У 2001 р. д-р А. Мандзій, працюючи з науковцями у Польщі, і в Україні, ініціював створення комісії для вивчення козацьких полів битв. Об'єктом для досліджень було вибрано поле битви під Зборовом 1649 р. Подібно до попередніх розкопок на полі бою в Берестечку, проект "Зборів" активно використовував аналіз історичних документів, картографічні дані та методи тестування археологічних полів. Починаючи з 2002 р., група дослідників, що працювали за керівництва д-ра Мандзія спільно з Інститутом українознавства імені І. Крип'якевича і кафедрою архітектури та консервації Львівської політехніки, регіональною владою зі збереження памяток історії та культури Тернопільської області, розпочали спільне дослідження, метою якого було: виявити можливі інші культурні ресурси, пов'язані з військовими подіями 1649 р. Дуже корисним було використання нещодавно опублікованої карти, учасника битви, яка ілюструє дислокацію сил. Було реалізовано польові дослідження, у зіставленні з аналізом карт, зокрема, картою битви історика І. Крипякевича та топографічними картами регіону. Були визначені території безпосередніх подій битви, а також райони, що мають потенціал для отримання матеріалів, пов'язаних із битвою. Ця інформація допомогла визначити території для обстеження та тестування. Під час опитування мешканців Зборова з метою виявлення районів битви підтвердилися деякі застереження щодо існування на околиці міста траншей з часу Першої світової війни. У 2002 р. під час первинного інструментального дослідження було виявлено значну кількість матеріалів - найрізноманітніші артефакти, багато з яких датовані XVII ст. Однак, оскільки ці райони протягом століть були в сільськогосподарському використанні, до аналізу бралися лише чіткі артефакти XVII ст., зокрема свинцеві кулі та наконечники стріл. Коли виконувалося картографування розподілу військових артефактів 17 ст. по сітці X та Y, визначалися лінії опущених та уражених куль. Це був базовий матеріал для гіпотетичної реконструкції розпланування польових укріплень 1649 р.

У 2001 р. д-р А. Мандзій, працюючи з науковцями у Польщі, і в Україні, ініціював створення комісії для вивчення козацьких полів битв. Об'єктом для досліджень було вибрано поле битви під Зборовом 1649 р. Подібно до попередніх розкопок на полі бою в Берестечку, проект "Зборів" активно використовував аналіз історичних документів, картографічні дані та методи тестування археологічних полів. Починаючи з 2002 р., група дослідників, що працювали за керівництва д-ра Мандзія спільно з Інститутом українознавства імені І. Крип'якевича і кафедрою архітектури та консервації Львівської політехніки, регіональною владою зі збереження памяток історії та культури Тернопільської області, розпочали спільне дослідження, метою якого було: виявити можливі інші культурні ресурси, пов'язані з військовими подіями 1649 р. Дуже корисним було використання нещодавно опублікованої карти, учасника битви, яка ілюструє дислокацію сил. Було реалізовано польові дослідження, у зіставленні з аналізом карт, зокрема, картою битви історика І. Крипякевича та топографічними картами регіону. Були визначені території безпосередніх подій битви, а також райони, що мають потенціал для отримання матеріалів, пов'язаних із битвою. Ця інформація допомогла визначити території для обстеження та тестування. Під час опитування мешканців Зборова з метою виявлення районів битви підтвердилися деякі застереження щодо існування на околиці міста траншей з часу Першої світової війни. У 2002 р. під час первинного інструментального дослідження було виявлено значну кількість матеріалів - найрізноманітніші артефакти, багато з яких датовані XVII ст. Однак, оскільки ці райони протягом століть були в сільськогосподарському використанні, до аналізу бралися лише чіткі артефакти XVII ст., зокрема свинцеві кулі та наконечники стріл. Коли виконувалося картографування розподілу військових артефактів 17 ст. по сітці X та Y, визначалися лінії опущених та уражених куль. Це був базовий матеріал для гіпотетичної реконструкції розпланування польових укріплень 1649 р.

Висвітлено історію знаменитої битви під Пилявцями 11 - 13 (21 - 23) вересня 1648 р., в якій козацьке військо на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким отримало блискучу перемогу над військом Речі Посполитої. Попри відмінність в історіографічних підходах та оцінках, які домінували у різний час та прийняті у різних країнах, хід та значення цієї битви не ставлять під сумнів ані давні, ані сучасні історики. Досліджено та опубліковано посилання на джерела, які описують передумови Пилявецької битви, диспозицію супротивних сторін, перебіг військового змагання та його наслідки.

Проаналізовано результати моніторингу публікацій, присвячених дослідженню документальних джерел битви під Берестечком 1651 року у наукових періодичних виданнях України з використанням наукометричних і бібліометричних методів. Розглянуто джерелознавчий і історіографічний матеріал про зазначену вище подію.

Комплексно і всебічно проаналізовано обставини формування, функціонування та припинення українсько-шведського військового союзу під час Північної війни у 1708 - 1714 рр. Проведений історіографічний аналіз засвідчує, що на сьогодні не створено цілісної наукової роботи, де було б всебічно досліджено військово-стратегічні аспекти українсько-шведського союзу та його військово-тактичну реалізацію. З'ясовано, що українсько-шведський військовий союз утворився ситуативно, внаслідок несподіваної зміни оперативно-тактичної ситуації на головному театрі бойових дій Великої Північної війни восени 1708 р. Установлено, що українсько-шведський військовий союз був елементом політики "полівасалітету", яку проводили попередники гетьмана І. Мазепи.