Дана характеристика взаимоотношений античных государств Северного Причерноморья с Римской империей на протяжении значительного хронологического отрезка времени, охватывающего период с середины I в. до н.э. до первой половины VI в. Рассматриваются взаимоотношения этих государств с Римской империей на широком историческом фоне того времени и показывается место Тиры, Ольвии, Херсонеса и Боспорского царства, располагавшихся на юге современной территории Украины в древности, во всемирной истории. Акцентируется внимание на том общем и особенном, что было характерно для их развития в условиях тесных контактов, с одной стороны, с населением степной зоны региона, а с другой - с античными центрами Причерноморья и Средиземноморья, входившими в состав Римской империи.

Розглянуто політичну діяльність К.Серторія - відомого діяча епохи кризи Римської республіки та становлення імперії (у другій половині II - I ст. до н. е.). Значну увагу приділено аналізу діяльності політика та полководця у контексті розвитку політичних і системних практик, які уможливлювали трансформаційні процеси у римському суспільстві. Зазначено, що К.Серторій як політик перехідного періоду був носієм позасистемних практик. Досліджено питання, взаємопов'язані з діяльністю К.Серторія, а саме: висвітлення участі полководця у політичній боротьбі 80-х рр. до н.е. як періоду формування в ньому носія позасистемних практик, вплив зазначених практик на зміст і методи політичної діяльності К.Серторія в Іспанії під час Серторіанської війни (80 - 71 рр. до н. е.). По-новому трактовано певні традиційні для серторіанської тематики питання, а саме: позицію різних груп провінціалів під час утвердження влади К.Серторія над римськими провінціями в Іспанії, співвідношення вищої влади в серторіанській державі, заходи провінційної політики К.Серторія під час Серторіанської війни та процес розпаду серторіанського руху.

Вперше здійснено спробу комплексного дослідження всіх складових суспільства римської Дакії. Вперше розглянуто питання про структуру провінційної еліти Дакії та взаємодію її елементів, проаналізовано основні джерела доходів і фінансове становище всіх основних груп населення провінції. Встановлено, що досить велика кількість вершників і представників муніципальної знаті в Дакії обумовлена наявністю значних природних багатств провінції, які приваблювали енергійних людей та давали можливість накопичити багатства. Доведено тезу про цілеспрямоване розселення ветеранів у Дакії та використання їх як найближчого військового резерву. Спростовано точку зору про незначну роль ветеранів в органах місцевого самоврядування провінції та доведено їх активну участь у формуванні муніципальних органів влади. Доведено, що ветеранів римської армії, враховуючи їх фінансове та громадське становище, можна відносити до провінційної верхівки Дакії. Визначено, що ремісники та торговці активної участі в муніципальному житті не брали, але важливу роль у суспільному житті відігравали ремісничі колегії. Досліджено порядок формування сільського самоврядування в Дакії, обгрунтовано тезу про тенденцію заміни рабської праці в Дакії вільнонайманою вже наприкінці II - на початку III ст. н. е.

Розглянуто характерні риси кредитної діяльності у східних провінціях Рима в епоху пізньої республіки і ранньої імперії. Простежено діяльність основних суб'єктів кредитних відносин. Визначено, що в епоху республіки у кредитних угодах суттєву роль відігравала спекулятивна складова, яка проявлялася у необгрунтованому завищенні позичкового відсотку. Прослідковано еволюцію кредитних відносин і основні зміни в кредиті в часи принципату.