Подано короткий історичний нарис розвитку галицько-волинських земель в кінці ХІ-ХІV ст., описано культуру земель княжої доби. Особливу увагу звернено на виникнення 1199 р. об'єднаного Галицько-Волинського князівства, його подальшу історію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430.13

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкриваються різні аспекти складної історії Галичини від найдавніших часів до наших днів, розвитку її культури, освіти, мистецтва, інших галузей матеріальної і духовної діяльності галичан у нелегких умовах тривалого іноземного поневолення. Серед розглянутих питань - галицько-польські відносини ХІ-ХІІ ст.; розвиток української державності в період Галицько-Волинського князівства; вплив візантійського мистецтва на культуру стародавнього Галича; риторика Галицько-Волинського літопису; перші українські часописи Галичини про українську мову та національне відродження краю; формування та розвиток господарсько-економічної культури в Галицько-Волинській державі та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430.13 + Х2(4Укр)430.13

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі збережених мистецьких пам'яток, писемних та інших джерел розповідається про розвиток мистецтва у середньовічних князівствах Волині та Галичини, а також в об'єднаній Галицько-Волинській державі. Особливу увагу приділено розгляду різних напрямків і течій у малярстві, скульптурі та декоративно-ужитковому мистецтві ХІІ - ХIV ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі поглибленого аналізу історичних джерел зроблено спробу по-новому й інакше, ніж в усталеній історіографічній традиції, висвітлити проблему Синьоводської битви 1362 р.

Висвітлюється історія Галицько-Волинської Русі від початків складання її території до часів занепаду. Розглядаються літописні племена Західної Русі, виникнення міста Володимир, а також передумови об'єднання і причини розпаду Галицько-Волинського князівства. Аналізуються зовнішньополітичні відносини волинських князів з Візантією, Угорщиною, Польщею, Мазовією, з Литвою і ятвягами. Відображаються культурні явища і процеси: містобудування, архітектура, прикладне і образотворче мистецтво, писемність, освіта, література, історіографія тощо.

Розглядається татарська доба в історії України. Відображається литовська експансія на українські землі, зокрема показано територіальні здобутки Ольгердових часів. Аналізується діяльність Вітовта, Свидригайла та ін. Обговорюється воєнно-ідеологічне протистояння Московської й Литовської держав наприкінці ХV - в першій половині ХVI ст. Розкривається проблема єдності православної митрополії, а також показано унійні змагання ХV ст.

На прикладі історії Галицько-Волинської Русі висвітлено бойові та похідні порядки руського війська в ХІІ - ХІІІ ст., які відображали загальний стан військової справи, воєнного мистецтва, стратегії й тактики давньоруської народності. Підкреслено, що ці порядки відповідали аналогічним явищам у європейських країнах.

На примере истории Галицко-Волынской Руси освещены боевые и походные порядки русского войска в ХІІ - ХІІІ ст., отображавшие общее состояние военного дела, военного искусства, стратегии и тактики древнерусской народности. Подчеркнуто, что эти порядки отвечали аналогичным явлениям в европейских странах.

Розглянуто основні етапи розвитку військової справи у Київській Русі в XII - XIII ст. Охарактеризовано склад і комплектування війська, проаналізовано особливості стратегії та тактики ведення бойових дій, наведено відомості про князів-полководців. Встановлено бойові та похідні порядки давньоруського війська, розглянуто стратегію оборони державних рубежів, фортифікації міст і замків, методи облоги та захисні знаряддя. Наведено відомості про зовнішніх ворогів Київської Русі - половців, угрів, поляків, литовців, монголів. Висвітлено уявлення давньоруських літописців та літераторів часів удільної роздробленості про військову справу та мистецтво ведення війни (на матеріалах Київського літопису другої половини XII ст. Іпатіївського ізводу).

Рассмотрены основные этапы развития военного дела в Киевской Руси в XII - XIII ст. Охарактеризованы состав и комплектование войска, проанализированы особенности стратегии и тактики ведения боевых действий, представлены сведения о князьях-полководцах. Установлены боевые и походные порядки в древнерусском войске, рассмотрены стратегия обороны государственных рубежей, фортификации городов и замков, средства осады и защитные сооружения. Приведены сведения о внешних врагах Киевской Руси - половцах, уграх, поляках, литовцах, монголах. Освещены представления древнерусских летописцев и литераторов времен удельной раздробленности о военном деле и искусстве ведения войны (на материалах Киевской летописи второй половины XII ст. Ипатиевского извода).

Освещены вопросы вооружения войск половцев. Впервые в отечественной историографии рассмотрен комплекс вооружения данной народности, его классификация и производство. Приведена историко-оружееведческая характеристика каждого вида оружия (рубяще-колющего, ударного, метательного, древкового) и снаряжения всадника, боевого коня.

Розглянуто питання давньоруського літописання в період монголо-татарського завоювання. Висвітлено аспекти історіософського змісту Київського літопису кінця 1230-х рр. Проаналізовано роль Києва як центру культурного життя в Східній Європі в середині XIII - XIV ст.

Рассмотрены вопросы древнерусского летописания в период монголо-татарского завоевания. Освещены аспекты историософского содержания Киевской летописи конца 1230-х гг. Проанализирована роль Киева как центра культурной жизни в Восточной Европе в середине XIII - XIV ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)43

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто польську історіографію щодо проблеми підкорення території Київщини і Поділля литовськими князями у XIV ст. Охарактеризовано роботи з даної теми польських дослідників Г.Пашкевича, С.Кучинського, Т.Васілевскі, а також російського дослідника М.Ліхачова.

Рассмотрена польская историография относительно проблемы подчинения территории Киевщины и Подолья литовскими князьями в XIV ст. Охарактеризованы работы по данной теме польских исследователей Г.Пашкевича, С.Кучинского, Т.Василевски, а также русского исследователя Н.Лихачева.

Проаналізовано основні традиційні та сучасні наукові підходи щодо інтерпретації Синьоводської битви 1362 р. Запропоновано новий комплексний та системний розляд синьоводської проблеми як явища східноєвропейського масштабу. Розглянуто діяльність наукового центру дослідження історії Центральної України, проаналізовано результати експедицій 1997 - 2003 рр. Охарактеризовано могильний комплекс золотоординської доби біля с.Торговиця на Кіровоградщині, на матеріалах якого визначено антропологічний склад населення Центральної України епохи середньовіччя. Розглянуто історичні наслідки Синьоводської битви 1362 р. для грошового обігу на території України, зокрема вплив військових подій на формування умов для розвитку власного грошового господарства у Південній Русі. Висвітлено проблему врегулювання статусу українських земель у складі Великого князівства Литовського, розглянуто гіпотетичну можливість існування так званого "ярлика Мамая" на території України. Здійснено узагальнений етимологічний аналіз гідронімів у басейні річки Синюхи, які значною мірою відбивають основні етнологічні процеси у даному регіоні. Встановлено домінування назв праслов'янського, протоукраїнського, давньо- та староукраїнського походження. Здійснено реконструкцію подій литовського наступу на Золоту Орду 1362 р. на підставі вивчення термінології в історичних джерелах, що означає ординське військо, його командувачів та територію битви.

Проанализированы основные тенденции и современные научные подходы к интерпретации Синеводской битвы 1362 г. Предложено новое комплексное и системное изучение синеводской проблемы как явления восточноевропейского масштаба. Освещены основные направления деятельности научного центра исследования истории Центральной Украины, проанализированы результаты экспедиций 1997 - 2003 гг. Охарактеризован могильный комплекс времен Золотой Орды возле с.Торговица в Кировоградской области, на материалах которого определен антропологический состав населения Центральной Украины эпохи средневековья. Рассмотрены исторические последствия Синеводской битвы 1362 г., в частности влияние военных событий на формирование условий для развития денежного хозяйства в Южной Руси. Освещена проблема урегулирования статуса украинских земель в составе Великого княжества Литовского, рассмотрена гипотетическая возможность существования "ярлыка Мамая" на территории Украины. Проведен обобщающий этимологический анализ гидронимов в бассейне речки Синюхи, которые в значительной степени отражают основные этнологические процессы в даном регионе. Установлено доминирование названия праславянского, протоукраинского, давне- и староукраинского происхождения. Осуществлена реконструкция событий литовского наступления на Золотую Орду 1362 г. на основе изучения терминологии в исторических источниках, означающей вражеское войско, командующих и территорию битвы.

Охарактеризовано давньоруські та золотоординські пам'ятки другої половини XIII - XIV ст. передстепових просторів Дніпровського Лівобережжя у межиріччях Орелі та Сули, Сейму та Ворскли, в межах сучасних Полтавщини та Сумщини.

Охарактеризованы древнерусские и золотоордынские памятки второй половины XIII - XIV вв. предстепных территорий Днепропетровского Левобережья, в междуречии Орели и Сулы, Сейма и Ворсклы, в пределах современных Полтавской и Сумской областей Украины.

Висвітлено історіософські проблеми коронації Данила Галицького, питання єдності церков в Україні за добу його правління. Наведено результати сербського дослідження з історії Галицько-Волинської держави. Показано роль греко-католицької церкви у підготовці та проведенні історико-археологічних досліджень пам'яток княжого Галича. Визначено місце християнства та язичництва у регіональній мистецькій культурі Галицько-Волинської Русі.

Освещены историософские проблемы коронации Данила Галицкого, вопросы единства церквей в Украине в период его правления. Приведены результаты сербского исследования истории Галицко-Волынского государства. Показана роль греко-католической церкви в подготовке и проведении историко-археологических исследований памяток княжеской Галиции. Определено место христианства и язычества в региональной художественной культуре Галицко-Волынской Руси.

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел висвітлено основні етапи життя видатного державного діяча, полководця та дипломата Давньої Русі, галицько-волинського князя Данила Романовича Галицького (1201 - 1264 рр.), який сприяв об'єднанню східнослов'янських земель для відновлення Давньоруської Держави часів Володимира Монамаха.