Проаналізовано роль і значення Середньої Наддніпрянщини в історії України з найдавнішого періоду до кінця XVII ст. Висвітлено етносоціальні процеси, їх вплив на формування українського етносу, визначено геополітичні впливи на даній території в контексті критичного аналізу джерельної бази та результатів археологічних досліджень. Описано природні умови території Середнього Подніпров'я (СП), розкрито їх вплив на формування населення, витоки формування українського етносу. Увагу приділено проблемам походження козацтва в історіографії у контексті його витоків та історії населення Середньої Наддніпрянщини як основи українського козацтва, питанням зародження державності українського народу, а також витокам Запорозької Січі. Висвітлено події національно-визвольної боротьби українського народу наприкінці XVI - початку XVII ст. на СП, період козацько-селянських повстань напередодні визвольної війни (ВВ) Б. Хмельницького, а також події ВВ, питання гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Дорошенка.

Висвітлено питання соціально-економічного розвитку та культурних зв'язків населення України у кам'яному та мідно-бронзовому віках, історії кіммерійців і скіфів, матеріальної та духовної культури античних греків у Північному Причорномор'ї, етногенезу та ранньої історії слов'ян, розвитку давньоруськіх міст і сіл. Наведено нові матеріали з культурогенези середньовічного населення Південного Уралу (за матеріалами могильників Уєлги та Синьоглазово). Описано залишки текстильних виробів з давньоугорських поховань неподалік с. Дмитрівка на Нижньому Пслі. Проведено палеопатологічний аналіз рештків дитячих давньогрецьких поховань з Дмитровського могильника в низинах Псла. Увагу приділено давньоугорським та "салтоїдним" знахідкам у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини. Розглянуто поліваріантність поховального обряду населення Нижнього Подніпров'я IX ст. (за матеріалами комплексу з некрополя Мамай-Сурка).

Висвітлено маловідомі, проте актуальні проблеми давньої історії України. Увагу приділено проблемам планетарних катастроф, походження людини, способу життя прильодовикових мисливців, неолітичній революції, етногенезу та розселенню індоєвропейців. Досліджено витоки слов'янства та походження українського народу, етнічні процеси у Київській Русі, місце України серед світових цивілізацій. Зазначено, що багатство України на різноманітні археологічні пам'ятки є наслідком мешкання на її територіях в давні часи сотень стародавніх народів, що були попередниками власне українців. На території України зустрічалися потужні міграційні потоки: з Середземномор'я у Східну Європу, з Центральної Азії українськими степами в Подунав'я. Сотні стародавніх народів лишили на українських теренах не лише німі свідчення свого перебування (стоянки, селища, кургани), а й культурні надбання, які пізніше стали складниками української культури.

Висвітлено тривалий період української історії від появи першої людини до перших зародків суспільної організації на історичних українських теренах до раннього нового часу (XVIII ст.). Складні процеси українського соціоантропогенезу супроводжувалися стрімкими змінами цивілізаційних циклів. На різних витках свого історичного поступу український народ викристалізував власні мову та культуру, своєрідну національну духовність, збагатив світову політичну культуру та практику національними зразками давньоруської та ранньомодерної державності, започаткував складні процеси націєтворчості.

Розглянуто проблему формування і розвитку перших державних утворень на території України: Кіммерії, Таврики, Скіфії, Сарматії, грецьких міст-полісів, Боспорського царства, Гетики, держави гунів.

Відображено археологічні матеріали та пов'язані з ними історичні реалії, що репрезентують Центр і Схід Європи в період від перших століть нової ери до формування ранньосередньовічних держав - Київської Русі та Хозарського каганату. Висвітлено деякі аспекти життя слов'янських племен і їх кочових та осілих сусідів - германців, сарматів, даків, аланів. Розглянуто скарби кола східноєвропейських варварських виїмчастих емалей і першої хронологічної групи (типу "Мартинівки"), проведено порівняльний аналіз за їх місцезнаходженням. Увагу приділено комплексному вивченню косторізної справи на теренах України в пізньоримський час і в ранньому середньовіччі, досліджено обробку кістки та кістяні вироби як індикатор рівня соціально-економічного розвитку населення України I тис. н. е. Подано інформацію про черняхівські кільцеподібні підвіски "з качками", горни пізньоримського часу із с. Комарів, поясні гарнітури з кочівницьких комплексів, лунниці та скроневі кільця VIII - X ст. із поселення в Рідківцях, а також бронзові фібули пізнього латену - раннього середньовіччя з Чорнівського городища XIII ст.

Розглянуто культурно-історичні процеси на території західних районів Волині та Поділля у першій половині І тис. н. е. Визначено основні напрями міграцій і шляхи розселення слов'янської, гето-дакійської та германської людності, контактні зони, що сформувалися на цих теренах унаслідок тривалої комунікації різноетнічних племен. У контексті розвитку матеріальної та духовної культури пшеворського, липицького, зубрицького, вельбарського та черняхівського населення розглянуто особливості проживання, побуту, господарства, поховальної обрядовості, а також взаємовідносини цих спільнот з провінційно-римським світом.

Увагу приділено ліпному посуду східногерманського компонента черняхівської культури. Зазначено, що посуд, виліплений від руки, є одним із основних етнокультурних маркерів. Зауважено, що джерельну базу роботи складає 896 типологічно визначених посудин північно-західних типів, матеріали 246 поховань (217 типологічно визначені) та 170 поселень (100 типологічно визначених споруд) черняхівської культури із зазначеним посудом. Ліпний посуд розділено на дві великі групи - вельбарських та пшеворських типів. Розроблено типологію пшеворського посуду в черняхівській культурі. Визначено ареали поширення посуду північно-західних типів із зазначенням зон найбільшої концентрації та найбільш ранніх пам'яток, котрі дозволяють встановити шляхи просування східногерманських племен на південний схід. Це регіони межиріччя Стиру та Горині (вельбарська культура території України), Подніпров'я південніше Києва, Подніпров'я в районі порогів, Побужжя та Дністро-Прутське межиріччя. За даними ліпного посуду розглянуто поховальний обряд, житлобудування та характерні типи іншого інвентарю північно-західного компоненту черняхівської культури. Вказано на відмінності у групах поховальних комплексів із ліпним посудом пшеворських та вельбарських типів. Доведено, що ліпний посуд найчастіше слугує інвентарем у похованнях дівчат.

Розглянуто історичні процеси на території сучасної України від VII ст. до н.е. до перших століть н.е. Прослідковано драматичну взаємодію різних цивілізацій, їхнє протистояння і взаємозбагачення. Окреслено потужний вплив античних полісів Північного Причорномор’я на решту українських теренів. Викладено еволюцію скіфського суспільства у його хронологічній динаміці, становлення, піднесення і занепад Скіфії, розкрито її взаємини з передньо-азійською і античною цивілізаціями, а також з варварськими сусідами українського лісостепу. Спадкоємцями традицій Скіфії стали сармати, за яких племінний світ України максимально ускладнився та отримав нові імпульси впливу від елліністичної та римської цивілізацій.