Проаналізовано роль транснаціональних мігрантів у сучасному суспільстві. Доведено, що трансформаційний потенціал міграції більше проявляється в Києві, Вашингтоні, Монреалі. Визначено вплив мігрантських спільнот на міські, соціальні, економічні та управлінські системи.

Проанализирована роль транснациональных мигрантов в современном обществе. Доказано, что трансформационный потенциал миграции больше проявляется в Киеве, Вашингтоне, Монреале. Определено влияние мигрантских сообществ на городские, социальные, экономические и управленческие системы.

Проаналізовано вплив міжнародної міграції на сучасний розвиток України. Розглянуто міграцію населення як чинник соціально-демографічного й економічного розвитку, нелегальну міграцію як чинник порушення якісних характеристик населення країни. Висвітлено теорії людського та соціального капіталу, соціально-економічних і демографічних криз. Досліджено специфіку взаємодії міграції й якісних показників робочої сили за умов глобалізації. Запропоновано шляхи подолання кризи міграції населення України. Висвітлено проблеми захисту біженців в українській державі.

Проанализировано влияние международной миграции на современное развитие Украины. Рассмотрены миграция населения как фактор социально-демографического и экономического развития, нелегальная миграция как фактор нарушения качественных характеристик населения страны. Освещены теории человеческого и социального капитала, социально-экономических и демографических кризисов. Исследована специфика взаимодействия миграции и качественных показателей рабочей силы в условиях глобализации. Предложены пути преодоления кризиса миграции населения Украины. Освещены проблемы защиты беженцев в украинском государстве.

Розкрито сутність та ознаки міжнародної міграції населення як складової сучасних міжнародних відносин, висвітлено науково-методичні засади дослідження даного процесу. Встановлено особливості і тенденції розвитку та поширення міграційних явищ, проаналізовано їх економічні та соціально-політичні наслідки. Значну увагу приділено розгляду теоретичних, практичних і законодавчих аспектів регулювання міграції у світі та в Україні з урахуванням глобалізаційних тенденцій. Охарактеризовано інструменти регулювання нелегальної міграції та зайнятості, розглянуто методи боротьби з даним явищем в Україні. Проаналізовано основні етапи розвитку та зміну напрямків потоків міжнародної інтелектуальної міграції.

Раскрыты сущность и признаки международной миграции населения как составляющей современных международных отношений, освещены научно-методические основы исследования данного явления, проанализированы их экономические и социально-политические последствия. Значительное внимание уделено рассмотрению теоретических, практических и законодательных аспектов регулирования миграции в мире и в Украине с учетом глобализационных тенденций. Охарактеризованы инструменты регулирования нелегальной миграции и занятости, рассмотрены методы борьбы с данным явлением в Украине. Проанализированы основные этапы развития и изменения направлений потоков международной интеллектуальной миграции.

Розглянуто основні питання, пов'язані з міждержавною міграцією населення України. Визначено основні її тенденції в історичному та регіональному аспектах. Особливу увагу приділено проблемам українсько-російських міграційних зв'язків. Наголошено на актуальності законодавчого вдосконалення міграційної політики, соціального захисту мігрантів, що працюють за кордоном, розроблення механізмів підвищення привабливості України для повернення українських громадян, які з різних причин перебувають в інших країнах.

Проведено дослідження інтелектуальної міграції населення, з'ясовано соціальні механізми її виникнення. Встановлено відмінності даного феномену від процесів трудової міграції. Виявлено соціальні, переважно позаекономічні, стимули, що спричиняють інтелектуальну міграцію як стале явище. Проаналізовано спектр можливих соцільних наслідків істотного відтоку "інтелектуального капіталу" з країни. Проведено дослідження процесів інтелектуальної міграції у контексті дії соціальних механізмів, які певним чином стимулюють відтворення міграційних настроїв серед інтелектуального прошарку суспільства. Доведено, що існуючі соціальні механізми інтелектуальної міграції відтворюють певні структурні чинники інституціоналізації процесів інтелектуальної міграції. Проаналізовано інтелектуальні міграційні потоки між Україною та Німеччиною та запропоновано концептуалізацію структури, динаміки та функцій соціального механізму інтелектуальної міграції. Розроблено "чотирифазну модель" соціального механізму процесів інтелектуальної міграції, яка базується на операціональному підході. На підставі вивчення базових стадій функціонування загального алгоритму відтворення соціального механізму інтелектуальної міграції визначено характерні ознаки сучасної міграційної політики України у сфері інтелектуальної міграції.

Розглянуто основні закономірності міжнародних міграцій та теоретичні підходи до їх визначення, розвитку міграційних процесів в Україні та закордонних країнах, формування міжнародно-правових механізмів регулювання переміщень населення та міграційних політик окремих держав. Проаналізовано політику щодо навчальної, трудової міграції, допомоги мігрантам, міграційного контролю та запобігання нелегальній міграції іноземців. Визначено фактори формування сучасних міграційних процесів, особливості обміну населенням між Україною та іншими пострадянськими державами. Висвітлено соціально-демографічні результати міграцій періоду незалежності, розкрито суспільне значення основних міграційних потоків.

Раскрыты актуальные вопросы миграционной политики в странах ОБСЕ и Центральной Азии, а также экономические, социальные, психологические, культурно-образовательные аспекты миграции и адаптации. Освещены проблемы межэтнического и межконфессионального равенства, согласия и толерантности. Изучены особенности адаптации диаспор к новым политическим реалиям. Определены социальные функции миграции и основные виды пространственного движения населения. Охарактеризована польская модель репатриации. Раскрыты основные проблемы этнических казахов при переселении и адаптации на исторической родине. Изучено влияние миграционных процессов на языковую ситуацию в Павлоградской области. Уделено внимание вопросам реализации программы возвращения соотечественников в Россию, переселению украинцев на историческую родину, социально-языковым проблемам адаптации оралманов. Освещены социально-психологические аспекты адаптации студентов-мигрантов. Предложены методологические подходы к решению миграционных проблем.

Проанализированы особенности феномена миграции, многофакторность процессов её развития в социальном пространстве и времени. Освещена роль социальной философии в контексте своеобразия миграционного опыта и развития гражданского общества, в частности процессов миграции в Украине и России. Внимание уделено проблемам регулирования миграционных процессов на постсоветском пространстве. Определены тенденции и перспективы трудовой миграции, масштабы и социально-экономические последствия нелегальной миграции в странах СНГ, политико-правовые направления миграционной политики.

Проаналізовано особливості трудової міграції (ТМ) як важливої складової світового міграційного процесу. Розкрито феномен ТМ у контексті демографічної ситуації у глобалізаційному світі, визначено її вплив на формування міграційних трудових потоків населення в закордонних країнах. Викладено нові підходи щодо дослідження різних аспектів ТМ в економічно розвинутих державах та країнах з перехідними економіками. Розглянуто питання формування ТМ за умов політичних та соціально-економічних змін в українському суспільстві.

Проанализированы особенности трудовой миграции (ТМ) как важной составляющей мирового миграционного процесса. Раскрыт феномен ТМ в контексте демографической ситуации в глобализированном мире, определено её влияние на формирование миграционных трудовых потоков населения в зарубежных странах. Изложены новые подходы к исследованию разных аспектов ТМ в экономически развитых государствах и странах с переходными экономиками. Рассмотрены вопросы формирования ТМ в условиях политических и социально-экономических изменений в украинском обществе.

Розглянуто сучасні процеси глобалізації, пов'язані з ними масштабні міграції населення та створення нових підходів до вирішення глобальних проблем.

Проанализированы основные миграционные тенденции в странах СНГ; охарактеризована внутрирегиональная модель миграционной системы СНГ; сформулирована модель миграционной политики СНГ.

Розкрито соціально-психологічну сутність феномену міграції, висвітлено найважливіші питання міграційної поведінки людини, проаналізовано міграційні процеси в сучасному глобальному світі та проблеми соціальної ідентифікації мігрантів. Показано роль кризи особистісної та соціальної ідентичності у формуванні міграційної готовності та здійсненні міграційної поведінки. Розглянуто соціально-психологічні механізми міжкультурної адаптації мігрантів і психологічні чинники акультурації мігрантів у країні перебування. Увагу приділено особливостям психологічної допомоги людині в ситуації вимушеної або нелегальної міграції, специфіці й основним напрямам психотерапевтичної роботи з мігрантами та їх сім'ями.

Висвітлено аспект стосовно взаємозв'язку міжнародної міграції та модернізації, тобто розвитку й удосконалення суспільства. Зроблено висновок п ро його суперечливість, а також про значний позитивний потенціал міграції для розвитку, умовою використання якого є адекватна міграційна політика і на національному, і на міжнародному рівнях.

Проаналізовано динаміку освітньої міграції в світі у розрізі країн навчання, її зміни під впливом глобалізації, охарактеризовано вплив зовнішніх надходжень фінансових коштів від освітніх мігрантів на економічний розвиток країн навчання, інноваційну складову, розглянуто політику деяких зарубіжних держав щодо залучення іноземних студентів на національний ринок праці та з метою поповнення власного демографічного ресурсу.

Розглянуто процес внутрішнього переміщення осіб (ВПО) в Україні протягом перших шести місяців після його початку. Дослідження проведено на основі вторинної інформації - використані статистичні дані кількості зареєстрованих ВПО, законодавчі акти України, звіти міжнародних організацій, заяви представників неурядових організацій і державних органів України. Визначено основні характеристики процесу внутрішнього переміщення в Україні. З'ясовано, що ВПО формують дві групи - з Автономної Республіки Крим і зі Східних областей України, які мають свої особливості. Проведено аналіз формування державної політики України щодо ВПО. Увагу приділено наявним проблемам у таких сферах: розбудова термінологічного апарату, створення системи реєстрації ВПО, формування законодавчої бази і державних інституцій, забезпечення житлом, реєстрація перебування, доступ до соціального захисту і вирішення вітальних потреб даної групи. Встановлено, що потребує ухвалення закон, який визначатиме статус ВПО. Необхідно прийняття державних програм, спрямованих на забезпечення потреб двох категорій ВПО з урахуванням їх життєвих стратегій. Серед завдань держави - робота з громадською думкою і попередження негативного ставлення до переселенців, внесення змін до податкового законодавства країни з метою залучення фінансової допомоги донорів.

Рассмотрено совершенствование механизмов регулирования миграционных процессов. Обосновано, что их разработка и функционирование невозможны без объединения и координации усилий государства, гражданского общества и социально ответственного бизнеса. Это будет способствовать устранению причин межэтнической и межконфессиональной напряженности, проявлений национальной и религиозной нетерпимости, профилактики экстремизма.

Запропоновано оригінальний авторський підхід до організації міграційного регулювання та контролю, що базується на аналіз міграційної політики сучасних країн світу. Визначено принципові умови ефективності їх реалізації. Запропоновано концепцію "арабської хвороби" як окремого виду екстенсивної залежності національного економічного прогресу від споживання натуральних ресурсів і дешевої іноземної робочої сили.

На підставі статистичного аналізу оцінено рівень концентрації туристичних потоків у країнах - світових лідерах із туризму, а також у країнах БРІКС. Доведено існування взаємозалежності між концентрацією міжнародних туристичних потоків і динамікою національної туристичної конкурентоспроможності. Рекомендації спрямовано на корегування стратегічних орієнтирів в аспекті просування галузі туризму в країнах із різноманітними територіальними показниками концентрації туристичних потоків.

Завдання полягало в тому, щоб структурувати існуючі міграційні системи, визначити роль регіонального рівня у сучасній міграційній політиці та встановити, як відбувається становлення синтетичної системи регіональної міграційної політики. Нами було запропоновано поділ імміграційної політики на три типи: міграційну систему попиту, міграційну систему пропозиції та синтетичну міграційну систему. Системи, орієнтовані на попит, можуть проявлятися через тестування ринку праці, попередню сертифікацію роботодавців, а також атестацію. Ключовим пріоритетом міграційних систем пропозиції слугує акцент на національних інтересах країни призначення та максимізації позитивного ефекту від масштабного залучення мігрантів з високими показниками людського капіталу. Головною формою прояву цієї системи є використання міграційної системи балів, за якою оцінюються індивідуальні характеристики потенціального мігранта. Для подолання обмеженості обох підходів ряд країн переходять на використання синтетичної міграційної політики, яка включає в себе елементи обох наведених. Поєднання інструментарію міграційних систем попиту та пропозиції дозволяє як враховувати міграційні інтереси держави (переважно завдяки збереженню або запровадженню міграційної системи балів), так і зважати на інтереси роботодавців (наприклад, передбачивши для робітників із запрошеннями на роботу значну кількість балів). До синтетичної міграційної системи звертаються переважно країни, що мають тривалу історію імміграції та попередньо вже користувалися міграційними системами пропозиції (наприклад, Канада, Австралія). Але і країни міграційної системи попиту (зокрема, США через механізм RAISE-акта) наближаються до неї. У рамках регіональних інтеграційних об'єднань не існує єдиної міграційної політики щодо трудової міграції, проте в окремих регіонах регіональна міграційна політика дістає свій прояв у координації національної міграційної політики на регіональному рівні. Синтетична міграційна політика слугує основою для регіонального регулювання в Океанії, а також має значні шанси для реалізації у регіоні Північної Америки.

Проведено вивчення світового досвіду інституціонального розвитку міграційних служб на прикладі Великої Британії; Німеччини, США, Японії та Філіппін. Встановлено, що у світі є різні види міграційних служб, серед яких можна виділити централізовані, фрагментарні та змішані. Зазначено, що особливості розвитку органів, що регулюють міграційні процеси, продиктовані історичними, географічними та політичними особливостями різних держав. Здійснено висновок, що зростання міжнародних міграційних потоків вимагає реалізації комплексного підходу, який має на меті об'єднання низки органів в одному, а також створення міжвідомчих організацій та розробку механізмів ефективного міжвідомчого співробітництва. Наведений зарубіжний досвід може бути корисний для вдосконалення державного управління інституціональним розвитком міграційних служб в Україні.