Вперше в українській історіографії досліджено історію створення та діяльності однієї з провідних інституцій Історичних установ М.С.Грушевського у Всеукраїнській академії наук - Науково-дослідної кафедри історії України. Особливу увагу приділено розгляду процесу формування київської історичної школи М.С.Грушевського, організаційно-наукової та науково-виховної діяльності кафедри. Висвітлено роль співробітників кафедри (П.І.Артеменка, О.І.Барановича, С.В.Глушка, В.Ю.Данилевича, М.Н.Петровського, М.М.Ткаченка та ін.) у дослідженні вітчизняної історії.

Розглядається "Історія Русів" - одна з найвидатніших пам'яток української історіографічної прози кінця XIX - початку XX століття - у генетичних зв'язках з українським національним рухом, декабристською поезією, а також в контексті фольклорної стихії слов'ян. Висвітлюється проблема авторства та політико-культурний контекст праці, наводиться історіософська концепція України "Історії Русів". Повідомляється про публікацію "Історії Русів" та її видавця Осипа Бодянського. Представлена "Історія Русів" в рецепції М.Гоголя, а також рецепція образу Мазепи в історичних жанрах європейської літератури.

Наведено дані про персональний склад та генеалогію української козацької старшини періоду Гетьманщини. Уточнено структуру старшинських урядів, систематизовано та доповнено матеріали щодо вивчення родоводів українських гетьманів. До наукового обігу введено нові синодики родів Хмельницьких, Виговських, Дорошенка, Мазепи, Демешків-Стрешенців. Встановлено родинні зв'язки Хмельницьких по материнській лінії Богдана, вперше опубліковано родовід гетьмана Тетері. На підставі результатів соціального дослідження виявлено частку родин шляхетського походження у козацькому середовищі. Визначено регіональну типологію та національний склад основних козацько-старшинських угруповань та встановлено посадову ієрархію козацької старшини.

Представлены сведения о персональном составе и генеалогии украинской казацкой старшины периода Гетьманщины. Уточнена структура ее правления, систематизированы и дополнены материалы о родоводах украинских гетьманов. В научный оборот введены новые синодики родов Хмельницких, Выговских, Дорошенко, Мазепы, Демешков-Стрешенцов. Установлены родственные связи Хмельницких по материнской линии Богдана, впервые опубликован родовод гетьмана Тетери. На основе результатов социального исследования установлены факты наличия семейств шляхетского происхождения в казацкой среде. Определена региональная типология основных казацко-старшинских объединений и установлена должностная иерархия казацкой старшины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1-1(4Укр)5/6 + Ч753(4Укр)5

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Історія бібліографії

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1-1(4Укр)4 + Т1-1(2)4

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)5-2 + Т1-1(4укр)

Рубрики:

Історія

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю951.71 + Т1-1(4Укр)6 + Т3(4Укр)61-28

Рубрики:

Психологія класів, суспільних прошарків та шарів населення

Історія історичної науки (Історіографія)

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф513(4Укр)6'1 + Т1-1(4Укр)

Рубрики:

Національно-визвольний рух

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено актуальні питання української історіографії, зокрема, історії історичної науки, біоісторіографії, проблемної історіографії. Розглянуто наукову спадщину й історичні погляди відомих українських учених: О.Барвінського, В.Голобуцького, М.Грушевського, М.Костомарова, І.Крип'якевича, П.Куліша, О.Лазаревського, Я.Шульгіна. Наведено основні напрямки розвитку вітчизняної історіографії суспільно-політичного життя України середини 1940-х - середини 1960-х рр. у контексті світової історичної науки. Висвітлено життєвий і творчий шлях українського історика П.А.Іванова.

Изложены актуальные вопросы украинской историографии, в частности, истории исторической науки, биоисториографии, проблемной историографии. Рассмотрены научное наследие и исторические взгляды известных украинских ученых: А.Барвинского, В.Голобуцкого, М.Грушевского, М.Костомарова, И.Крипьякевича, П.Кулиша, О.Лазаревского, Я.Шульгина. Приведены основные направления развития отечественной историографии общественно-политической жизни Украины середины 1940-х - середины 1960-х гг. в контексте мировой исторической науки. Освещен жизненный и творческий путь украинского историка П.А.Иванова.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1-1(4УКР)5

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено діяльність військового і бунчукового товариств неурядової старшини другої половини XVII - кінця XVIII ст. Визначено функції представників різних категорій військового товариства, статус даної старшини.

Освещена деятельность военного и бунчукового обществ неправительственной старшины второй половины XVII - конца XVIII вв. Определены функции представителей разных категорий военного общества, статус данной старшины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4УКР)-9 + Т217(4УКР) + Т1-1(4УКР)5/6

Рубрики:

Генеалогія

Нобілістика

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: В348640/3.2 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4УКР)-9 + Т217(4УКР) + Т1-1(4УКР)5/6

Рубрики:

Генеалогія

Нобілістика

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: В348640/3.3 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Всебічно досліджується історія створення та діяльності Науково-дослідної кафедри історії України у Києві при Всеукраїнській академії наук, яку у 1924-1930 рр. очолював М.С.Грушевський. В роботі аналізується історіографічна спадщина співробітників кафедри, а також розглядається процес формування на базі цієї установи київської історичної школи М.С.Грушевського. Значна увага приділена висвітленню життєписів науковців, що працювали під керівництвом М.С.Грушевського.

Зроблено спробу комплексно дослідити бачення проблеми польсько-литовсько-руських стосунків пізнього середньовіччя у польській історіософії другої половини XIX - першої половини XX ст. На базі архівних джерел і літератури висвітлено позиції польських учених на певному етапі розвитку історіософії щодо даної проблеми. Досліджено ідеї та концепції польських учених на основі застосування цілісного методологічного підходу (формули "ідея - територія - альтернатива" і концепції генерацій), вивчено наукову спадщину, методи пізнання та теоретико-методологічні засади наукової творчості зарубіжних істориків. Виділено методологічні засади, концепції та ідеї, притаманні кожній з досліджуваних наукових шкіл, а також ті, які були спільними для різних шкіл. За результатами дослідження з'ясовано місце та роль політичної історії Польського королівства та Великого князівства Люблінської унії у польській історіософії. Подано комплексне польське бачення окремого періоду української історії, взаємопов'язаного з перебуванням більшості українських земель у складі зазначених державних утворень. Уперше представлено консервативний напрямок у польській історіософії як центральний не лише для другої половини XIX ст., але й першої половини XX ст.

Висвітлено наукові концепції українських істориків та конкретні аспекти життя та діяльності визначного персонажа вітчизняної історії XVI ст. - князя Д.Вишневецького. На підставі історіографічного аналізу наукових праць В.Антоновича, О.Апанович, Д.Багалія, Д.Бантиш-Каменського, М.Василенка, Л.Винара, В.Голобуцького, М.Грушевського, К.Гуслистого, Д.Дорошенка, І.Каманіна, М.Костомарова, П.Куліша, В.Луціва, М.Максимовича, М.Маркевича, Ю.Мицика, В.Сергійчука, Д.Яворницького, Н.Яковенка розглянуто питання стосовно генеалогії князя, його перебування на посаді старости черкаського та канівського, а також гетьманства у Війську Запорізькому, ототожнення Хортицького замку з першою Запорізькою Січчю, московської служби, подорожі до Туреччини, молдавського походу. Розглянуто дискусійні аспекти діяльності Д.Вишневецького, визначено його роль в українській історії, зокрема, в організації українського козацтва та створенні Запорізької Січі. Висвітлено історіографічні аспекти питання щодо ототожнення Д.Вишневецького з легендарним Байдою, досліджено його міжнародну діяльність.

З'ясовано причини виникнення українсько-шведського союзу 1708 р., проаналізовано політичні світогляди І. Мазепи та Петра I. Висвітлено боротьбу А. Берло за самостійність церкви та розвиток освіти на Перяславщині у першій половині XVIII ст. Наведено матеріали про участь Переяславського козацького полку у Північній війні. Проаналізовано мотиви І. Мазепи у зміні зовнішньополітичного курсу, висвітлено державницьку ідеологію та меценатську діяльність гетьмана, зокрема, як покровителя Михайлівського Золотоверхого монастиря. Досліджено відносини І. Мазепи із Запорізькою Січчю, висвітлено його погляди щодо духовного та культурного розвитку України, а також виховання національної свідомості мас. Розкрито роль ідеологеми "мазепинства" як знаряддя політичної пропаганди в українсько-польських відносинах у період Першої світової війни. Розглянуто релігійну політику уряду П. Скоропадського 1918 р. і питання духовної реабілітації І. Мазепи. Досліджено історію створення та діяльності ОУН протягом 1920 - середини 1930 рр. у контексті збереження національної ідеї. Розглянуто проблему економічних зв'язків українських земель часів гетьманування І. Мазепи та України повоєнного періоду (1943 - 1950 рр.). Наведено результати порівняльного аналізу європейського вибору гетьмана І. Мазепи та сучасного Президента України.

Определены причины возникновения украинско-шведского союза 1708 г., проанализированы политические взгляды И. Мазепы и Петра I. Освещена борьба А. Берло за самостоятельность церкви и развитие образования в Переяславском крае в первой половине XVIII в. Приведены материалы об участии Переяславского казацкого полка в Северной войне. Проанализированы мотивы И. Мазепы в изменении внешнеполитического курса, освещены государственная идеология и меценатская деятельность гетмана, в частности, как покровителя Михайловского Золотоверхого монастыря. Исследованы отношения И. Мазепы с Запорожской Сечью, освещены его взгляды относительно духовного и культурного развития Украины, а также воспитания национального сознания масс. Раскрыта роль идеологемы "мазепианства" как средства политической пропаганды в украинско-польских отношениях в период Первой мировой войны. Рассмотрена религийная политика правительства П. Скоропадского 1918 г. и вопросы духовной реабилитации И. Мазепы. Исследована история создания и деятельности ОУН в 1920 - середине 1930 гг. в контексте сохранения национальной идеи. Рассмотрена проблема экономических связей украинских земель времен правления гетмана И. Мазепы и Украины послевоенного периода (1943 - 1950 гг.). Изложены результаты сравнительного анализа европейского выбора гетмана И. Мазепы и современного Президента Украины.

Розглянуто джерела та проаналізовано літературу з історії останнього походу Романа Мстиславича у червні 1205 р. під польське місто Завихост. Висловлено сумнів щодо популярної в історіографії версії, нібито тоді галицько-волинський князь планував здійснити виправу до Саксонії, і на думку автора, Роман Мстиславич вступив у конфлікт між польськими князями В. Лясконогим (Тонконогим) і Л. Бялим (Білим). Доведено, що Роман Мстиславич міг загинути під час пошуку зручної переправи через Віслу, коли він і його невеличкий загін несподівано наразилися на польське військо. Наведено аргументи щодо вірогідного місця поховання тіла галицько-волинського володаря на території князівської резиденції в родинній церкві св. Пантелеймона біля Галича.

Проаналізовано взаємозв'язок між процесами формування національної ідеї в українській історичній науці та розвитку національних тенденцій в архітектурі. Показано, що концептуалізація національної ідеї в історіографії стимулює появу та розвиток національних форм в архітектурі.

Проаналізовано історіографію еволюції сучасних партій України. Запропоновано власне бачення методики гуртування наукових праць з цього питання на основі виокремлення трьох груп - досліджень загального характеру; робіт, присвячених аналізу політичних течій та праць, в яких партії розглянуто в системі суспільних конструкцій, притаманних демократичному ладу.