Пропонуються статистичні показники для вивчення рівня життя населення за період 1996-1997 рр. Із значної кількості показників до числа пріоритетних віднесено такі інтегральні індикатори, як макроекономічні, демографічні, показники економічної активності населення, пенсійного забезпечення населення. До показників матеріальної забезпеченості населення віднесено доходи домашніх господарств, нерівність розподілу доходів серед окремих груп населення, а також окремо наведено показники особистого споживання (рівень та структура), житлових умов населення, показники соціальної напруги.

Міститься інформація, яка за допомогою структурованої і достатньо повної системи показників-індикаторів характеризує рівень життя населення України та його окремих верств у 1996-1998 рр. Зокрема, йдеться про макроекономічні, демографічні показники, охорону здоров'я та безпеку, освіту, зайнятість населення, показники його матеріальної забезпеченості, рівень та структуру особистого споживання, житлові умови, показники пенсійного забезпечення, соціальної напруги.

З урахуванням положень міжнародних стандартів, вітчизняного практичного досвіду викладено основні положення соціальних процесів у суспільстві, визначено суть їх основних понять, наведено класифікацію. Висвітлено завдання соціальної статистики за сучасних умов, наведено методи отриманння та аналізу інформації, а також систему соціальних показників щодо соціального життя суспільства, зокрема, статистики навколишнього середовища. Подано статистичні характеристики умов, рівня, якості та способу життя населення. Викладено концепцію соціальної стратифікації. Наведено методи статистичного вивчення доходів населення та їх розподілу в суспільстві, споживання матеріальних благ і послуг, процесів диференціації за рівнем матеріального забезпечення, а також вивчення поширеності критеріїв бідності. Охарактеризовано методи визначення інтегральних оцінок рівня людського розвитку.

Рассмотрены предмет, задачи и методы социальной статистики. Предложены система показателей, характеризующая уровень жизни населения, функционирования рынков труда и жилья в современных условиях, а также классификация трудовых ресурсов по статусу занятости. Проанализированы особенности статистики численности и социальной структуры населения.

З урахуванням міжнародних стандартів, а також наукових і практичних досягнень вітчизняної статистики висвітлено методичні та практичні питання вивчення соціальних явищ і процесів в Україні за сучасних умов. Проаналізовано особливості сучасної організації статистики в країні. Розкрито суть поняття стратифікації, розглянуто особливості та наслідки соціальної стратифікації. Охарактеризовано соціально-економічну нормаль як інструмент оцінки ефективності розвитку галузей соціальної сфери. Висвітлено питання статистики суспільного життя, громадського порядку, бюджету часу та соціального захисту населення.

С учетом международных стандартов, а также научных и практических достижений отечественой статистики освещены методические и практические вопросы изучения социальных явлений и процессов в Украине в современных условиях. Проанализированы особенности современной организации статистики в стране. Раскрыто содержание понятия стратификации, рассмотрены особенности и последствия социальной стратификации. Охарактеризована социально-экономическая нормаль как инструмент оценки эффективности развития отраслей социальной сферы. Освещены вопросы статистики общественной жизни, гражданского порядка, бюджета времени, социальной защиты населения.

Розглянуто науково-методологічні та організаційно-практичні аспекти побудови соціальної статистики як підсистеми державної статистичної системи. Висвітлено концептуальні засади соціальної статистики, закони соціального управління з точки зору формування механізму реалізації державної соціальної політики. Досліджено базові положення, пов'язані з системою та інструментами соціальної статистики, зокрема, класифікаціями, джерелами та методами збору даних. Висвітлено питання запровадження соціального моніторингу як інструменту підтримки прийняття управлінських рішень. Описано особливості побудови на сучасному етапі системи соціальних показників за принципом "статус - контекст - реакція". Розглянуто концептуальні та методологічні підходи щодо побудови допоміжних соціальних рахунків.

Рассмотрены научно-методические и организационно-практические аспекты социальной статистики как подсистемы государственной статистической системы. Освещены концептуальные основы социальной статистики, законы социального управления с точки зрения формирования механизма реализации государственной социальной политики. Исследованы базовые положения, связанные с системой и инструментами социальной статистики, в частности, классификациями, источниками и методами сбора данных. Освещены вопросы внедрения социального мониторинга как инструмента поддержки принятия управленческих решений. Описаны особенности построения на современном этапе системы социальных показателей в соответствии с принципом "статус - контекст - реакция". Рассмотрены концептуальные и методологические подходы к построению вспомогательных социальных счетов.

Розроблено методологічні положення та методичне забезпечення об'єднання результатів статистичних обстежень домогосподарств. Доведено необхідість комплексного використання статистичних даних з різних джерел в офіційній статистиці під час вимірювання й аналізу соціально-економічних і демографічних процесів. Доведено, що за сучасних умов в Україні статистичне об'єднання даних доцільно розробляти та впроваджувати у сфері вибіркових обстежень домогосподарств. Запропоновано визначення категорії "статистичне об'єднання даних" і класифікацію методів. Сформульовано узагальнювальні методологічні положення, які необхідно враховувати під час вирішення прикладних проблем статистичного об'єднання даних. Запропоновано метод приєднання даних зазначених обстежень, одержаних за вибірками з різними дизайном, змішаний метод злиття даних різних вибіркових обстежень та комбінований метод статистичного об'єднання первинних даних різних вибіркових обстежень домогосподарств. Доведено, що зазначені методи об'єднання даних дозволяють ефективно вирішувати проблеми підвищення надійності вимірювання показників, покращувати характеристики порівняності й узгодженості статистичних даних, а також здійснювати ефективний комплексний аналіз показників, що вимірюються за результатами різних вибіркових обстежень домогосподарств (населення). Сформульовано науково-практичні рекомендації щодо використання запропонованих методів під час проведення державних вибіркових обстежень домогосподарств в Україні.

Розглянуто суть і основні концепції соціальної структури суспільства. Наведено пропозиції щодо удосконалення методології її статистичного аналізу. Систематизовано теоретичні та методологічні підходи до вивчення будови суспільства й обгрунтовано переваги застосування теорій соціальної стратифікації як теоретичної бази досліджень, що уможливлює застосування статистичних методів багатовимірної класифікації. Адаптовано методи кластерного аналізу та багатовимірного ранжування до аналізу соціальної структури, за допомогою яких досліджено будову сучасного українського суспільства, здійснено аналіз його диференціації за показником середньодушових сукупних витрат. Доведено необхідність перегляду меж інтервалів групування населення за розміром середніх сукупних витрат на одиницю населення. Систематизовано критерії виокремлення середнього класу. Проаналізовано прояви феномену статусної несумісності в українському суспільстві. Адаптовано процедуру стандартизації значень показників ознакової множини для обчислення багатовимірних інтегральних оцінок на основі еталонних значень показників до використання у стратифікаційних дослідженнях. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи показників комплексної оцінки бідності.

Розглянуто питання адаптації кінцевих споживчих витрат домогосподарств у міжнародній Системі національних рахунків (СНР - 93) та валового внутрішнього продукту (ВВП) щодо їх побудови та використання з урахуванням сучасних соціально-економічних умов України та існуючої інформаційної бази. Розроблено наукові підходи щодо інтегрування кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП за даними вибіркового обстеження умов їх функціонування в Україні. Досліджено можливості використання й обмеження індексу споживчих цін (ІСЦ) як основи для розрахунків відповідного індексу-дефлятора кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП за постійними цінами. Проаналізовано результати Проекту міжнародних порівнянь ВВП України й окремих зарубіжних країн за окремими групами кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП, які базуються на показниках паритету купівельної спроможності.

Досліджено проблему вимірювання бідності на регіональному рівні на підставі оцінки статистичної надійності показників. Систематизовано джерела інформації, які є базою для застосування методу непрямого оцінювання з метою підвищення надійності вимірювання бідності. Розроблено методичне забезпечення для підвищення статистичної надійності відповідних оцінок, та доведено пріоритетне значення методів непрямого оцінювання в розв'язанні проблеми недостатньої надійності оцінок показників на регіональному рівні. Здійснено порівняльний аналіз результатів застосування різних інформаційних джерел у разі реалізації методу непрямого оцінювання, що дало змогу виявити найбільш ефективний спосіб підвищення надійності оцінок показників бідності. Наведено рекомендації щодо практичного використання даного методу.

Удосконалено теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації щодо статистичного оцінювання рівня життя населення (РЖН). Розкрито соціально-економічний зміст категорії "рівень життя". Розроблено класифікацію факторів впливу на об'єкт дослідження, запропоновано систему показників для оцінювання РЖН. Проаналізовано різні підходи до побудови інтегральних показників РЖН. Розглянуто існуюче інформаційне забезпечення статистичного оцінювання РЖН. Визначено суть соціальних нормативів та їх значущість у даному оцінюванні. Проведено порівняльне оцінювання РЖН за типом місцевості та економічними районами України. Здійснено поквартальний прогноз сукупних витрат міських і сільських домогосподарств на 2007 - 2008 рр. Розроблено інтегральний показник, який дозволяє оцінити РЖН регіонів України. З використанням кореляційно-регресійного аналізу визначено фактори, що мають суттєвий вплив на рівень життя населення. З застосуванням апарату та процедур кластерного аналізу проведено групування регіонів України за рівнем життя. Адаптовано запропоновану методику багатовимірного оцінювання й аналізу регіональних відмінностей у РЖН до проведення статистичного дослідження життєвого рівня населення країн СНД.

Обгрунтовано методологічні підходи до формування соціального моніторингу у контексті вимог до інформаційного забезпечення управління соціальними процесами. Розглянуто понятійний апарат і типологізацію соціальних процесів як об'єкта статистичного дослідження. Розкрито суть і функції соціальної трансформації в системі соціально-управлінського простору. Обгрунтовано структурно-логічну схему організації соціального моніторингу. Доведено доцільність використання соціологічних даних під час організації та впровадження соціального моніторингу. На прикладі вибіркових соціально-демографічних обстежень, проведених Держкомстатом України, удосконалено схему інформаційних потоків у разі здійснення моніторингу державних соціальних програм. Розроблено методологію статистичного аналізу та формування інформаційно-аналітичного забезпечення соціально-економічної захищеності працюючого населення України. Запропоновано методику розрахунку та доведено доцільність використання інтегрального показника даної захищеності працюючих.

Розроблено методологію багатовимірного оцінювання соціально-економічного становища населення України на підставі використання існуючої інформаційної бази. Обгрунтовано систему статистичних індикаторів, на базі якої побудовано інтегральну оцінку соціально-економічного становища населення України. Запропоновано нові методи декомпозиції інтегральної оцінки, досліджено співвідношення її економічної та соціальної складових. Визначено зміст категорії соціально-економічного становища населення як об'єкта статистичного дослідження. Проведено порівняльний аналіз і побудовано типологію регіонів України на основі декомпозиції інтегральної оцінки соціально-економічного становища населення та запропоновано методологію проведення регіональних порівняльних досліджень.

На підставі вивчення архівних джерел і статистичних матеріалів досліджено процеси та зміни, що відбувались у матеріальному становищі робітників державної промисловості України у 1920-ті рр. Проаналізовано вплив радянської держави на формування цінової політики, заробітної плати, забезпечення трудящих продуктами харчування та товарами широкого вжитку. На підставі використання соціально-економічних і статистичних показників рівня життя населення побудовано динамічні ряди зрушень, що стались протягом 1921 - 1929 рр. у таких головних структурних елементах добробуту, як номінальна та реальна заробітні плати, ціни приватного ринку, енергетичний та якісний склад харчування, вартість бюджетного набору.

Проаналізовано основні функції сучасної сім'ї та процес їх трансформації у новітній демографічній історії. Розглянуто структуру та типи сімейних об'єднань України, процесси формування сімейного складу населення, питання взаємодії сім'ї з іншими соціальними інститутами, вплив соціально-економічних явищ і процесів на життєдіяльність сімей. На матеріалах соціально-демографічного обстеження вивчено роль і місце сімейних цінностей у системі ціннісних орієнтацій населення, становлення нових форм шлюбно-сімейних стосунків в Україні. Значну увагу приділено питанням формування взаємовідносин і розподілу обов'язків у сучасній сім'ї. Проаналізовано дітородні орієнтації населення та проблеми утримання та виховання дітей, а також сучасні форми сімейних зв'язків батьківського та прабатьківського поколінь. Наведено рекомендації щодо удосконалення сімейної політики в Україні.

Проанализированы основные функции современной семьи и процесс их трансформации в новейшей демографической истории. Рассмотрены структура и типы семейных объединений Украины, процессы формирования семейного состава населения, вопросы взаимодействия семьи с другими социальными институтами, влияние социально-экономических явлений и процессов на жизнедеятельность семей. На материалах социально-демографического обследования изучены роль и место семейных ценностей в системе ценностных ориентаций населения, становление новых форм брачно-семейных отношений в Украине. Значительное внимание уделено вопросам формирования взаимоотношений и распределению обязанностей в современной семье. Проанализированы детородные ориентации населения, проблемы содержания и воспитания детей, а также современные формы семейных связей родительского и прародительского поколений. Даны рекомендации по усовершенствованию семейной политики в Украине.

Висвітлено теорію, методологію й організацію соціальної статистики, приділено увагу статистиці населення, освіти, сім'ї та домашнього господарства. Розглянуто особливості статистики доходів, споживання та рівня життя населення, трудових ресурсів, зайнятості й умов праці, житлових умов і житлово-комунального обслуговування населення, навколишнього середовища, охорони здоров'я та медичного обслуговування. Охарактеризовано статистику бюджету часу та дозвілля населення, культури, мистецтва та відпочинку, громадського порядку та безпеки, суспільного життя і вивчення громадської думки. Наведено статистичне вивчення структури населення й особливості його соціального захисту, розглянуто статистику національного багатства та розкрито сутність поняття міжнародної статистики.

Розглянуто основні джерела офіційної статистичної інформації щодо заощаджень населення: баланс грошових доходів та витрат населення, вибіркові обстеження бюджетів домашніх господарств та національні рахунки України.

Висвітлено основні проблеми, що постають перед дослідником порівняння статистичних і соціологічних оцінок бідності й багатства в Україні. Запропоновано схему аналізу рівня життя населення України з урахуванням економічних умов, що склалися в продовж її існування як незалежної держави.

Розглянуто особливості практичного застосування сучасних методологічних підходів до підвищення надійності оцінювання соціально-економічних показників за результатами вибіркових обстежень домогосподарств (населення). На прикладі розв'язання проблеми недостатньої надійності показників бідності для регіонів України показано, що ефективним є статистичне об'єднання прямих і синтетичних оцінок цих показників на основі багатофакторної композиційної оціночної функції. За цього можливість підвищення надійності показників обумовлено використанням інформації з додаткових, зовнішніх щодо вибіркового обстеження, джерел. Наведено результати аналізу джерел зовнішньої інформації, яка потенційно може бути використана у разі оцінювання бідності. Показано, що під час розробки дизайну вибірки, зокрема, за його оптимізації, доцільно враховувати застосування ускладнених методів оцінювання показників за результатами обстеження. Увагу приділено інструментарію автоматизації процедур оцінювання показників.

Розглянуто особливості практичного застосування сучасних методологічних підходів до підвищення надійності оцінювання соціально-економічних показників за результатами вибіркових обстежень домогосподарств (населення). Показано, що ефективним є статистичне об'єднання прямого та синтетичного оцінювання таких показників на основі багатофакторної композиційної оціночної функції. Наведено результати аналізу джерел зовнішньої інформації, яка потенційно може бути використана у разі оцінювання бідності. Зазначено, що у процесі розробки дизайну вибірки, зокрема у разі його оптимізації, доцільно враховувати застосування ускладнених методів оцінювання показників за результатами обстеження. Увагу приділено інструментарію автоматизації процедур оцінювання показників.