На основе документальных данных авторы обосновывают возможные претензии Украины на часть "нацистского золота". Рассматриваются некоторые вопросы формирования источниковой базы проблемы, проводится классификация основных групп источников. Анализируются документы, выявленные в архивах Украины, России, ФРГ. Прослеживаются основные пути формирования и перемещения "нацистского золота" в Украине. Полученные предварительные результаты позволяют рассматривать понятие "нацистское золото" не только как дефиницию награбленных ценностей, но и как понятие, которое в широком смысле слова характеризует процесс формирования капиталов рейха в годы Второй мировой войны. Сформулированы перспективные направления дальнейших исследований. Публикуются некоторые типовые документы за 1941-1947 гг.

Розглянуто широке коло питань, пов'язаних з духовною і видавничою працею у середовищі українських військовополонених, переміщених осіб і біженців, а також національної еміграції у європейських країнах після завершення Другої світової війни, зокрема, в Італії, Великобританії, Німеччині й Австрії у 1945 - 1950 рр. Висвітлено типологічні особливості українських видань, мистецькі надбання періодики, європейські виміри духовно-національного життя.

На підставі узагальнення архівних матеріалів Подільського регіону розглянуто сутність політики нацистського окупаційного режиму з насильницької мобілізації людських ресурсів краю. Викладено поліційно-адміністративні заходи нацистів у проведенні депортації населення до Німеччини. Висвітлено боротьбу патріотичного підпілля та радянських партизанів проти здійснення окупантами масової депортації населення Поділля.

На основе обобщения архивного материала Подольского региона рассмотрена сущность политики нацистского оккупационного режима по насильственной мобилизации человеческих ресурсов края. Изложены полицейско-административно меры нацистов при проведении депортации населения в Германию. Освещена борьба патриотического подполья и советских партизан против осуществления оккупантами массовой депортации населения Подолья.

Раскрыты состав и содержание киевского массива документов фонда Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины относительно деятельности Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга, осуществлявшего в период Второй мировой войны тотальную конфискацию и присвоение Третьим рейхом культурных и научных ценностей в оккупированных восточных и западных областях Европы.

На підставі аналізу архівних матеріалів, спогадів очевидців висвітлено долі мільйонів громадян України, які в роки Другої світової війни примусово працювали в нацистській Німеччині. Розглянуто історію їх повернення та повоєнної ресоціалізації. Увагу приділено правовому статусу остарбайтерів у системі примусової праці Третього рейху, соціальній структурі депортованого населення, системі радянських репатриаційний органів і їх діяльності на Київщині.

На основе анализа архивных материалов, воспоминаний очевидцев освещены судьбы миллионов граждан Украины, которые в годы Второй мировой войны принудительно работали в нацистской Германии. Рассмотрена история их возвращения и послевоенной ресоциализации. Уделено внимание правовому статусу остарбайтеров в системе принудительного труда Третьего рейха, социальной структуре депортированного населения, системе советских репатриационных органов и их деятельности в Киевской области.

Як безпосередня учасниця міжнародного проекту, спрямованого на збір свідчень колишніх примусових працівників Третього рейху, авторка висвітлює низку теоретичних питань, пов'язаних з його практичною реалізацією на прикладі життєвого досвіду мешканки Харкова Зінаїди Іванівни Б.

Вперше комплексно проаналізовано питання вивезення населення Рівненської області на примусові роботи до Третього рейху та його подальшу репатріацію. Визначено форми та методи вербування, простежено основні етапи вивезення рівнян, динаміку, масштаби цього процесу й опір з боку місцевого населення. Уточнено чисельність вивезених мешканців краю, досліджено їх статевий, віковий та національний склад, освітній рівень, умови життя та праці, проблеми соціальної адаптації в Австрії та Німеччині. Висвітлено діяльність репатріаційних органів, оцінено ефективність їх функціонування на рівні області. Охарактеризовано становище репатріантів Рівненщини за умов сталінського тоталітарного режиму.

Висвітлено практичні заходи німецької окупаційної адміністрації щодо вивезення робочої сили з України до Третього Рейху. Розглянуто аспект української історії - "остарбайтери" у Другій світовій війні. Досліджено окупаційний режим на Кіровоградщині. Представлено спогади очевидців з Волині. Віднайдено матеріали, що описують німецьку окупацію Переяслава-Хмельницького (спогади очевидця). Описано встановлення окупаційної влади в Україні.

Розглянуто всесвітньо історичні аспекти завершення Другої світової війни. Висвітлено питання значення Нюрнберзького й Токійського трибуналів над військовими злочинцями для морально-політичного запобігання воєнним злочинам.

Вивчено неопубліковані "Альбоми пісень" українських остарбайтерів, записаних у Німеччині в 1943 - 1945 роках. Написання альбомів людьми, вивезеними на примусові роботи, можна розглядати як специфічний спосіб зберегти себе, свою ідентичність в нових реаліях. При цьому самі ці нові реалії суттєво впливали на формування нової соціальної спільності - остарбайтерів. У розвідці обгрунтовується необхідність ввести "Альбоми пісень" остарбайтерів до наукового обігу.

Проаналізовано функціонування нацистського табору смерті Собібор на території окупованої Польщі, в якому загинула значна частина польського і європейського єврейства. Увага закцентована на методах масового вбивства і приховування слідів злочину, функціональних обов'язках охорони, організації заколоту в'язнів, ліквідації табору, післявоєнних судових процесах над нацистами та їх посібниками, сучасному становищі місцевості.

Рассмотрена одна из трагических и невиданно горьких страниц Второй мировой войны, а именно - жертвы военного плена. Акцентировано внимание на неисчислимых моральных и физических издевательствх над узниками в местах их содержания, что сопровождались массовыми убийствами, голодом, холодом и болезнями, что в совокупности привело к гибели миллионов. Отмечено, что на долю советских военнопленных и остарбайтеров, прошедших через ад финской и нацистской лагерно-тюремной системы, испытаний выпало больше всех.