Розглянуто процес становлення та функціонування міського суспільства Волині у ранньомодерну добу. Проаналізовано проблему дефініції, класифікації та термінології міських поселень. Вивчено функції міських поселень та фактори їх розвитку. З'ясовано роль власників приватних та старост королівських міст на формування устрою й особливості розвитку волинських міст. Особливу увагу приділено міському управлінню та участі у ньому війта, лентвійта, ради, лави та найманих міських урядників. Описано міське судочинство та його особливості у королівських та приватних містах. Прослідковано джерела формування міської громади, її правове становище, соціальну структуру, етнічний та професійний склад, а також місце шляхти у міському соціумі.

Поєднано підходи історичної та правової антропології для дослідження пізньосередньовічного і ранньомодерного міста на руських землях Корони Польської в XIV – першій половині XVII ст. Застосовано культурно-антропологічний підхід до вивчення минулого, спираючись переважно на джерела правового характеру – "Саксонське зерцало", Статут Яна Ласького, трактати Бартломея Ґроїцького, Павла Щербича, Павла Кушевича, сеймові конституції, локаційні привілеї тощо, – які засвідчують вплив на тогочасне міщанське суспільство як звичаю і традиції, так і ідей гуманізму та Реформації. Показано, що джерела майже всіх типів, зокрема й правові, містять глибинний пласт інформації, який дає змогу досліджувати антропологічні аспекти життя тогочасного міста – світ правових уявлень, соціальні фобії, нормативну й асоціальну поведінку, форми насильства, розмаїті ідентичності (соціальні, етнічні, конфесійні), гендерні аспекти тощо.