Охарактеризовано основні форми поведінкових девіацій, які були розповсюджені серед населення українських тилових губерній під час Першої світової війни. Особливу увагу приділено проявам антисемітизму, германофобії та шпигуноманії, а також впливу дії "сухого закону" на мешканців Полтавської губернії. Розглянуто способи ухилення від призовів до армії та відношення до цього явища населення регіону. Проведено аналіз криміногенної ситуації на Полтавщині в роки Великої війни 1914 - 1918 р.

Здійснено комплексне історіографічне дослідження життя жіноцтва у роки Першої світової війни 1914 -1918 рр. Всебічно проаналізовано основні етапи, напрями й особливості вивчення теми. Введено до наукового обігу широке коло нових історіографічних джерел, які практично не підлягали науковому аналізу. Визначено основні історико-методологічні засади наукових досліджень проблеми. Відображено інтерпретацію в науковій літературі питання жіночого повсякдення, змін у професійній сфері, громадської і соціальної активності жіноцтва у містах і селах на українських територіях у складі Австро-Угорської та Російської імперій. Розкрито провідні тенденції вивчення громадської, благодійної, харитативної, медичної, милосердної діяльності як окремих жінок, так і цілих організацій. Проаналізовано наукову ситуацію навколо участі жінок у військових формуваннях Легіону Українських січових стрільців та армії Російської імперії. Окреслено на основі наявних праць недостатньо вивчені аспекти, визначено напрями майбутніх досліджень.

Досліджено особливості благодійної діяльності дворянства Київської губернії на початку ХХ ст., зокрема фінансова підтримка релігійних, навчальних закладів, участь у роботі державних і громадських доброчинних товариств. Охарактеризовано фактори, які сприяли активності дворянства у сфері доброчинності, з’ясовано форми благодійної діяльності. Встановлено внесок дворянства в роботу приватних медичних закладів у період Першої світової війни, реконструйовано деталі біографій дворян-благодійників.