Розглянуто соціальні властивості й особливості людини, значення спілкування для людини і суспільства, роль матеріального та духовного у житті людини. Визначено характерні риси суспільства, основні закономірності його виникнення та розвитку. Висвітлено етнічно-мовні та територіальні спільності людей, духовно-релігійні єдності (християнство, іслам, іудаїзм, індуїзм, буддизм, конфуціанство). Окрему увагу приділено соціально-економічним спільностям і суспільно-політичним утворенням.

Розкрито сутність і зміст основних законів і категорій соціологічної науки, її предмет, об'єкт, структуру та функції. Висвітлено історичний шлях розвитку соціології, механізми соціалізації, шляхи взаємодії особистості та суспільства. Проаналізовано питання походження феномену культури, соціальних конфліктів, катастроф, соціальної структури суспільства та інші ключові проблеми сучасного соціологічного знання. Викладено методику, техніку й організацію проведення соціологічних досліджень.

Представлены тексты наиболее известных современных мыслителей - философов, культурологов, социологов, политологов, специалистов в области философии науки, в частности, постмодерна и культуры, истории философии и постмодернистской философии. Проанализированы процессы кризиса и трансформации парадигмы модернистского миропонимания и мышления. Определены место и роль общества, политики, человека в ситуации постмодерна.

У концентрованому вигляді розкриваються сутність та зміст основних законів і категорій соціологічної науки, її предмет, об'єкт, структура та функції. Висвітлюються історичний шлях розвитку соціології, механізми соціалізації, шляхи взаємодії особистості та суспільства. Аналізуються питання походження феномена культури, соціальних конфліктів, соціальної структури суспільства та інші ключові проблеми сучасного соціологічного знання. Подано також методику, техніку і організацію проведення соціологічних досліджень.

Розглядається історія виникнення та становлення предмета соціології, соціологічної думки в Україні (М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Липинський та ін.), викладено соціологічні концепції першої половини XX ст. (М.Вебер, Г.Зіммель, Е.Дюркгейм та ін.). Характеризуються особливості соціальної структури, соціальної організації та інституції, парадигми вивчення масової комунікації. Висвітлюються соціологічні теорії особистості, типологія як метод соціального пізнання та застосування її в дослідженнях особистості. Проаналізовано проблеми соціології повсякденності, організації та проведення соціологічного дослідження громадської думки, основні напрями сучасного соціологічного теоретизування та ін.

Висвітлено функції соціології. Охарактеризовано суспільство як цілісну систему. Проаналізовано соціологію особистості. Розглянуто культуру як соціальний феномен. Наведено визначення понять соціальної стратифікації, соціальної мобільності, соціальної дії, взаємодії, відносин та контролю. Викладено ознаки головних соціальних інститутів. Розкрито методологію та методику конкретно-соціологічного дослідження. Наведено основні методи соціологічних досліджень.

Проаналізовано соціологію як науку, висвітлено деякі віхи її становлення та розвитку. Розкрито зміст основних шкіл і напрямів сучасної соціології, визначено ключові категорії теоретичної соціології. Розглянуто основи деяких спеціальних і галузевих соціологічних теорій, методологічні основи соціологічних досліджень.

Розглянуто об'єкт, предмет, структуру та функції соціології. Досліджено етапи глобальних концепцій розвитку суспільства у середині та другій половині XIX ст. Основну увагу приділено соціальній структурі особистості, економічній культурі, методам збору соціологічної інформації, соціальній мобільності.

Розглядається місце соціології серед різних царин знання, її взаємовідносини з іншими науками: предмет соціології, соціологія та позанаукові форми знання, соціологія та інші науки про людину і суспільство. Проведено аналіз соціології в контексті суспільства, а також її становлення, еволюції та сучасного стану. Визначено методологію і головні категорії соціології, вірогідність соціологічного знання: поняття методології, методологічні стратегії та категорії соціології, головні принципи соціологічного дослідження. Аналізується вплив соціології на суспільне життя (соціологія і соціально-практична діяльність, соціологія і влада), а також висвітлюються її роль та головні функції в суспільстві.

Розглядаються проблеми соціології як науки, історія української та зарубіжної соціології, спеціальні соціологічні теорії (соціологія особистості, сім'ї, молоді, нації, культури, релігії та ін.) та організація і проведення конкретно-соціологічних досліджень. Міститься перелік і означення відповідних категорій і понять, аналіз основних концепцій з використанням даних сучасної соціологічної науки, а також соціологічна інформація про розгортання соціальних процесів в основних сферах життя українського суспільства. Висвітлюється найактуальніша соціологічна проблематика сучасності та найбільш розповсюджені методи її дослідження як у розвинутих країнах Заходу, так і у суспільствах перехідного типу (до яких належить Україна). Акцент робиться на поглибленому аналізі сучасних трансформаційних процесів та явищ, пов'язаних з переходом від тоталітарних, "закритих" до демократичних, "відкритих" суспільств. Розкривається методика нарахування балів за відповіді на перевірочних заняттях та написання рефератів. Представлено тлумачний словник, який містить означення основних соціологічних термінів і понять.

Висвітлено основні питання соціології, її специфіку, функції, методи і категорії, проблеми економічної соціології, соціології освіти, науки й культури. Досліджуються причини виникнення футурології, її сутність і функції.

Висвітлено основні питання соціології, у т.ч. її специфіку, функції, методи і категорії. Розглянуто проблеми економічної соціології, соціології освіти, науки й культури. Проаналізовано функції та мету футурології - галузі знань про перспективи соціальних процесів.

Визначено об'єкт вивчення, структуру соціології як науки, а також функції соціології та її значення в системі суспільних і гуманітарних наук. Розглянуто історію її становлення. Представлено методи та етапи соціологічного дослідження. Висвітлено елементи та зв'язки соціальної структури суспільства. Особливу увагу приділено аналізу культури, як явища складного і багатогранного, соціальний підхід до вивчення якої полягає у дослідженні всіх можливих форм зв'язків культурного і соціального. Розглянуто основні елементи, форми та соціальні функції культури. Проаналізовано типи, структуру та функції сім'ї як малої соціальної групи, а також тенденції розвитку і проблеми сучасної сім'ї. Визначено поняття особистості в соціології. Досліджено статус, соціальні ролі, а також основні проблеми соціології особистості.

Стисло викладено основи соціологічних знань із залученням сучасних емпіричних даних. Розглянуто головні школи й напрями в соціології, соціальну структуру суспільства. Висвітлено головні теоретичні моделі функціонування суспільства, визначено місце особистості у системі соціальних зв'язків. Особливу увагу приділено соціології девіантної поведінки, сім'ї, етносоціології, соціології праці та громадської думки.

Викладено основні положення загальної соціологічної теорії, надано характеристику її засад. Розглянуто історію розвитку світової системи соціологічних знань і місце в ній вітчизняної соціологічної думки, а також загальні принципи та методику соціологічних досліджень. Докладно проаналізовано проблеми функціонування таких інституцій, як сім'я, економіка, праця, управління, культура, релігія, освіта. Увагу акцентовано на викладенних концепціях сучасної західної та американської соціологій, представники яких продовжують традиції засновників соціології О.Конта, Е.Дюркгейма, М.Вебера.

Розглянуто соціологію як науку про суспільство. Проаналізовано етапи становлення та розвитку соціології. Висвітлено особливості соціології: соціології управлінської діяльності, соціології політики, соціології людини як особистості, науки та культури, конфлікту, девіантної поведінки, сім'ї як соціального інституту.

Розглядаються предмет та об'єкт соціологічної науки, основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки, структура і функції соціологічної системи знання, соціальні інститути і спільноти. Висвітлюються соціальні процеси, види і шляхи їх пізнання, соціальна структура суспільства і тенденції її розвитку, соціологічне прогнозування явищ і подій. Характеризуються особливості соціологій особистості, молоді, шлюбу і сім'ї, освіти, культури, релігії, праці, вільного часу, громадської думки, а також економічної соціології. Аналізується методика і техніка соціологічних досліджень, розкривається їх сутність та описуються їх різновиди.

Висвітлено зміст соціології як науки, її об'єкт, предмет і функції, а також сутність соціологічних теорій середнього рівня, їх місце і роль у системі соціологічного знання. Ряд питань присвячений спеціальним соціологічним теоріям, які складають відповідну підсистему соціологічного знання. Розглядаються галузеві соціологічні теорії, які формуються на стику соціології з іншими галузями науки і вивчають форми й механізм дії соціологічних законів і закономірностей у різноманітних сферах суспільного життя людей. Подано методологію та технології соціологічних досліджень, які є головним інструментом отримання соціальної інформації відповідно до специфіки соціальних об'єктів, що вивчаються соціологічними теоріями середнього рівня. Розкриваються методи збирання соціологічної інформації, методики та процедури соціологічних вимірів; зміст, структура та вимоги до розробки програми соціологічного дослідження, а також технології соціологічного аналізу даних, способи використання його результатів.

Визначено предмет, об'єкт, закономірності, категорії, структуру та функції соціології як науки. Розглянуто історію її виникнення та основні етапи розвитку. Викладено класичні та сучасні соціологічної теорії (Г.Спенсера, Е.Дюркгейма, Г.Зіммеля, М.Вебера, К.Маркса, а також американську концепцію та теорії структурного функціоналізму, соціального конфлікту, символічного інтеракціонізму, феноменологічної та інтегральної соціології, етнометодології та теорії дії). Проаналізовано особливості становлення та розвитку соціологічної науки в Україні. Охарактеризовано різні види соціальних груп, проаналізовано проблеми соціальної мобільності. Розглянуто теоретичні засади політичної соціології, функції та основні закономірності розвитку культури, соціальну типологію особистості, типи родини та тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин, джерела виникнення та засоби розв'язання соціальних конфліктів. Запропоновано методи проведення соціологічного дослідження, визначено переваги та недоліки різних способів одержання необхідної інформації (опитування, анкетування, спостереження).

Определены предмет, объект, закономерности, категории, структура и функции социологии как науки. Рассмотрены история ее возникновения и основные этапы развития. Представлены классические и современные социологические теории (Г.Спенсера, Э.Дюркгейма, Г.Зиммеля, М.Вебера, К.Маркса, а также американская концепция и теории структурного функционализма, социального конфликта, символического интеракционизма, феноменологической и интегральной социологии, этнометодологии и теории действия). Проанализированы особенности становления и развития социальной науки в Украине. Охарактеризованы различные виды социальных групп, проанализированы проблемы социальной мобильности. Рассмотрены теоретические основы политической социологии, функции и закономерности развития культуры, социальная типология личности, типы семей и тенденции развития семейно-брачных отношений, причины возникновения и способы решения социальных конфликтов. Предложены методы проведения социлогического исследования, показаны преимущества и недостатки различных способов получения необходимой информации (опроса, анкетирования, наблюдения).

Рассмотрены сущность основных понятий, задачи и классификация источниковедения социологической науки. Определена стратегия библиографического поиска источников социологии, приведен историографический анализ литературы по теориям среднего уровня.