Розглянуто питання діяльності земств щодо кредитування населення 60 - 80-х рр. XIX ст. Досліджено основні напрямки діяльності земств в означеній сфері (проекти земських банків, участь в ощадно-позичкових товариствах тощо), методи роботи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)51-536.21 + Х2(4Укр)5-523.8

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)51-55

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості реорганізації та діяльності інституту мирових посередників під час проведення селянської реформи на Правобережній Україні у 1863 - 1914 рр. Показано роль мирових посередників у розробці та впровадженні ініціативних проектів в аграрній сфері на Правобережжі, спрямованих на покращання соціально-економічного становища українських селян. Виявлено основні чинники розширення сфери діяльності даного інституту та збереження його установ у Південно-Західному краї до початку ХХ ст.

Освещены особенности реорганизации и деятельности института мировых посредников во время проведения крестьянской реформы на Правобережной Украине в 1863 - 1914 гг. Показана роль мировых посредников в разработке и внедрении инициативных проектов в аграрной сфере на Правобережье, направленных на улучшение социально-экономического положения украинских крестьян. Выявлены основные факторы расширения сферы деятельности данного института и сохранения его учреждений в Юго-Западном крае до начала ХХ в.

Проаналізовано політику верховної влади Російської імперії у сфері кадрового забезпечення ліберальних перетворень 1860 - 1870-х pp. З'ясовано заходи, до яких удавалася держава, аби реалізувати масштабні завдання - селянську реформу, мобілізацію самоврядування, забезпечення рівності всіх підданих перед законом, перехід до загальної військової повинності та на акцизну систему, удосконалення й удоступнення освіти. Виявлено, які з них і чому мали локальний характер, запроваджуючись лише в українських губерніях Російської імперії.

Дисертаційне дослідження присвячене Житомирському окружному суду як одному з елементів пореформеного судочинства в Правобережній Україні. Розкрито передумови судової реформи 1864 р. у регіоні. Охарактеризовано процес підготовки, умови та специфіку запровадження судової реформи в Правобережній Україні. Визначено структуру та функціональні обов'язки Житомирського окружного суду. Охарактеризовано особовий склад суду, з'ясовано шляхи та критерії його комплектації. Проаналізовано практики Житомирського окружного суду у здійсненні кримінального та цивільного судочинства, виявлено низку проблем, в першу чергу пов'язаних з участю в судовому процесі різних категорій осіб, що мешкали на Правобережжі. Встановлено, що Житомирський окружний суд був зручним інструментом для здійснення державної політики, передовсім у веденні судових справ, пов'язаних з проблемами чиншового землеволодіння та чиншового права.

Досліджено природу російського військового чинника як силового фактора колонізації імперською владою території Правобережної України (1792 - 1865 рр.). Показано імперські збройні сили та їх інститути в ролі головного рушія самодержавного механізму, спрямованого на цілковите поглинання території регіону та його всебічну інтеграцію. Висвітлено історичні події та явища, з'ясовано чисельність, дислокацію, основні функції частин армії у мирний і воєнний час. Розглянуто широке коло питань адміністративно-територіальної структури управління губернського й повітового рівня, засад квартирування, системи постачання та забезпечення військового механізму. Вивчено багатогранну природу стосунків між військовослужбовцями та місцевим населенням в окреслених межах, а також ступінь впливів на трансформації в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Наведено документи з унікального архіву компанійського полковника Іллі Новицького (бл. 1630 - 1704), у якому представлено листи лубенського полковника Леонтія Свічки, компанійського полковника Івана Рубана (Максимовича) та ін. осіб. Зауважено, що листи стосуються головним чином діяльності компанійських (охочекомонних) полків, їх ролі в обороні південних кордонів Гетьманщини, вирішення проблем забезпечення, розташування компанійців на зимових квартирах на території Лубенського полку тощо.

Здійснено археографічну публікацію корпусу джерел, які стосуються приведення до присяги на вірність потенційному монарху, малолітньому сину Петра І Петру Петровичу, Охотницьких полків (найманців) 1718 р. Наведено списки трьох Компанійських полків: Карпа Часника, Василя Чуги, Андрія Ковбаси, Сердюцького полку полковника Гаврила Бурляя, а також сотні Василя Родіоновича, яка на той час була виділена в окремий Компанійський полк, та їхніх підрозділів (Василя Йосифовича, Федора Нестеренка, Павла Неверовського), які квартирувалися окремішньо від своїх полків. Вміщено відомості про службу компанійців полку Василя Чуги від 25 січня та 22 березня 1725 р. Подано уявлення про кількісний і персональний склад компанійців і сердюків, місця їхньої дислокації та структуру, службу товариства "Чужинного" полку від Полтавської битви 1709 р. до Низових походів (1722 - 1725 рр.). Вміщено довідки про майже 600 представників полкової і сотенної старшини та рядового товариства.