., а постає як завершене філософське обгрунтування суспільної організації. Охарактеризовано постать Г.Гегеля як спадкоємця англійської політичної економії, висвітлено еволюцію концепції громадянського суспільства від Дж.Локка до А.Сміта.

Раскрыта сущность понятия рынка на большом временном промежутке в его наиболее широком контексте, рассмотрены генезис и расцвет идеи рынка как принцип общественного устройства. Доказано, что либерализм не является идеологией, легитимизующей капитализм образца ХІХ в., а представляет собой законченное философское обоснование общественной организации. Охарактеризована личность Г.Гегеля как продолжателя английской политической экономии, освещена эволюция концепции гражданского общества от Дж.Локка до А.Смита.

Розглянуто питання виникнення та розвитку класичної соціології, зокрема, у Росії й Україні. Визначено історичні та теоретичні передумови, сутність позитивізму О. Конта, стадії розвитку суспільства за його законом. Запропоновано організменні концепції середини ХІХ ст., соціальні концепції марксизму. Увагу приділено розвитку соціології у другій половині ХІХ ст. (школі соціальної статистики, расово-антропологічній школі Ж.А. де Гобіно), соціології Г. Зімеля, Ф. Тьоніса, феноменологічній і постмодерністській соціології, символічному інтеракціонізму. Розкрито зміст поняття соціології, встановлено її зв'язки з іншими науками.

Рассмотрены вопросы возникновения и развития классической социологии, в частности, в России и Украине. Определены исторические и теоретические предпосылки, сущность позитивизма О. Конта, стадии развития общнства по его закону. Предложены организменные концепции середины ХІХ в., социальные концепции марксизма. Внимание уделено развитию социологии во второй половине ХІХ в. (школе социальной статистики, рассово-антропологической школе Ж.А. де Гобино), социологии Г. Зимеля, Ф. Тениса, феноменологической и постмодернистской социологии, символическому интеракционизма.

Розглянуто теорії з історії антропології, зокрема, еволюціонізму, американського культуралізму, функціоналізму, структуралізму, марксистської та динамічної антропології. Проаналізовано праці авторів даних фундаментальних ідей: Ч. Дарвіна, Е. Дюркгейма, Дж. Фрейзера, Б. Маліновського, К. Леві-Строса, В. Тернера. Показано, що історія даних течій є не тільки історією ідей, - це також відображення суспільно-політичних і інтелектуальних проблем, якими були позначені два останні століття.

Рассмотрены теории по истории антропологии, в частности, эволюционизма, американского культурализма, функционализма, структурализма, марксистской и динамической антропологии. Проанализированы труды авторов данных фундаментальных идей: Ч. Дарвина, Э. Дюркгейма, Дж. Фрейзера, Б. Малиновского, К. Леви-Стросса, В. Тернера. Показано, что история указанных течений является не только историей идей, - это также отражение общественно-политических и интеллектуальных проблем, присущих двум последним столетиям.

На підставі аналізу напрацювань представників Чиказької школи соціології узагальнено теоретичні уявлення та емпіричний досвід дослідження девіантогенних аспектів організації міського простору на прикладі американського соціуму. Розглянуто можливості, перешкоди та евристичний потенціал запозичень цих напрацювань для дослідження міського простору Львова.

Наведено стислий огляд праць представників Чиказької школи стосовно соціології міського простору. Зроблено висновок про їх актуальність для сучасного українського суспільства.

Розглянуто практику використання соціокультурного підходу в сучасній українській соціології, "зони" актуалізації цього підходу, питання, що активно дискутуються з цього приводу, та напрямки подальшого розвитку соціокультурного підходу на матеріалах роботи круглих столів із соціокультурної тематики, що проведено в рамках міжнародної конференції "Харківські соціологічні читання" (2005, 2006).

Розглянуто суб'єктний дискурс класичної та сучасної соціології, зокрема, теоретичні доробки таких учених як Е. Дюркгейм, А. Етціоні, А. Турен, Е. Гідденс, М. Арчер, У. Бек, П. Штомпка, Т. Заславська, В. Ядов, О. Злобіна; виконано порівняльний аналіз проблеми суб'єкта та соціальної суб'єктності у філософському та соціологічному знанні; акцентовано увагу на ідеї "смерті суб'єкта", описаній у працях М. Фуко, Р. Барта та інших філософів-постмодернистів; наведено аргументи на користь суб'єктної парадигми дослідження посткомуністичних трансформацій; надано авторську інтерпретацію концептів "суб'єкт" та "соціальна суб'єктність".

Проанализирована методология системного описания общества немецкого социолога Н. Лумана. Рассмотрены ключевое понятие системной концепции Н. Лумана - коммуникацию, ее структуру, системы обращенности, коды для связывания элементов коммуникации в единую самозамкнутую систему, а также языковое кодирование коммуникации и эволюции систем медиакоммуникаций в традиционном и современном обществе.