Висвітлено становлення та розвиток норм міжнародного права щодо міграції, особливості міжнародно-правового регулювання протидії нелегальній міграції на рівні універсальних та регіональних (європейських) норм міжнародного права. Досліджено особливості міжнародно-правових зобов'язань України та рівень їх імплементації у національне законодавство стосовно вирішення проблеми нелегальної міграції.

Використано демографічний, історичний та економічний підходи з метою з'ясування еволюції механізму міжнародного руху робочої сили на доіндустріальному етапі розвитку людства.

Виявлено науковий потенціал темпоральних аспектів при вивченні якості життя міжнародних мігрантів. Мета роботи - започаткувати наукові дискусії про часові індикатори добробуту населення і представленні емпіричних доказів їх значимості у дослідженнях міграційного спрямування. Наукова новизна розкривається у встановленні поширеного використання темпоральних елементів у структурі систем оцінювання якості життя населення, доведенні необхідності використання часових індикаторів у дослідженнях якості життя міжнародних мігрантів. Застосовано методи системного підходу, аналізу і синтезу, групування, порівняння. Дослідження показало, що сучасні підходи до аналізу якості життя населення рясніють елементами, пов'язаними із часом. Проте концептуалізація темпоральності у них наразі відсутня. Найчастіше застосовують показники, дотичні до часових характеристик тривалості та ритмічності, що позначають протяжність події та рівномірне чергування визначених циклів. Основною емпіричною базою для вивчення якості життя мігрантів у цій статті слугують результати Європейського соціального дослідження (ЄСД). Референтною групою для порівняння добробуту мігрантів у ньому є місцеві мешканці країни призначення. Використання інтегрального показника оцінювання якості життя - середнього бала відчуття щастя, показує майже ідентичні загальні значення цього індикатора для обох груп населення (різниця становила 0,1 бала за 10-бальною шкалою). Зафіксовано відсутність територіальної універсальності щодо виявлення щасливішої групи, адже у половині проаналізованих країн місцеві мешканці були щасливішими за прибулих, на решті територій спостерігалася протилежна ситуація або однакові значення індикатора. Середні бали відчуття щастя та задоволеності життям у мігрантів зменшуються паралельно до зростання тривалості проживання у країні призначення. Встановлено відокремлений ефект трансформації темпоральних характеристик віку і тривалості перебування на якість життя міжнародних мігрантів. Ступінь свободи, можливості впливати на власне життя розглядається окремим часовим елементом добробуту мігрантів. За даними ЄСД, середнє значення цього показника у прибулого та місцевого населення збігається.