Проаналізовано особливості ідеологічного протистояння в Україні напередодні Другої світової війни (ДСВ). Висвітлено питання інформаційно-пропагандистської підготовки агресії Німеччини проти Польщі та СРСР, морально-психологічної атмосфери в Україні на початку ДСВ.

Проанализированы особенности идеологического противостояния в Украине накануне Второй мировой войны (ВМВ). Освещены вопросы информационно-пропагандистской подготовки агрессии Германии против Польши и СССР, морально-психологической атмосферы в Украине в начале ВМВ.

Розглянуто історію створення та удосконалення гіпотез причин радянсько-німецької війни в імперському напрямі російської історіографії Другої світової війни, встановлено та розкрито ключові положення цих гіпотез.

Розглянуто новітні російські дослідження, присвячені початку Великої Вітчизняної війни. Проаналізовано основні версії причин, що зумовили напад Німеччини на СРСР, зокрема щодо того, хто ж першим почав готуватися до війни. Одним із факторів, які спричинили агресивну політику Німеччини, чимало дослідників вбачають політику самого СРСР. Обгрунтовано висновок, що нестача документів надає нині історикам широке поле для різноманітних домислів, тому до сьогодні досягти з цього питання консенсусу так і не вдалося.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)621

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж73715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто походження версії про "превентивну війну" Німеччини та "упереджувальний удар" Радянського Союзу.

Проаналізовано сучасні дослідження про початок німецько-радянської війни.

Мета дослідження - аналіз інтерпретацій початку Другої світової війни та українського чинника в ній, висвітлення міжнародних відносин напередодні глобального світового конфлікту, його початку у вересні 1939 р. Методологія студії базується на застосуванні міждисциплінарних (історичних, політологічних, військових) підходів до трактування подій другої половини 1930-х рр., а також теоретико-концептуальних напрацюваннях провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, сучасному термінологічному апараті. Висновки: на основі аналізу значного масиву різної за своїм характером і змістом літератури та джерел розглянуто витоки й початок Другої світової війни, причини якої генетично пов'язані насамперед із недосконалим світовим устроєм, що склався у вигляді Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин за підсумками Першої світової війни. Унаслідок цього, а також світової економічної кризи 1929 - 1933 рр. у багатьох країнах Європи було встановлено авторитарні, військово-диктаторські й тоталітарні режими, які втягнули континент у воєнно-політичну кризу 1930-х рр., а потім і людство - у Другу світову війну. Акцентовао увагу на значенні та наслідках Мюнхенської угоди 1938 р., пакту Молотова - Ріббентропа 1939 р. в історії війни, контраверсійних оцінках цих подій у сучасній історіографії, дискусіях щодо дати початку конфлікту, а також на підготовці та розгортанні Німеччиною і СРСР воєнних дій проти Польщі. Наголошено на відповідальності всіх провідних держав світу, насамперед Німеччини, Японії, Італії, СРСР, Великобританії, Франції, СіНА, а також "другорядних" акторів міжнародних відносин (Польщі, Угорщини, Румунії) за розв'язання Другої світової війни.

Мета дослідженя - наукова реконструкція міжнародної ситуації, геополітичної та військової стратегії Німеччини й СРСР у період, що передував розв'язанню війни між цими країнами. Методологія дослідження базується на теоретичних напрацюваннях провідних фахівців із військової історії, а також безпосередніх учасників військово-стратегічного планування, на засадах історизму, комплексного вивчення складних суспільно-політичних та воєнних явищ, сучасних прийомах наукового пошуку й понятійному апараті, яким послуговуються фахівці зі вказаної тематики. Наукова новизна визначається спробою формування авторської концепції підготовки протиборчих сторін до війни завдяки залученню радянських і німецьких історичних джерел різного походження, зіставленню різних візій (керівників та генералітету двох країн, військових теоретиків й аналітиків, істориків) на перебіг процесів у царині політики, економіки, військової справи між осінню 1939 та літом 1941 рр. Висновки: наслідком передвоєнного зовнішньополітичного курсу Кремля стала його ізоляція, тоді коли Берлін одночасно зі створенням блоку союзників у 1939 - 1940 рр. підпорядкував собі економічні та людські ресурси значної частини Європи. Аналіз воєнно-стратегічної обстановки напередодні радянсько-німецької війни свідчить, що в основі стратегічного плану держав Осі щодо війни проти СРСР лежала ідея раптового й потужного першого удару з метою швидкого розгрому та знищення головних сил Червоної армії у смузі між кордоном і річками Західна Двіна, Дніпро з наступним стрімким просуванням углиб країни. Відповідно до задуму військово-політичного керівництва Третього Райху, південний або український напрямок у початковий період війни був важливим, але не головним. Основні сили Червоної армії зосереджувались на заході країни й не викликає сумнівів те, що вони готувалися до зіткнення з гітлерівською військовою машиною. Стратегічні погляди на майбутню війну полягали в тому, що після відбиття наступу противника ворог мав бути розгромлений під час стратегічного наступу Червоної армії на чужій території "малою кров'ю". На відміну від потенційного супротивника радянське керівництво вважало південно-західний напрямок головним і зосереджувало тут основні ударні угруповання. Основні зусилля генерального штабу спрямовувалися на розробку тільки одного варіанта дій військ із початком війни, а саме наступального, хоча й цей план до кінця відпрацьований не був. Що стосується іншого, оборонного, варіанта, то про його розробку питання навіть не ставилося. Підготовлений перед війною "План оборони державного кордону 1941 р." став не оборонним варіантом плану війни, а планом прикриття відмобілізування й розгортання радянських збройних сил. Найбільш серйозним і важким уроком перших днів війни стало запізнення заходів щодо приведення військ у бойову готовність. Війська армій прикриття, особливо перші ешелони, не були вчасно виведені з районів дислокації та розгорнуті на передбачених рубежах оборони. Їх висування в умовах бойових дій, що почалися, супроводжувалося невиправдано великими втратами. Неготовність військ прикордонних округів до відбиття потужних ударів противника виявилася найважливішою причиною, що визначила невигідний для радянської сторони розвиток подій на початку війни.