Стаття присвячена культові Марса Месника та храмові збудованому на його честь, у контексті політичної пропаганди ранньої Римської імперії. На основі аналізу наративних, нумізматичних, археологічних та епіграфічних джерел встановлено, яким чином храм було використано для формування образу зовнішньополітичних успіхів Августа на сході. Проаналізовано влаштовані на честь освячення храму урочисті ігри, складовою яких стала навмахія, що імітувала Саламінську битву, і несла виразне символічне забарвлення. Визначено, що саме освячення було прив'язано до діяльності на сході онука Августа - Гая Цезаря і було вагомим ідеологічним заходом.

Досліджено зовнішню політику царя Понту Мітрідата VI (120 - 63 рр. до Р.Х.) у період підготовки до війни з Римською республікою. Розглянуто процес становлення зовнішньополітичних контактів Понтійського царства із сусідніми територіями, пошуку і залучення союзників. Визначено, що близько 102 р. до Р. Х. були встановлені союзницькі відносини з Парфянським царством, а у 95 р. до Р. Х. - Великою Вірменією. Розкрито причини зацікавлення Мітрідата VI підкоренням Каппадокії. Досліджено династичну боротьбу за каппадокійський престол і проаналізовано у ній роль Мітрідата VI.

Досліджено основні форми, структуру та механізми політичних і військових контактів між Римською імперією та Парфією у добу принципату. Взаємовідносини цих двох державних утворень розглянуто шляхом вивчення образу "іншого", який безпосередньо впливав на конкретну сторону зовнішньої політики цих держав. На основі залучення широкого джерельного матеріалу проаналізовано образ Парфії у римській ідеології, літературі та пропаганді. Формування та реалізацію основних форм політичних контактів, які були пов'язані з роллю римського імператора, його оточення та родичів у політичному протистоянні з Парфією охарактеризовано як специфічні політичні практики. Реконструйовано еволюцію парфянської стратегії та окреслено вплив внутрішньополітичної боротьби в Парфії на взаємини з Римською імперією. Особливу увагу приділено аналізу військових кампаній та прикордонної політики Риму, яку проаналізовано як у військовому аспекті так і через вивчення становища пограничних царств, провінцій, міст і груп населення.