Висвітлено життєвий шлях та діяльність великого київського князя Святослава І Славного (942 - 972 рр.) - видатного державного діяча періоду раннього середньовіччя. Висвітлено боротьбу між Святославом І Славним і візантійським імператором Іоанном І Цимсхієм за Болгарію. Охарактеризовано доростольський мирний договір між двома правителями.

Освещены жизненный путь и деятельность великого киевского князя Святослава І Славного (942 - 972) - известного государственного деятеля периода средневековья. Освещена борьба между Святославом І Славным и византийским императором Иоанном І Цимсхием за Болгарию. Охарактеризован доростольский мирный договор между двумя правителями.

На основі першоджерел розкрито головні віхи життя та діяльності київської княгині. Викладено особливості суспільно-політичного та культурного життя раннього періоду історії Київської Русі. Проаналізовано визначну роль першої і єдиної жінки, яка прийняла великокнязівський скіпетр і тривалий час успішно врядувала у Київський державі, у поєднанні Русі язичницької з Руссю християнською, а також у реформуванні державного управління й утвердженні Київської держави у тогочасному християнському світі.

На основе первоисточников раскрыты главные вехи жизни и деятельности киевской княгини. Изложены особенности общественно-политической и культурной жизни раннего периода истории Киевской Руси. Проанализирована значительная роль первой и единственной женщины, которая приняла великокняжеский скипетр и длительное время успешно правила в Киевском государстве, в соединении Руси язычницкой с Русью христианской, а также в реформировании государственного управления и утверждении Киевского государства в христианском мире того времени.

Висвітлено сторінки життя Єлизавети Ярославни - доньки Ярослава Мудрого, королеви Норвегії, а пізніше - Данії. Зазначено, що з її імені почався літопис дипломатичних стосунків України зі Скандинавією. Наведено відомості про її чоловіків - норвежського короля Гаральда ІІІ та датського короля Свена Ульфссона.

Освещены страницы жизни Елизаветы Ярославны - дочери Ярослава Мудрого, королевы Норвегии, а позже - Дании. Указано, что с ее имени началась летопись дипломатических отношений Украины со Скандинавией. Приведены сведения о ее мужьях - норвежском короле Гаральде ІІІ и датском короле Свене Ульфссоне.

Наведено бібліографічні дані та історичні портрети 44-х князів і княгинь ХІ - ХІІ ст. (28 з яких були сучасниками Ігоревого походу), 4-х половецьких ханів, косозького князя, зарубіжних правителів, напівлегендарних Бояна та Трояна, половця Овлура та інших персонажів "Слова о полку Ігоревім". Вміщено перелік літератури про персонажі, яка була видана у 1988 - 2001 рр.

Приведены библиографические данные и исторические портреты 44 князей и княгинь одиннадцатого - двенадцатого ст. (28 из них были современниками Игоревого похода), 4 половецьких ханов, косозкого князя, зарубежных правителей, полулегендарных Бояна и Трояна, половца Овлура и других персонажей "Слова о полку Игореве". Приведен перечень литературы про персонажи и памятку, изданной в 1988 - 2001 гг.

Висвітлено життєвий шлях Анни Ярославни, дочки Ярослава Мудрого - дружини французького короля Генріха І, а також трьох їх синів - Філіппа І, Філіппа ІІ, Людовика ІХ Святого.

Освещен жизненный путь Анны Ярославны, дочери Ярослава Мудрого, вышедшей замуж за Генриха І, а також трех их сыновей - Филиппа І, Филиппа ІІ, Людовика ІХ Святого.

На підставі великої кількості історичних джерел висвітлено життя та діяльність новгородського воєводи Вишати та його сина Яна Вишатича.

На основании значительного количества исторических источников освещена жизнь и деятельность новгородского воеводы Вышаты и его сына Яна Вышатича.

Висвітлено історію створення історико-культурного заповідника у Вишгороді. На підставі аналізу лаврських джерел проаналізовано обставини канонізації святих мучеників Бориса та Гліба. Досліджено життя Костянтина Мудрого - визначного культурного діяча XIII ст. Окремі статті присвячено козацько-селянському повстанню на Правобережній Україні 1702 - 1704 рр., відносинам Запорізької Січі та Межигірського монастиря.

Освещена история создания историко-культурного заповедника в Вышгороде. На основе анализа лаврских источников проанализированы обстоятельства канонизации святых мучеников Бориса и Глеба. Исследована жизнь Константина Мудрого - известного культурного деятеля XIII в. Отдельные статья посвящены казацко-крестьянскому восстанию на Правобережной Украине 1702 - 1704 гг., отношениям Запорожской Сечи и Межигорского монастыря.

Висвітлено життєвий шлях та діяльність князя Я.Мудрого - одного з найвизначніших державних діячів Київської Русі, зокрема, його походження та перші роки князювання, перше утвердження на київському престолі, наведено відомості про втрату та нове повернення ним града Києва. Розкрито міжнародні зв'язки Русі за часів правління Ярослава.

Освещен жизненный путь и деятельность князя Я.Мудрого - одного из выдающихся государственных деятелей Киевской Руси, в частности, его происхождение и первые шаги княжеской карьеры, первое утверждение на киевском престоле, изложены сведения о потере и новом возвращении им града Киева. Раскрыты международные связи Руси во времена царствования Ярослава.

Висвітлено сторінки життя та культурно-освітньої діяльності у другій половині ХІ ст. княжни Анни (Янки) - дочки великого князя Всеволода Ярославича, яка заснувала в Києві жіночий монастир з першою в Україні жіночою школою при ньому і присвятила своє життя освіті українських жінок. Наведено відомості про родину княжни Анни.

Освещены страницы жизни и культурно-образовательной деятельности во второй половине ХІ ст. княжны Анны (Янки) - дочери великого князя Всеволода Ярославича, которая основала в Киеве женский монастырь с первой в Украине женской школой при нём и посвятила свою жизнь образованию украинских женщин. Приведены сведения о семействе княжны Анны.

На базі джерелознавчого аналізу "Повісті временних літ" і додаткових до неї текстів здійснено спробу реконструкції біографії князя Володимира Мономаха за хронологічний період 1093 - 1100/1101 рр.

На підставі історичних джерел, в тому числі тих, що раніше не використовувалися у вітчизняній історіографії, розкрито та проаналізовано життєвий шлях і діяльнісь королеви Анни, дочки великого київського князя Ярослава Мудрого, що правила у Франції в XI ст. Наведено документальні свідчення, які стосуються її біографії. Подано результати комплексного дослідження середньовічних свідчень про Анну Ярославну, які дозволяють по новому переглянути її життєпис і спростувати низку історичних міфів, що накопичились в історіографії стосовно цієї постаті. Наведено латинські джерельні свідчення та їх переклади українською мовою, а також фрагменти з французьких історичних праць доби пізнього середньовіччя з даних проблем.

Досліджено загадкову постать руського князя Олега, образ якого сплетений у літописах із розповідей, народних переказів і легенд. При всій своїй легендарності Олег був історичною особою, першим загальноруським князем.

Дружина князя Ігоря Старого - Ольга, котра правила на Русі у 945 - 964 pp., зображена в "Повісті временних літ" на матеріалі вписаних до неї народних переказів і легенд. За всієї своєрідності цих фольклорних джерел вони створили історично достовірний і різнобічний образ першої жінки на давньоруському престолі.

На основі історичних джерел, в тому числі тих, що раніше не використовувалися у вітчизняній історіографії, розкрито та проаналізовано життєвий шлях і діяльність королеви Анни - дочки великого київського князя Ярослава Мудрого, що правила у Франції в XI ст. Наведено документальні свідчення, які стосуються її біографії. Здійснено грунтовний аналіз усього комплексу середньовічних свідчень про Анну Ярославну, що дозволило по-новому переглянути її життєопис і спростувати ряд історичних міфів, які зустічаються в історіографії цієї постаті.

Досліджено феномен історичної пам'яті про святого рівноапостольного князя Володимира. Здійснено комплексний аналіз становлення, розвитку та трансформації пам'яті про хрестителя Русі у східнослов'янському світі. На основі першоджерел досліджено форми її функціонування, засоби маніфестації та їх вплив на процеси національно-культурної самоідентифікації народів Східної Європи. Встановлено, що в своїх первісних формах вшанування пам'яті Володимира склалося ще в києво-руські часи. Контури його святості були намічені вже в "Повісті временних літ", "Слові про Закон і Благодать" київського митрополита Іларіона, "Пам'яті та Похвалі" Якова Мніха та інших давньоруських творах. Однак канонізація Володимира, тобто офіційна процедура залучення його до сонму святих відбулася порівняно пізно - ймовірно, десь у кінці XIII - на початку XIV ст. Тоді ж набула своєї остаточної форми й титулатура Володимира - "святий рівноапостольний самодержець Руської землі".

Висвітлено деякі аспекти династичної політики руського князівського дому, приділено увагу найбільш видатним його представникам.

Статтю присвячено осягненню спадщини великого київського князя Володимира Мономаха (1113 - 1125 рр.), її осмисленню у церковній публіцистиці та ідеології Московського царства. Простежено шляхи розвитку уявлень про нього як прародителя московських царів і присвоєння ними спадщини Київської Русі та увінчаних "грецькою славою" її князів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)414-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено час канонізації князя Володимира Святославича на підставі аналізу лексики джерел та практики зарахування до лику святих, що склалася в Православній Церкві. Зроблено висновок, що церковне вшанування Володимира мало місце ще в давньоруську добу, канонізація відбулася не пізніше, ніж у першій половині XIII ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)414-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ