На підставі раніше невідомих та маловідомих вітчизняних і зарубіжних архівних джерел, мемуаристики, таборових видань проаналізовано увесь комплекс причин та умов перебування на теренах Польщі, Чехословаччини і Румунії українських військовополонених та інтернованих, ставлення до них правлячих кіл країн осідку та радянської влади, шляхи і методи вирішення даної складної міжнародної проблеми у контексті міждержавних взаємин, охарактеризовано наслідки режиму полону та інтернування.

Проведено вивчення та аналіз міжнародного становища Закарпаття, його політичного і культурного розвитку напередодні другої світової війни. Системно висвітлюються взаємопов'язані проблеми комплексної теми: міжнародне становище краю наприкінці 30-х років та вплив міжнародного фактору на соціально-економічний, суспільно-політичний і культурний розвиток Закарпаття. Аналізуються головні етапи еволюції державно-правового статусу Підкарпатської Русі - Карпатської України. Визначено мету і напрями політики автономних урядів Закарпаття в національному питанні, простежено релігійні відносини у Карпатській Україні.

Висвітлено проблему вивчення історичних подій, які складали основу міжнародних відносин першої половини ХХ ст. в Європі, Південній та Південно-Східній Азії, на Далекому та Близькому Сході. У контексті історіографічного дослідження розкрито причини, які призвели до глобальної катастрофи - Другої світової війни, показано кардинальні зміни міжнародного становища та геополітичної ситуації першої половини ХХ ст., які спричинили після Другої світової війни формування біполярної структури повоєнного світу та розгортання "холодної війни".

Освещена проблема изучения исторических событий, повлиявших на международные отношения первой половины ХХ в. в основных регионах планеты - Европе, Южной и Юго-Восточной Азии, Дальнем и Ближнем Востоке. В контексте историографического исследования раскрыты причины, приведшие к глобальной катастрофе - Второй мировой войне (ВМВ), показаны кардинальные изменения международного положения и геополитической ситуации первой половины ХХ в., приведших после ВМВ к формированию биполярной структуры послевоенного мира и разворачиванию "холодной войны".

Висвітлено зміст, значення та взаємозв'язок основних міжнародних подій міжвоєнного періоду 1918 - 1939 рр. Розкрито процес становлення, розвитку та краху Версальсько-Вашингтонської системи. Наведено інформацію про Паризьку мирну конференцію 1919 - 1920 рр., Вашингтонську конференцію 1921 - 1922 рр., Локарнські угоди, план Дауеса.

Освещены содержание, значение и взаимосвязь основных международных событий межвоенного периода 1918 - 1939 гг. Раскрыт процесс становления, развития и краха Версальско-Вашингтонской системы. Дана информация о Парижской мирной конференции 1919 - 1920 гг., Вашингтонской конференции 1921 - 1922 гг., Локарнских договорах, плане Дауэса.

Розглянуто аграрну політику Австро-Угорщини та Німеччини в Україні у 1918 р. в контексті східної політики зазначених держав періоду Першої світової війни. Висвітлено політичні та економічні фактори, які обумовили зацікавленість Центральних держав у вирішенні аграрного питання в Україні. Охарактеризовано взаємовідносини між представниками Німеччини й Австро-Угорщини з одного боку й урядами Української Народної Республіки та української держави - з іншого, які склалися з приводу та в процесі вирішення аграрного питання в Україні. Проаналізовано діяльність австро-угорських і німецьких військ, пов'язану з реалізацією політичних рішень керівництв Центральних держав у галузі земельних відносин в Україні.

Розглянуто проблему відображення українського питання та діяльності Ліги Націй. Проаналізовано міжнародно-правові та міжнародно-політичні обставини української проблеми у міжвоєнний час, зокрема, аспект створення та функціонування системи Ліги Націй із захисту прав меншин, а також пов'язані з нею найважливіші політичні конфлікти. Детально висвітлено історію звернень українських урядів, політичних партій, громадських установ та окремих осіб до Ліги Націй. Особливу увагу приділено питанням діяльності українських товариств Ліги Націй, а також участі українців у європейських конгресах національних меншин. Визначено фактори, що зумовили підсумки українських апеляцій до Ліги Націй, їх значення для українського суспільства.

Дисертацію присвячено вивченню наукової співпраці українських та іноземних вчених у міжвоєнний період. Когорту українських науковців склали три групи вчених - з Радянської України, західноукраїнських та емігрантів. Іноземний аспект дослідження включав увесь загал закордонного наукового світу, який був охоплений науковою співпрацею з різними групами українських вчених. Проаналізовано характер і зміст наукової праці іноземних вчених в УРСР та діяльність радянських українських вчених у закордонних наукових центрах. Розглянуто різні форми співпраці між ученими. Значне місце приділено міжнародним науковим форумам як важливій формі зв'язків науковців усіх країн світу. Висвітлено стан науки у Західній Україні та визначено її можливості щодо наукової співпраці з іноземною науковою громадськістю. Розкрито роль Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові як основного організатора налагодження контактів західноукраїнських вчених з іноземним світом. Найбільш мобільні та вільні у своїй діяльності українські вчені-емігранти зуміли не лише продовжити справу національної науки, але й гідно презентували свій внесок та освітні центри за кордоном, що за умов зростаючої "радянізації" науки в УРСР забезпечило безперервне знайомство іноземців з українською наукою.

Дисертація містить аналіз комплексу архівних матеріалів, що висвітлюють політику провідних європейських країн по відношенню до громадянської війни в Іспанії (1936-1939 рр.). Особливу увагу приділено проблемам реалізації політики "невтручання", діяльності міжнародного Комітету з застосуванням Угоди про невтручання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)61-612.3 + Т3(4УКР-6КРИ)6

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розстановку політичних сил у світі, зокрема, в Європі напередодні Другої світової війни. Розглянуто поширення Рапальського договору на УСРР та укладення німецько-польського пакту й активізацію антиукраїнських підступів гітлеризму. Досліджено ставлення західної дипломатії щодо німецько-польського зближення та збереження миру й їх дієвість. Розкрито польську дипломатію в пошуках "рівноваги" між СРСР і Німеччиною та наслідки Мюнхена.

Освещена расстановка политических сил в мире, в частности, в Европе в канун Второй мировой войны. Рассмотрено распространение Рапальского договора на УССР и заключение немецко-польского пакту и активизацию антиукраинских подступов гитлеризма. Исследовано отношение западной дипломатии относительно немецко-польского сближение и сохранения мира и их действенность. Раскрыты польская дипломатия в поисках "равновесия" между СССР и Германией и последствия Мюнхена.

Проаналізовано політику Великої Британії (ВБ) та Франції щодо процесу становлення кордонів Польщі у 1918 - 1923 рр. Розкрито значення питання відновленя польської держави після Першої світової війни у контексті комплексу проблем Франції та ВБ. Розглянуто польські територіальні проблеми та визначено роль ВБ і Франції у їх вирішенні на Паризькій мирній конференції та після її закінчення. Відзначено вибіркове застосування Францією і ВБ етнічного принципу та принципу права націй на самовизначення під час розв'язання територіальних суперечностей Польщі. Досліджено дипломатичну перемогу ВБ над Францією у боротьбі щодо процесу формування кордонів Другої Речі Посполитої.

Досліджено вплив боротьби великих держав за контроль над Чорноморськими протоками на формування та політику міжнародних союзів у 1870 - 1918 рр. Доведено, що в 1870 - 1880 рр. канцлер О. Бісмарк скористався зацікавленістю великих держав у сприянні Німеччини в питанні Проток для того, щоб залучити їх до підконтрольної Берліну системи міжнародних союзів, зокрема, Союзу трьох імператорів 1873 - 1887 рр., німецько-австрійсько-угорського союзу 1879 р., Троїстого союзу 1882 р., Середземноморської Антанти 1887 р. Показано, що чинник Босфора та Дарданелл суттєво впливає на формування російсько-французько-британської Антанти на противагу німецько-австрійсько-угорсько-італійському Троїстому союзу та на дипломатичне протистояння даних альянсів напередодні Першої світової війни. Проаналізовано гострі суперечності між країнами Антанти щодо Чорноморських проток у період війни, які помітно послаблюють її позиції у боротьбі з Четверним союзом.

Досліджено причини, обставини та наслідки підписання навесні 1919 р. угоди Лонга - Беранже, яка стала важливим етапом у формуванні англо-французького нафтового альянсу.

Висвітлено процес становлення, розвитку та краху Версальсько-Вашингтонської системи. На основі документів, ишрокого кола наукової літератури висвітлено та проаналізовано найважливіші події, що відбувались у світі протягом 1918 - 1939 рр., зокрема результати та наслідки Першої світової війни, плани великих держав щодо мирного врегулювання та післявоєнної організації світу. Увагу приділено мирним переговори з Австрією, Болгаріэю, Туреччиною. Розглянуто основні події греко-турецької війни, окремі аспекти близькосхідної політики, особливості зовнішньої політики Радянської України за умов переходу від війни до миру. Проаналізовано загострення німецької проблеми (1923 р.), розвиток міжнародних відносин у 1924 - 1929 рр. Охарактеризовано міжнародні відносини на Американському континенті у 1920-ті рр. під час світової економічної кризи та напередодні Другої світової війни. Акцентовано на міжнародних відносинах протягом 1929 - 1939 рр., виникненні вогнища військової небезпеки в Європі, зміні розстановки сил після конференції у Мюнхені. Подано детальну інформацію про пакт між Німеччиною та СРСР, підписаний Й. Ріббентропом та В. Молотовим у ніч з 23 на 24 серпня 1939 р.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)61-613"1919-20"

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 33 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)61-607 + Х910.2

Рубрики:

Історія

Питання правосуб'єктності нації. Національно-визвольний рух народів та міжнародне право

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу джерел та наукової літератури висвітлено ключові військово-морські питання, що розглядались на Паризькій мирній конференції. Проаналізовано точки зору учасників конференції стосовно майбутнього німецького військового флоту. Детально розглянуто проблему співвідношення військових флотів та спроби її вирішення. Показано що, американські представники використовували свій військовий флот як засіб тиску на Велику Британію з тим, щоб англійці підтримали нову міжнародну організацію - Лігу Націй. Проте, Велика Британія не погоджувалась на обмеження свого бойового флоту без попередньої військово-морської угоди зі Сполученими Штатами. Версальський мирний договір юридично завершив Першу світову війну, але військово-морські суперечності, що існували між країнами, залишились невирішеними.

Проаналізовано дискусії навколо проекту європейської єдності Р. Куденхове Калергі під час I Пан'європейського конгресу 1926 р. Звернено увагу на економічні, політичні та змішані підходи до розуміння шляхів європейського об'єднання. Проаналізовано основні рішення конгресу, реакцію на цей захід в різних країнах Європи. Зроблений висновок, що ситуація в Європі учасниками конгресу сприймалася як кризова, а різноманітність підходів до питання реалізації Пан'Європи заважала прийняттю рішень щодо конкретних кроків подальшої співпраці європейських країн.

До збірника увійшли раніше не публіковані дипломатичні документи з архіву Канцелярії міністра та Департаменту чужоземних зносин Міністерства закордонних справ УНР, в яких визначено зовнішню політику УНР: узагальнювальний огляд міжнародного становища УНР, ноти (до Росії, Польщі, Антанти та інших держав), обіжники (у справі взаємин із Росією, Польщею та Добровольчою армією). Упорядковано звіти (справоздання), листи та ноти керівників: Делегації УНР на Мирну конференцію в Парижі, конференцію Балтійських держав, Мирну конференцію в Ризі, до Ліги Націй, Місій УНР до Франції, Великої Британії, Швейцарії, Румунії, Польщі, Латвії, Данії, Голандії та Бельгії, Посольств УНР в Австрії, Туреччині та Німеччині.

Проаналізовано основні проблеми територіального розмежування на Паризькій мирній конференції у 1919 р. стосовно західних та північних кордонів Польської держави. На основі аналізу здобутків сучасної історіографії та наявної джерельної бази розкрито зміст дискусії щодо визначення кордонів новопосталої Польської республіки.