Мета роботи - узагальнити й охарактеризувати типи форм і методів класової боротьби українського селянства Російської імперії у пореформений період. Методологія дослідження базується на принципах історизму та системності. Автори використали як загальнонаукові (аналізу, конкретизації, типологізації), так і конкретно-наукові методи (історико-хронологічний, конкретного і логічного історіографічного аналізу, критики історіографічних джерел, періодизації). Уперше здійснено історіографічний аналіз проблеми класифікації форм селянського руху та методів боротьби селянства Наддніпрянщини. Висновки: виділення певних форм і методів селянського руху пореформеного періоду спочатку було справою чинів МВС і публіцистів-сучасників. Їх класифікація традиційно узгоджувалася з певною місцевістю чи періодом, коли ставали актуальними ті чи інші методи відстоювання селянами власних інтересів. Дослідники селянського руху за певними суттєвими ознаками намагалися згрупувати селянські виступи в типи (вищі - нижчі, мирні - насильницькі, економічні - політичні виступи тощо). Утім за понад столітній період дослідження селянського руху початку XX ст. так і не було вироблено єдиної задовільної або принаймні панівної класифікації форм та методів селянського руху. А отже, дискусія з цього приводу в історіографії має бути продовжена.