Досліджено проблеми видобування металів, їх виплавки й обробки на території давньої Русі, виробництва кожного з видів клинкової, древкової, ударної та метальної зброї. Узагальнено результати металографічного аналізу металевих зразків озброєння. Висвітлено історіографію галузі історичного зброєзнавства. Відображено різні технологічні схеми зброї Київської Русі з металу, дерева, кості.

Висвітлено проблеми вивчення середньовічного села, де проживала основна маса населення епохи феодалізму, зокрема, встановлення в загальних рисах системи заселення в давньоруську добу історії східних слов'ян ІХ - ХІІІ ст., визначення рівня розвитку землеробства, скотарства, промислів, ремесла та торгівлі. На підставі використання матеріалів південноруських земель (Київської, Чернігівської та Переяславської) розглянуто питання реконструкції забудови поселень, дослідження суспільних відносин, а також встановлення рівня культурного розвитку на селі.

Освещены проблемы изучения средневекового села, где проживала основная масса населения эпохи феодализма, в частности, восстановления в общих чертах системы заселения в древнерусский период истории восточных славян ІХ - ХІІІ вв., определения уровня развития земледелия, скотоводства, промыслов, ремесла и торговли. На основании использования материалов южнорусских земель (Киевской, Черниговской и Переяславской) рассмотрены вопросы реконструкции застройки поселений, исследования общественных отношений, а также определения уровня культурного развития на селе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)414-623.7 + Т3(4УКР)414-2

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.159 + Т3(4Укр)414-2

Рубрики:

Етнографія - Бджільництво (бджолярство). Шовківництво

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)414-2

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що діяльність двору государя в Давньоруській державі охоплювала основні сторони її життя. Розглянуто історію виникнення й розвитку двору як владної інституції, діяльність його посадовців (дворського, печатника, тисяцького та ін.) і міністеріалів на матеріалі Київського XII ст., Галицько-Волинського ХI - ХII ст. та інших літописів.

Висвітлено розвиток Дорогобужа в епоху Київської Русі у Х - ХІІІ ст. на основі комплексного аналізу археологічних і писемних джерел. Наведено матеріали археологічної експедиції Рівненського обласного краєзнавчого музею. Охарактеризовано історичну топографію міста, планування забудови, основні види господарської діяльності жителів. Розкрито напрямки торговельно-економічних взаємозв'язків, особливості соціально-економічного та культурного розвитку міста.

Здійснено спробу осягнути зміст "пророчих", віщих снів у пам'ятках писемності Давньої Русі. Мотив сновидіння був вельми поширеним літературним прийомом, за допомогою якого маскувалися політичні вподобання автора чи маркувалася бажана для нього перспектива розвитку тих чи інших подій. Сновидіння були, як уявляється, об'єктом щоденної перцепції давньоруських спільнот. Люди шукали і знаходили у снах натяк на прийдешнє.

За результатами психолого-педагогічних досліджень показано важливість вивчення в шкільному курсі історії питань, що стосуються ролі, життя та діяльності історичних постатей, як одного із чинників формування емпатії та морального становлення особистості учня. Визначено вимоги до висвітлення постаті історичної особи у шкільних програмах, підручниках та інших засобах навчання. Подано життєпис, опис діяльності, її наслідків і значення в історії, а також загального контексту, у якому відбувалася діяльність видатних жінок часів Київської Русі та середньовічної Європи: княгині Ольги, Анни Ярославни, Єлизавети (норвезької королеви), Анастасії (королеви Угорщини) та Євпраксії-Адельгейди (германської імператриці). Зазначено, що висвітлення ролі особи в історії сприяє розширенню діапазону історичних знань учнів і стимулює їх до пошукової, творчої та емоційно-ціннісної діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)414-22

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 15 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування та функціонування зони контактів між осілим і кочовим населенням у південному порубіжжі Київської Русі у кінці І - на початку ІІ тисячоліть н. е., що мало аналогії на цих землях й у інші історичні періоди (скіфи - землероби І тисячоліття до н. е., запорізькі козаки - кримські татари пізньосередньовічних часів). Зазначено, що такий історичний феномен неодноразово фіксувався також на інших територіях у різні хронологічні періоди й одержав назву Великого або Степового Кордону (Велика Китайська Стіна, переселенці та індіанці американських прерій тощо).

Досліджено структуру давньоруського суспільства IX - XIII ст., його багатоукладність, існування в ньому залишків рабовласницького ладу, реліктів ладу родоплемінного та ін. Розглянуто еволюцію суспільства протягом усієї доби існування Давньоруської держави.

Зроблено спробу показати значення писемних джерел, археології, нумізматики та сфрагістики для вивчення боярської верстви Київської Русі. Звертається увага на недостатню інформативність та проблеми при використання літописних списків, що пов'язано з різними точками зору переписувачів на одну подію та обмежене коло дійових осіб. Зроблено акцент на необхідності систематичного нерозривного залучення літописних та матеріальних джерел з політичної та соціальної історії феодальної верхівки давньоруського суспільства.

Досліджено розвиток східнослов'янського, далі давньоруського суспільства впродовж IX - XII ст. Відзначено труднощі джерельного та теоретичного планів на шляху етнокультурних та етносоціальних студіювань доби середньовіччя (а саме раннього), розглянуто особливості самовідчуття й етнічного самовизначення тогочасної людини. Становлення суспільства Русі простежується з кінця IX ст., від часу утвердження варязької династії у країні. Процеси та явища суспільного життя проаналізовано у поєднанні з вивченням етапів державного розвитку Русі до середини XII ст.

Диференціація (структуризація) суспільного життя Русі спостерігається в літопису вже з перших свідчень про прихід скандинавів на північний захід Східної Європи. Сьогодні не може бути сумнівів у тому, що воно було неоднорідним у соціальноліу, ментальному й культурному планах. Можна думати, що суспільна нерівність відчувалася сильніше та виразніше в Києві й околицях, у центрах великих і сильних князівств-земель, аніж на периферії.

На основі комплексного аналізу археологічних і писемн джерел простежені основні історичні періоди формування та розвит літописного давньоруського міста Путивля, оспіваного у "Слові о пол куІгоревім", від сіверянських городищ ІХ - Х ст. в урочищах Коптєва Гора, Микільська Гірка й Городок до перетворення на центр Путивльсьікого удільного князівства в середині XII ст. Висвітлено деякі аспекти історичного розвитку Путивля за доби пізнього середньовіччя та раннього нового часу. Значна увага приділена проблемам охорони і збереження археологічних пам'яток міста та перспективам його подальших археологічних досліджень.