Проаналізовано процес становлення вітчизняної історичної регіоналістики як наукового напряму. Висвітлено методологічні та теоретичні аспекти дослідження регіональної специфіки, пізнавальні та соціокультурні функції підсистеми регіоналістики - історичного краєзнавства. Наведено регіональні аспекти рефлексивного рівня історіографії. Особливу увагу приділено історіографічній спадщині фундаторів національної регіоналістики - В.Д.Антоновича, Д.Багалія, М.Грушевського.

Досліджено процес формування етнічної та державної території України. Розглянуто особливості охорони прикордонних границь держави на різних етапах її розвитку, зокрема, з XIV до початку ХХ ст. Висвітлено боротьбу за українську державність та спроби організувати прикордонну охорону у 1917 - 1921 рр. Окрему увагу приділено становленню та розвитку служби охорони кордонів і прикордонних військ України.

Включено репродукції західноєвропейських середньовічних карт із зображенням території України, що зберігаються у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України та Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І.Франка. Подано в хронологічному порядку 83 карти із зображенням українських земель, що були видані од кінця XV до середини XVII ст. Факсиміле стародавніх карт доповнені детальними описами українською та англійською мовами.

Включены репродукции западноевропейских средневековых карт с изображением территории Украины, которые хранятся в фондах Львовской научной библиотеки им. В.Стефаника НАН Украины и Научной библиотеки Львовского национального университета им. И.Франко. Представлены в хронологическом порядке 83 карты с изображением украинских земель, которые были изданы с конца XV до средины XVII вв. Факсимиле древних карт дополнены детальным описанием на украинском и английском языках.

Розглянуто концепцію Я.Дашкевича про історико-культурний Великий Степовий Кордон України, його призначення, географічну та організаційну структуру. Охарактеризовано діяльність одного з провідних його компонентів - українського козацтва, завдяки якому Великий Кордон як військова система зазнав бурхливого розвитку, збалансованості, що ознаменувалося укладанням українсько-кримськотатарського союзу 1648 - 1653 рр. та його реалізацією.

Рассмотрены концепция Я.Дашкевича об историко-культурном Великом Степном Кордоне Украины, его предназначение, географическая и организационная структура. Охарактеризована деятельность одного из ведущих его компонентов - украинского казачества, благодаря которому Великий Кордон как воинская система получил бурное развитие, сбалансированность, ознаменовавшихся составлением украинско-крымскотатарского союза 1648 - 1653 гг. и его реализацией.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)0-1

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено основні тенденції здійснення державної політики стосовно формування та розбудови прикордонної варти на території України, розглянуто їх вплив на розвиток системи охорони кордонів у IX - на початку XX ст. Охарактеризовано забезпечення безпеки кордонів різних державних утворень на території України та зміни у порядку здійснення прикордонного контролю. Досліджено зміни в управлінні, структурі та кадровій політиці прикордонної охорони. Охарактеризовано процеси еволюції прикордонної охорони на території України в загальноісторичному контексті.

Розглянуто публікації журналу "Основа" крізь призму нової просторової історії. Редактор та автори журналу активно переслідували мету конструювання українського національного простору, систематично привертаючи увагу своїх читачів до просторової проблематики, наприклад, до питань дослідження території, населеної українським етносом, заохочення національного туризму чи творення перших національних місць пам'яті. Підкреслюючи цю сторону діяльності співробітників "Основи", привернуто увагу до просторової складової націоналізму, яка зазвичай ігнорується дослідниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)0-1 + Т3(4УКР)0-64(4ПОЛ)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 28 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Критичному аналізу піддається вітчизняне бачення гранд-наративу як простеження у "великому форматі" основних етапів еволюції - від появи на території сучасної України осілого населення до сьогодення. Як альтернативу запропоновано локально-регіональну схему історичної репрезентації з акцентом на перехресних культурних впливах.

У межах виконання проекту "Фантомні кордони у Центральній та Східній Європі" досліджено актуальне та дискусійне питання поділу України на різні регіони, яке висвітлюють, зокрема, у засобах масової інформації, наукових працях, політиці. Межі таких регіонів часто збігаються з колишніми імперськими кордонами та кордонами національних держав. На прикладі ідентичнісних розмежувань і відмежувань у локальних спільнотах Західної України, зокрема двох сіл, що розташовані обабіч р. Збруч і межують між собою, проаналізовано питання, чи відіграють ці, нині вже неіснуючі, кордони певну роль у повсякденному житті мешканців, як це проявляється у їх оцінці історичних подій та поведінці, зокрема електоральній. Показано, що на основі символів і пам'ятників у двох селах Західної України у сільських громадах формуються амбівалентні ідентифікаційні простори і багаторівневий підхід до історії. Наголошено на необхідності багатопланового вивчення локальних підвалин культурно-історичної ідентичності.

На основі досліджень науковців, матеріалів ревізій і переписів населення проаналізовано складні процеси, які відбувалися на споконвічних українських землях з XVIII ст. до наших днів, зокрема в контексті основних демографічних характеристик. Увагу приділено з'ясуванню змін у національному складі населення та в інших демографічних процесах (народжуваність, смертність, поділ за статтю, природне зростання та ін.). Подано інформацію про українську діаспору за часів радянської влади та після розвалу СРСР на теренах Російської Федерації, Білорусії, Казахстану та Молдови.

Мета роботи - осмислення проблеми дослідження кордонів і порубіжних територій у просторово-політичному, національно-регіональному, семантичному, екзистенційному й термінологічному вимірах. Традиційні підходи до вивчення кордонів базуються на постулатах геополітики. Сучасна геополітика надає великого значення формуванню історико-географічних образів погранич наоснові злиття часових та просторових параметрів і їх відображення у відповідних знаках, символах. Концепт "хронотопу прикордоння" - часово-просторового континууму з пріоритетом часу - дає змогу простежити складну еволюцію розвитку пограниччя з урахуванням геополітичних впливів та напрямів міграційних процесів. Сучасні геополітичні реалії диктують необхідність пошуку нових пояснювальних моделей і, відповідно, - нової наукової мови. Традиційні підходи, базовані на ідеях центральності й нормативності західної інтелектуальної традиції, сьогодні вже "не спрацьовують". Центри та периферії у сучасному світі стрімко міняються місцями, інтеграційні процеси супроводяться не менш помітними відцентровими. Порівняння, зв'язки, взаємообміни, перехресні впливи постають у вигляді фундаментальних опор для пошуку нових пояснювальних парадигм. Основний висновок: не випадково у світі спостерігається підвищений інтерес до концептуалізації теоретичної лімології - науки про кордони. Упродовж другої половини XX й початку XXI ст. пройдено величезну відстань відкласичних геополітичних підходів донекласичних антропологічних і новітніх - постнекласичних. Теоретична лімологія дедалі впевненіше прокладає собі шлях у систему освіти. Що ж до України, то в нас кордонознавство існує у кращому випадку у прикладному вимірі, а термін "лімологія" поволі приживається лише у предметному полі історичної та політичної регіоналістики. Саме тому концептуалізація нового наукового напряму має стати своєрідним викликом для історичної науки. Адже саме їй під силу створити таку модель ставлення до інакшості, яка утримуватиме соціум від нових розмежувань по лінії "наші - не наші". А також простежити на основі аналізу багатьох історичних колізій вплив "ефекту колії", залежності від пройденого шляху траєкторій майбутнього розвитку.

Монографія присвячена дослідженню основних тенденцій просторового розвитку українських пограничних регіонів в історичній ретроспективі, з'ясуванню переваг і вад їх прикордонного статусу, виявленню закономірностей динаміки процесів просторових трансформацій і деформацій та специфіки територіальних і регіональних ідентичностей на порубіжжі. Акцент зроблено на аналізі феномена прикордонної культури та ментальності пограничних соціумів, варіативності соціокультурних кодів на порубіжжях і відмінностях ціннісних систем. Репрезентовано можливі шляхи мінімізації конфліктності у "проблемних" регіонах і стратегії формування регіональної політики на засадах сталого розвитку самобутності регіонів і використання переваг децентралізації для прийняття управлінських рішень.