Представлен анализ сакральных моделей универсумов локальных миров-цивилизаций, созданных пятнадцатью традиционными цивилизациями древности и средневековья с их материализованным воплощением в системе символов культовых сооружений, в одеяниях священнослужителей и т.п. Раскрыто культовые символы цивилизаций угасших (месопотамской, египетской, эллинской, римской); уничтоженных насильственным образом (ацтекской, майяской, инкской), и цивилизаций, продолжающих жить и в настоящее время (китайской - в ее конфуцианском, даосском и буддийском вариантах; японской - в ее синтоистском и буддийском вариантах; индийской в ее индуистском варианте; буддийской; иранской - в ее зороастрийском варианте; иудаистской; христианской в ее православном и католическом вариантах; мусульманской в ее суннитском и шиитском вариантах). Рассмотрены сакральные модели универсумов, скрепляющих во многом и поныне существующие локальные миры-цивилизации, определяя менталитет, или еще точнее - "умственный инструментарий", "цивилизационную вооруженность" как отдельного индивидуума, так и целых человеческих сообществ, принадлежащих к этим цивилизационным мирам, в том числе сегодняшние удачи и неудачи межцивилизационного синтеза, а значит, и возможности быстрого модернизационного прыжка отдельных сообществ к высшим достижениям современной техногенной цивилизации. В монографии, снабженной богатым иллюстративным материалом, продолжено разработку тематики, частично изложенной в монографии "Священные лики цивилизаций", достаточно известной научной и педагогической общественности (издана в 2001 г. издательством «Техника»).

Представлен анализ сакральных моделей универсумов локальных миров-цивилизаций, созданных пятнадцатью традиционными цивилизациями древности и средневековья с их материализованным воплощением в системе символов культовых сооружений, в одеяниях священнослужителей и т.п. Раскрыто культовые символы цивилизаций угасших (месопотамской, египетской, эллинской, римской); уничтоженных насильственным образом (ацтекской, майяской, инкской), и цивилизаций, продолжающих жить и в настоящее время (китайской - в ее конфуцианском, даосском и буддийском вариантах; японской - в ее синтоистском и буддийском вариантах; индийской в ее индуистском варианте; буддийской; иранской - в ее зороастрийском варианте; иудаистской; христианской в ее православном и католическом вариантах; мусульманской в ее суннитском и шиитском вариантах). Рассмотрены сакральные модели универсумов, скрепляющих во многом и поныне существующие локальные миры-цивилизации, определяя менталитет, или еще точнее - "умственный инструментарий", "цивилизационную вооруженность" как отдельного индивидуума, так и целых человеческих сообществ, принадлежащих к этим цивилизационным мирам, в том числе сегодняшние удачи и неудачи межцивилизационного синтеза, а значит, и возможности быстрого модернизационного прыжка отдельных сообществ к высшим достижениям современной техногенной цивилизации. В монографии, снабженной богатым иллюстративным материалом, продолжено разработку тематики, частично изложенной в монографии "Священные лики цивилизаций", достаточно известной научной и педагогической общественности (издана в 2001 г. издательством «Техника»).

Розкрито теоретичні й історичні аспекти розвитку цивілізацій, досліджено їх ціннісний вимір. Висвітлено трансформацію системи цінностей за умов глобалізації, проаналізовано теоретичний і практичний виміри глобальних, регіональних і локальних цивілізацій і їх цінностей. Розглянуто варіативність концепцій ціннісного дискурсу. Увагу приділено проблемам глобальної неоконвергенції та синергетичного цивілізаційного співрозвитку в XXI ст. Подано інформацію щодо аксіології пост-правди та пост-порядку у глобальному середовищі та у просторі пострадянського підсистемного регіону "omnes et singulos". Простежено трансформацію бразильської системи цінностей під впливом формування зовнішньополітичної автономії країни. Досліджено закономірності й особливості феномену цінності на базі професійного, комбінованого та мовного підходів.

Мета роботи - проаналізувати, на тлі ключових етапів цивілізаційно-культурної історії Європи, прояви музеальності від античної доби до епохи націоналізму в XIX ст. Увагу акцентовано на причинно-наслідкових зв'язках між потребою у відборі та зберіганні певних видів музеалій і релігійно-світоглядними та суспільно-політичними обставинами конкретної історичної епохи.

Представлена мифы из истории Древней Украины, Древней Кореи, Древней Иудеи и Древней Армении. Исследована стройная циклическая система жизни легендарных женщин, которые повлияли на всю дальнейшую историю человечества.

У роботі українського вченого-славіста Д. Чижевського представлено спробу сконструювати та структуру вати історію на засадах культурної і стильової цілісності, подібно до концептуалізації минувшини мистецтва, літератури та культури. Висунуто й обгрунтовано концепт культурно-історичної епохи як ідеального поняття-маркера для конструювання та представлення простору культури як певного діапазону стилів, що своєрідним чином розгортаються, переломлюються й трансформуються в низці сфер історичного буття. Обговорено думку про хвилеподібну теорію (схему) представлення культурних стилів, а також звернуто увагу на роль перехідних або межових стильових формацій, як-от передреформація, маньєризм, сентименталізм, бідермаєр, імпресіонізм та ін.

Висвітлено основні етапи історії світової культури. Викладено особливості розвитку світової культури в різні історичні періоди, специфіку стильових напрямів літератури та мистецтва. Стисло розглянуто культуру первісного суспільства та Стародавнього світу, культуру Середновіччя й Нового часу. Охарактеризовано особливості розвитку світової культури у модерний та постмодерний період.

Розглянуто культурологію як навчальну дисципліну, її предмет та об'єкт. Висвітлено особливості культурної антропології. Викладено основні концепції культури. Увагу приділено філософії та соціології культури. Проаналізовано міфологію як феномен культури. Розглянуто релігію в контексті культурології. Досліджено культуру Стародавнього Сходу, Античну культуру, культуру Середньовіччя та епохи Відродження. Проаналізовано культуру ХІХ ст. та становлення світової культури ХХ ст.

Висвітлено актуальні питання історичного розвитку світової цивілізації від найдавніших часів до сучасності. Розглянуто основні тенденції та специфічні особливості виникнення світової цивілізації, соціокультурного розвитку людства.

Зазначено, що Близький Схід - це місце, де зароджувалася цивілізація не тільки Сходу, а й Європи. Саме на території так званого Родючого півмісяця почала розвиватися культура відновлювального землеробства, з'явилося примітивне колесо. Тут найпершими навчилися робити керамічний посуд та обробляти метали. Саме тут виникли перші міста, а потім перші територіальні держави: Ассирія, Вавилон, Хетське царство. Людям, що жили у Шумері, належить пальма першості у появі писемності та законодавства як такого. Тому не дивно, що найдавніші витвори мистецтва з'явилися саме тут.

На матеріалах культури традиційних соціумів і ранніх держав давнини висвітлено широке символічне поле щодо поховальної обрядовості, уявлень про край смерті та посмертну долю тощо. На численних прикладах показано глобальність та вкоріненість уявлень про концентровану позатілесну духовну сутність (власне, "душу") людини, її полярність (поділ на верхню, "пташину", та нижню, "тіньову" або "зміїну"), висвітлено подальшу міфологізацію цього розподілу. Продемонстровано суттєву роль культу предків у багатьох культуротворчих процесах давнини - від соціальних трансформацій у суспільствах до форм візуального мистецтва (портретизм, театр тощо).

Досліджено практики харчування як маркер численних форматів соціальних відносин і форм суспільного життя. Увагу приділено панорамному погляду на проблему з урахуванням її історічних, політичних, економічних та релігійних складників. Наголошено на думці, що практики харчування в соціологічній перспективі найбільш евристично деталізуються на тлі виокремлення концепту певної гастрономічної культури. Останню розкрито з огляду на цивілізаційні та національні кордони як у ретроспективному, так і у вигляді постскриптуму всезростаючої суспільної поліфонії сучасного етапу.

Викладено теоретичні основи предмету як самостійної галузі. Розглянуто основні культурні регіони світу та їх територіальне розташування. Висвітлено загальні особливості культурного регіону. Розкрито особливості етносу, мови, інтерпретації понять і термінів, процесу наукової та художньої культури регіону.

Дана историческая периодизация первобытной культуры. Охарактеризованы особенности духовного мира первобытного человека. Изложены характерные черты культур Древнего мира. Уделено внимание античной и средневековой культуре. Приведена информация о культуре Нового времени в Западной Европе, России и США.

Висвітлено основні аспекти розвитку зарубіжної культури, її роль у прогресі людства від первісного суспільства до Новітніх часів. Розглянуто тенденції розвитку науки, освіти, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, літератури та театру Західної Європи і Стародавнього Єгипту та Месопотамії. Наведено ілюстрації із зображеннями найкращих шедеврів світової культурної спадщини, які є найвиразнішими зі стилістичної точки зору художніх витворів.

Изложены теоретические аспекты культуры. Раскрыты культурологические теории: история и современность. Рассмотрен феномен культуры. Представлена культурно-историческая типология. Описаны культурно-исторические типы.

Раскрыто понятие культуры в контексте исторической эволюции. Внимание уделено современной цивилизации и ее особенностям. Изложены особенности и характерные черты первобытной культуры. Рассмотрены особенности клерикальной культуры средневекового общества. Раскрыто значение эпохи Возрождения в контексте истории европейской культуры и искусства. Исследована научная революция XVII в. и формирование мировоззренческих основ культуры Нового времени. Дана общая характеристика и особенности европейской культуры XIX в. Приведены особенности периодизации и общие тенденции развития мировой культуры ХХ в. Изложено национально-культурное возрождение в Украине конца XVIII - XIX в.

Розглянуто розвиток культури у різних регіонах світу. Виокремлено основні етапи історико-культурного розвитку. Подано уявлення про багатство, своєрідність та різноманітність національних культур. В історії культури України, за усілякої її самобутності, простежено спадковість частини цілому - світовій культурі. Співвідношення цивілізацій Сходу і Заходу розглянуто через діалог культур.

Досліджено культуротворчу діяльність гетьмана І. Мазепи. Розкрито духовний світ давньослов'янської доби. Визначено роль Києво-Могилянської академії в розвитку освіти у XVIII ст. Висвітлено проблеми інтеграції української освіти до європейського освітнього простору. Вивчено історію виникнення рок-музики. Проаналізовано феномен козацького бароко. Увагу приділено проблемам розвитку української мови в сучасному суспільстві. Досліджено мистецтво Сандро Ботічеллі. Віднайдено нові сторінки в біографії Т. Шевченка. Розкрито образ жінки в українській літературі XVII - XVIII ст. Проаналізовано філософську лірику Л. Костенко. Висвітлено основні етапи життя та творчості П. Пікассо. Досліджено становлення і розвиток українського меценатства. Охарактеризовано сучасні антропологічні типи українців. Обгрунтовано причини і наслідки прийняття християнства на Русі. Досліджено духовну культуру Лемківщини. Простежено проблему мови в контексті української національної культури. Вивчено вплив сучасного кінематографа на свідомість людини.

Исследованы проблемы цивилизационного развития человечества. Проанализирована человеческая история в ее целостности и все возрастающем развитии всех сторон ее бытия. Обоснована современная глобализирующая цивилизация как техно-информационная, выделены ее мегатренды и маркеры.