Висвітлено найважливіші події, явища та тенденції історичного процесу у ХХ ст. в країнах Європи та Північної Америки у міжвоєнний період і роки Другої світової війни. Розкрито особливості суспільної свідомості та духовного життя західного суспільства в міжнародний період. Охарактеризовано суспільно-політичні рухи: профспілковий, жіночий, молодіжний, робітничий, соціалістичний, комуністичний та фашистський.

Подано хронологію військових конфліктів між позаблоковими державами, розкрито їх причини та наслідки, а також зусилля міжнародних організацій спрямовані на врегулювання даних конфліктів. Показано особливі та відмінні риси, що їх характеризують.

Розглянуто змістовну сторону й основні етапи розвитку германського питання у 1941 - 1990 рр., його міжнародний і національно-державний аспекти.

Розглянуто основні інститути Альянсу з розробки політики та прийняття рішень, політику відкритих дверей Альянсу (співпраця з Росією, партнерство з Україною, запрошення нових держав до вступу), а також оперативну роль Альянсу у підтримці миру. Розкрито роль НАТО у здійсненні контролю над озброєннями. Проаналізовано проблеми формування політики та прийняття рішень в оборонному аспекті, а саме, з питань економічної співпраці, ядерної політики. Особливу увагу приділено структурі НАТО, у т.ч. цивільним і військовим організаціям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)62

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)62

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено спробу історіософського осмислення історіографічного процесу у галузі проблематики періоду Другої світової війни. Виконано аналіз стану розробки окремих напрямів і здобутків досліджень історії України воєнного періоду, піддано критичному розгляду їх джерельну базу, а також намічено шляхи подальших науково достовірних досліджень. Показано суспільну значимість історичних знань про роль України у війні проти фашизму для зростання національної самосвідомості й патріотизму українського народу.

Визначено геополітичний, цивілізаційний та етнічний підходи до розуміння структури всесвітнього цивілізаційного процесу. Розглянуто ідейні та наукові основи євразійства, цивілізаційну структуру пострадянського простору, Євразію як квазіцивілізацію. Зроблено висновок про необхідність нового осмислення проблем Євразії та євразійства у світлі концептуальних розробок та історичного досвіду сучасності.

Рассматриваются проблемы европейской и мировой истории, сложившиеся после I-ой мировой войны. Значительное место отводится анализу основных направлений международной политики ведущих европейских стран в 20-40-е годы. Анализируется ряд аспектов внутренней и внешней политики СССР в контексте с европейскими и мировыми историческими процессами.

Рассмотрены методологические основания информационной войны, ее модель, инструментарий воздействия и противодействия. Анализируется практика ведения информационных войн (современные методы пропаганды и контрпропаганды, воздействие на компьютеры и информационные системы) в современных военных конфликтах. Освещаются особенности информационной войны в контексте сопутствующих наук (паблик рилейшнз, имиджелогия и др.), методы анализа массовой коммуникации (контент-анализ, пропагандистский анализ, анализ слухов, анекдотов, "мыльных опер"), а также методы анализа текстов политических лидеров (психологический, мотивационный, нарративный, ролевой и др.).

Книга присвячена видатним правителям, полководцям, письменникам і поетам, вченим, філософам, художникам, мандрівникам, авантюристам - відомим людям ХХ століття. Було використано висловлювання людей, які жили з ними у той же самий час.

Представлений широкий спектр думок щодо економічного, політичного та соціального розвитку Чорноморсько-Каспійського регіону. Визначено параметри регіону, дана оцінка його місця в геополітичних процесах на материку Євразія. Запропоновано варіант інтерпретації всієї множини політичних, економічних та культурних комунікацій в регіоні. Розглянута специфіка розвитку інтеграційних процесів в Центральній Азії, Закавказзі та прилеглих територіях, підкреслено необхідність комплексного підходу до розвитку господарства під час розробки перспективних економічних проектів. Розглянуто приклади системних ситуацій у розвитку господарства як у галузевому (нафтова промисловість, залізничний транспорт, туристсько-рекреаційна діяльність тощо), так і в регіональному вимірах (Україна, Грузія, Азербайджан, Туреччина, Іран, Північний Кавказ тощо). Систематизовано уявлення про стратегічні інтереси України в регіоні. Подано лінгво-історичний огляд регіону, на підставі якого можна судити про виняткову складність етно-лінгвістичної ситуації в цьому регіоні та напруженість соціокультурних процесів.

Розглянуто проблему подолання бар'єрів між національними культурами, визначено людські цінності щодо конценсусу міжнародного співтовариства.

Висвітлено джерела суперечностей соціального механізму розвитку духовності особистості. Визначено стан і перспективи розвитку культурології. Запропоновано суб'єктивну структуру особистісного самовизначення. Використано метод театралізації у виконанні комунікативних ігрових ролей учасниками масових театралізованих дійств. Охарактеризовано культурне життя українського суспільства за ринково-конкурентних умов.

Розглянуто міжнародне становище в Європі від Ялтинської угоди до падіння Берлинського муру у 1945 - 1989 рр., євроатлантичні відносини на сучасному етапі. Розкрито роль НАТО та ЗЄС у майбутній архітектурі європейської безпеки, проаналізовано питання моделювання та прогнозування міжнародних політичних конфліктів у Європі у ХХІ ст., а також роль України у формуванні нової панєвропейської архітектури безпеки. Висвітлено деякі теоретичні аспекти сучасних європейських інтеграційних процесів, актуальні проблеми зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Визначено роль регіоналізму в політиці інтеграції Європи, політичні, економічні та стратегічні чинники європейського вибору України.

Освещено послевоенное мирное урегулирование. Описаны первые военные столкновения. Определены предпосылки разрядки международной напряженности. Проанализированы советско-американские отношения. Исследованы локальные конфликты на международной политической арене. Раскрыта новая конфигурация геополитических сил. Приведена характеристика постсоциалистических стран как субъектов международных отношений.

Розглянуто основні правові форми та засоби співпраці Європейського Союзу (ЄС) з країнами Африки, басейнів Карибського моря та Тихого океану, Середземномор'я, Азіатськотихоокеанського регіону, Латинської Америки та Східної Європи. Досліджено особливості міжнародної правосуб'єктності ЄС і правового регулювання відносин ЄС з групами країн різного соціально-економічного розвитку. Проаналізовано основні проблеми співпраці України з ЄС в аспекті виконання Угоди про партнерство та співробітництво 1994 р., а також запропоновано концептуальні засади розвитку двосторонніх відносин.

Висвітлено головні напрями зовнішньополітичної діяльності США, СРСР, КНР, Великої Британії, Франції, Японії, Австралії, Індонезії та інших держав у Тихоокеанському регіоні. Проаналізовано основні етапи формування сучасної системи міжнародних відносин на Далекому Сході. З'ясовано причини, особливості розвитку та механізму врегулювання тайванського, корейського та індокитайського військово-політичних конфліктів. Проаналізовано їх вплив на світовий стан справ. Акцентовано увагу на здобутках і перспективах співпраці незалежної України з провідними державами Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Проаналізовано причини формування біполярної структури повоєнного світу, розгортання "холодної війни", глобальні аспекти розрядки міжнародної напруженості. Висвітлено розвиток міжнародних відносин в основних регіонах світу - Європі, Південній та Південно-Східній Азії, Далекому та Близькому Сході, Африці, Латинській Америці. Значну увагу приділено участі України в міжнародних подіях.

На широкому фактичному матеріалі зроблено аналіз основних тенденцій розвитку міжнародних відносин ХХ ст. Розглядається створення, становлення та крах Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, міжнародні відносини під час другої світової війни, політика конверсії та реконверсії у різних країнах світу після другої світової війни. Особливу увагу приділено висвітленню міжнародних відносин у 50 - 80-ті роки, під час "холодної війни" та після її завершення.